Не залишитися глухим

За статистикою, глухими народжуються троє дітей на тисячу – На жаль, це тенденція останніх двадцяти років, – говорить завідуюча сурдологічним кабінетом поліклініки обласної дитячої клінічної лікарні Тамара Глущенко. – Раніше таких дітей було вдвічі менше. Пов'язано це, насамперед, із загальною тенденцією до погіршення здоров'я молодих батьків на фоні екологічного та інших факторів. Це, в свою чергу, призводить до збільшення кількості перинатальних патологій (патологій під час вагітності та пологів).
Саме перинатальні патології, за словами Тамари Глущенко,  найчастіше стають причиною того, що дитина народжується глухою. До цих патологій, зокрема, належить асфіксія плоду, тобто – кисневе голодування. Внаслідок нього в першу чергу гине саме слуховий нерв. Але встановити втрату слуху до народження дитини неможливо навіть за допомогою надсучасного обладнання. Та й після народження глухоту діагностують не одразу.
У групі ризику – й діти з низькою масою тіла, оскільки часто у них недорозвинена нервова система. Особливо це стосується діток, які народжуються з кризовою вагою – від 500 грамів.
– Усього в області на обліку нині 643 дитини з вадами слуху віком до 18 років, – говорить Тамара Глущенко.
Дуже небезпечні і негативно впливають на слуховий нерв майбутньої дитини інфекційні захворювання, які жінка перенесла у перші місяці вагітності: від грипу до краснухи, що може спричинити ураження слуху, зору, серця дитини. На жаль, втратити слух може й цілком здоровий від народження малюк.
– Втрата слуху часто є ускладненням інфекційного захворювання, яке дитина переносить у ранньому віці, такого, як менінгіт, грип, – продовжує завідуюча обласним дитячим сурдологічним кабінетом Тамара Глущенко. – На щастя, в останні десятиріччя майже не реєструються ускладнення після скарлатини, кору, вітрянки – дають позитивні результати профілактичні щеплення, рання діагностика цих хвороб та лікування сучасними препаратами. Серед інших причин глухоти – спадковість. Але таких дітей не багато – за шість місяців цього року ми зареєстрували двох. Глухі діти народжуються в сім'ї, де вади слуху має один із батьків. Та вірогідність у такому випадку не надто висока – у нашій області ця цифра становить близько 17 відсотків. А ось через покоління народження глухої дитини більш імовірне. Тому сурдологи тісно співпрацюють із генетиками – направляють дітей із вадами слуху у медико-генетичну консультацію, яка діє і в Полтаві.
Глухота може бути й наслідком черепно-мозкової травми – на облік до сурдологічного кабінету в нинішньому році потрапили двоє таких дітей шкільного віку. А так званих акустичних травм, говорить Тамара Глущенко, в цьому році ще не реєстрували. Вони зазвичай з'являються під Новий рік, коли діти бавляться небезпечними іграшками – петардами – і через це втрачають слух.
Слух дітям може повернути "електронне вухо"
Після встановлення дітям із найбільше тяжким ступенем втрати слуху надається статус інваліда дитинства, який не переглядається до 18 років. У лікарні їй безплатно видають слуховий апарат. В Україні, за словами Тамари Глущенко, такі апарати не виробляють – імпортують із Росії та країн Європи.
Дітей віком до трьох років, у яких виявлено вади слуху, сурдолог обов'язково направляє у Київ до інституту отоларингології імені
О.С. Коломійченка. За допомогою єдиного в Україні апарата для проведення об'єктивної аудіометрії тамтешні фахівці уточнюють діагноз. А відносно недавно в інституті вперше в Україні почали проводити операції з кохлеарної імплантації. Це – єдиний метод повернення слуху дітям із сенсоневральною глухотою. За принципом своєї роботи кохлеарний (тобто такий, який стосується завитка внутрішнього вуха) імплантат не підсилює звук, як інші слухові апарати. Його дія пов'язана з прямою стимуляцією чутливих закінчень слухових нервів, які знаходяться у тій частині внутрішнього вуха, що відповідає за сприйняття звуку.
– Кохлеарний імплант вживлюється у внутрішнє вухо, – розповідає сурдолог Тамара Глущенко. – Це диво техніки перетворює звуки навколишнього середовища і людську мову на електричні імпульси. Глухі діти не вміють говорити, не чують звуків і тому не вміють їх відтворювати. Якщо ж дитину прооперувати у ранньому віці, то вона добре чутиме, дуже скоро навчиться говорити і наздожене у розвитку своїх однолітків. А головне – таку дитину вже не можна буде називати інвалідом. Саме тому бажано це зробити до чотирьох років. Але в будь-якому випадку потрібно кілька років роботи лікаря-сурдолога, аби мозок дитини адаптувався до звуків. Першу операцію дитині з нашої області столичні лікарі зробили у 2005 році, і після реабілітації вона пішла у звичайну загальноосвітню школу.
Старша сестра дев'ятимісячного Дмитрика – цілком здорова дівчинка, вона закінчила перший клас. У сім'ї ніхто ніколи не страждав на вади слуху.
В інституті отоларингології імені О.С. Коломійченка хлопчика поставили на чергу. А перед ним – кілька сотень  таких же глухих дітей із усієї України, які також очікують на свій імплантат. Попри те, що держбюджет щорічно збільшує витрати на закупівлю імплантатів, фінансування залишається недостатнім, а тому черга просувається вкрай повільно. Проте існує й інший шлях – самотужки профінансувати операцію, яка нині коштує 300 тисяч гривень. Більша частина – вартість самого імплантату закордонного виробництва. Багато хто з батьків збирає кошти, аби встигнути повернути слух і разом з ним – повноцінне життя своїй дитині. Нині зібрати необхідну суму намагається і родина Дмитрика. Для декого 300 тисяч – це чергова покупка нової іномарки або невдалий похід у казино. Для середньостатистичної української родини – це небачені кошти. А для глухої дитини у цій сумі – усе її життя.

Ірина РОГОЖИНСЬКА
“Зоря Полтавщини”
Print Friendly, PDF & Email
Ви можете залишити коментар, або Трекбек з вашого сайту. Друкувати Друкувати

Залишити комментар

Ліміт часу вичерпаний. Будь-ласка, перезавантажте CAPTCHA.