Слово лікаря-літератора

Відділ масової роботи бібліотеки організував виставку книг Володимира Ковпака. Тут і перша його ластівка на літературному небосхилі – “А ви бачили, як сходить сонце?”

У повісті “Гіппократові заручники” автор із притаманною йому щирістю оригінально змальовує образи лікарів-колег.

Ще школярем захопився історією. Події сивої давнини, в першу чергу ті, що відбувалися на теренах Пирятинського району, оживали в уяві. Згодом він скорився бажанню поділитися своїми дослідженнями подій 1709 року, відтворивши їх на сторінках повісті “Отаман Леонтій Свічка”. Зібраних матеріалів вистачило й на книги “Келебердянський вій”, “З пітьми віків”. У романі “Тінь гетьмана” автор віддає шану гетьману України Івану Мазепі. Завідуюча відділом масової роботи бібліотеки Тетяна Місько зачитала уривок із цього твору. Бібліотекар Галина Вовченко провела бліц-інтерв’ю з письменником. Володимир Ковпак – дипломант літературно-мистецької премії імені Володимира Малика, лауреат обласних премій імені Самійла Величка, Леоніда Бразова. Найдорожчими ж для нього, як зізнався, стали премії імені Михайла Чабанівського і Всеукраїнська та Міжнародна – фундації Вільного Українського Університету (Нью-Йорк, США) і Фонду Водяників-Швабінських.

До свого 60-річчя лікар-письменник видав нову книгу – вибране під назвою “Фатум”.

Print Friendly, PDF & Email
Ви можете залишити коментар, або Трекбек з вашого сайту. Друкувати Друкувати

Залишити комментар

Ліміт часу вичерпаний. Будь-ласка, перезавантажте CAPTCHA.