Хто виплатить мільйонний борг?
Нині ПМК-4 теж працює. Поки що працює. Робітники трудяться під палючим сонцем, мешкаючи у нагрітих до 50 градусів вагончиках у польових умовах. Але не нарікають, прагнуть зберегти свої робочі місця і отримати платню за вже виконану роботу.
"Ми, працівники Полтавської механізованої колони № 4 ВАТ "Полтаваелектро", просимо захистити наші права на працю і заробітну плату, – написали вони в колективному листі, який направили до голови облдержадміністрації,  прокуратури і нашої редакції. – У 1990-х роках нас вперше обдурили. Спочатку підприємство приватизували, потім викупили у нас за безцінь акції. На загальних зборах запропонували продати в касу ПМК-4 всі акції, щоб вони не потрапили в чужі руки. Обіцяли зберегти, а зароблені дивіденди використати на розширення підприємства. Через деякий час нас знову ошукали, створивши ВАТ на чолі з генеральним директором Володимиром Юхимовичем Данильченком. Контрольний пакет був у нього, а не в сейфі ПМК-4. В тресті "Полтаваелектросільбуд" на той час було 7 мехколон, вони також стали акціонерними товариствами, а потім із ними сталось те ж саме, що і з нашою мехколоною. Коли Володимир Данильченко помер, його місце зайняв син, Юрій Володимирович, який живе у Києві. У 2009–2010 роках (можливо, винна криза, а може, й наша адміністрація) ми кілька місяців зовсім не мали роботи. Тоді вийшов наказ про переведення інженерно-технічних працівників і службовців на 16-годинний робочий тиждень, а водіям і електролінійникам запропонували приходити на роботу 2 дні в місяць, щоб зберегти робоче місце. Нарахували нам копійки, але й ті не ви-плачували, бо не було чим.
У січні нинішнього року нам виплатили зарплату за останні місяці 2009-го. У квітні заплатили за січень, у травні – за лютий, у липні – за березень усім, крім пенсіонерів, бо їм не вистачило 17 тисяч гривень. Борг нашої ПМК на 1.07. 2010 року становить більше 1 мільйона гривень. І виявилось, що невідомі нам особи стали засновниками на території нашої ПМК-4, що знаходиться на вулиці Автобазівській, 5, у Полтаві, нового підприємства – ТОВ "Полтавська МК-4", але без правонаступництва. З 17 серпня ВАТ "Полтаваелектро" та ПМК-4 ВАТ "Полтаваелектро" будуть ліквідовані. А як же борги? Погашати їх нічим. Дивує, як можна з такими боргами зареєструвати нове підприємство? Хто виплатить мільйон гривень боргу державі й працівникам? Нам не виплатили станом на 1 липня 250 тисяч гривень чистої заробітної плати, без нарахувань. За що годувати, одягати дітей, везти на відпочинок? Нам ніхто не виплатить і компенсацію за невикористану  відпустку… Що нам робити, за що жити 57 працівникам? Звичайно, можливо, комусь пощастить, по контракту візьмуть на нове підприємство, а взагалі можливий варіант Харківської мехколони. Основні засоби продали, робітників звільнили, приміщення здали в оренду. Така схема зараз у моді, дає тільки прибуток і – майже ніяких клопотів. Коли держава розбереться з цим питанням і будуть створюватися справді нові робочі місця, а не лише на папері й у звітах?
За дорученням працівників мехколони № 4 ВАТ "Полтаваелектро" Зінаїда КУЦА".
Редакції надана копія листа з 13-ма підписами і приміткою, що 16 працівників нині у відрядженні в Харківській області, працюють на добудові об'єкта.
Поради для трудових колективів
Стурбовані такою ситуацією люди зібралися днями на збори трудового колективу.
– Те, що плануються закриття мехколони і зміни, вже відомо всім. 17 серпня відбудуться збори акціонерів, де офіційно, оскільки у нас акцій майже ні в кого немає, проголосують за  те, що схочуть. І буде змінено статус нашої мехколони. Як нам пояснили, ми всі будемо звільнені. Але не пояснили, які в нас гарантії і права, як будуть повертати борги по зарплаті, – непокоїться заступник голови профкому
ПМК-4 Анатолій Левцун.
