– Взагалі я добре знала німецьку і хотіла бути вчителем іноземної мови, – розповіла жінка. – Однак не склалося, тож обрала російську мову й літературу.
Федір і Наталія Іщенки пропрацювали в освіті все своє трудове життя. У 1964 році  Федір Феофанович після закінчення інституту отримав направлення на роботу в Бобрицьку восьмирічку. Тут він із дружиною працював більше 25 років.
Нині Федір Феофанович і Наталія Іванівна – на заслуженому відпочинку. Весь час, що живуть у Бобрику, подружжя Іщенків передплачує “Зорю Полтавщини”. Оформляють передплату одразу на рік і щоразу з нетерпінням чекають, коли листоноша опустить у їхню блакитну поштову скриньку газети чи лист від сина.
Ми передплачуємо й “Голос України”, і “Сільські вісті”, й місцевий “Гадяцький вісник”. Однак найбільше чекаємо свіженький номер “Зорі…”, – розповіла Наталія Іванівна. – Читаємо її від першого до останнього рядка, бо газета змістовна: і про новини можна дізнатися, і щось цікаве. Спасибі вам за додатки. Чоловікові найбільше подобається “Сійся, родися!..”, мені – “Доброго вам здоров’я”. А номери “Порадниці” я складаю в окрему підшивку і зберігаю. Із задоволенням передплачуємо “Зорю Полтавщини” й радимо іншим.