– Якщо проводиться реорганізація підприємства, чинне законодавство, Кодекс законів про працю, рекомендує брати активну участь представнику трудового колективу в реорганізації. Це потрібно для інформування працюючих про те, які проходять зміни, і для того, щоб підказати адміністрації підприємства, власнику, що згідно з законодавством треба виконати, – пояснює голова обласної ради "Укрелектропрофспілки" Володимир Руденко. – Що стосується погашення заборгованості по заробітній платі, то і держава, Кабінет Міністрів, і облдержадміністрація, де створена відповідна комісія, контролюють ці питання. Якщо є певні проблеми з виплатою заробітної плати і щоб у вас не виникало ніяких питань чи підозри до адміністрації, можна вирішити це питання трохи в іншому руслі – за бажанням кожного і з моєю допомогою. Є підготовлений Федерацією профспілок порадник для трудових колективів, де розписано детально, що має робити працівник, якщо не виплачується заробітна плата. Пишеться заява до суду  в індивідуальному порядку. І судом приймається рішення. Якщо певні кошти потрапляють на рахунок підприємства, автоматично погашається заборгованість перед працівником. Це нормальний цивілізований шлях вирішення проблеми. Обласна профспілка надасть вам пакет документів і всі  потрібні  консультації.
Чоловіків, які сплачують аліменти, хвилює, що вони три місяці не отримували зарплату і з неї не вираховувалися виплати на дітей. У першу чергу, каже Володимир Руденко, борг має погашатися тим людям, які утримують дітей. На запитання, чи може бути, щоб на місці старого підприємства створили нове, перекресливши всі існуючі борги і почавши все з "чистого аркуша", профспілковий функціонер відповів, що такого бути не може. Підприємство не буде закрите до того часу, поки не погасить борги.  
"Скажуть: ви вільні, хлопці…"
Віктор Кліщар, ветеран підприємства, який працює в ПМК з 1976 року, говорить, що організація не раз змінювала назву, але таких проблем ніколи не виникало:
– Якщо ми не подамо до 17 серпня позови в суд, то тоді нам залишиться хіба що у "небесну канцелярію" подавати, – обурюється чоловік. – Ніхто нас не прийме, буде новий власник, який скаже, що він – не правонаступник, і хто повинен платити, не знає. Мовляв, ви вільні, хлопці…  
– На жаль, з якихось причин не доведено власником до відома працівників, яким шляхом йде створення нового підприємства. Думаю, найближчим часом або я, або представник власника пояснимо вам подальші взаємовідносини старої й нової організацій, і ми допоможемо узагальнити цю схему, щоб було на користь трудовому колективу, – зауважив Володимир Руденко.
Бухгалтер Варвара Бузінська розповіла, що працівники не мають претензій до керівництва ПМК, а мають їх саме до власника. "Нам соромно писати  заяви в суд на свого ж директора, з яким поруч працювали", – каже жінка.  Люди хочуть працювати спокійно і знати, що їх чекає.
Директор ПМК-4 ВАТ "Полтаваелектро" Анатолій Янченко сказав, що нині вирішується питання про надання підприємству кредиту для виплати людям заборгованої зарплати.
Власника та його представників на цих зборах трудового колективу не було. Аби з'ясувати, як далі працюватиме підприємство, якими будуть стосунки з найманими працівниками, переговори з керівництвом взяв на себе Володимир Руденко. Саме йому трудовий колектив довірив  захищати свої права у цьому питанні.
– Тут є над чим працювати профспілкам разом із трудовими колективами, щоб захищати їхні права, – підсумовує він. – На жаль, не всі "нові українці" розуміють, яка потрібна співпраця з трудівниками і профспілковими організаціями. У 1970–1980-ті роки в США була аналогічна криза, тоді власники заводів залучали профспілки до вирішення питання продуктивності праці. Якщо вона підвищується на певний відсоток, збільшується й зарплата. І відбувся економічний підйом на цих підприємствах, тобто була загальна зацікавленість. Багато наших підприємств&nb
sp; нині працюють, і профспілки також, ми повинні нормально співпрацювати з роботодавцями, власниками, щоб таких проблем не було.  
Від автора. Хотілося б сподіватися, що проблема буде вирішена саме цивілізованим шляхом, про що так багато говорилося на зборах трудового колективу.