Висока плата за… низьку якість

За квартиру платимо, а що маємо? В під’їздах і біля них освітлення немає, самі під’їзди – брудні. У підвалах взагалі жахлива картина – вони захаращені побутовим сміттям, картоном, папером… Це створює пожежонебезпечну ситуацію.
На першому поверсі в нас велика вологість. І це через те, що під час дощу вода затікає в підвал. Однак на наші заяви ГЖЕД-12 майже не реагує…”
Подібні листи – не рідкість у редакційній пошті. Справді, чи краще нас почали обслуговувати з підвищенням плати за комунальні послуги? І чи всі ці послуги відповідають договорам, укладеним із мешканцями?
Фахівці обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України дослідили цю проблему. А поштовхом до такого розслідування стали численні звернення громадян до цієї установи.
“Договори, укладені з нами, не відповідають тим послугам, які в них зазначені, – писали мешканці будинків, які обслуговує ГЖЕД-1. – Бо фактично частина цих послуг, перелічених у договорах, не надається…”
“Просимо посприяти в тому, аби виключити з договорів ГЖЕД із мешканцями ті послуги, які насправді не виконуються”, – зверталися полтавці з будинків, що на території, підпорядкованій ГЖЕД-7.
Коли спеціалісти обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України почали розслідувати факти, викладені в цих листах, з’ясувалося, що картина, яка вималювалася, – типова для всіх госпрозрахункових житлово-експлуатаційних дільниць Полтави.
Так, наприклад, аналізуючи договори, укладені мешканцями з ГЖЕД-8, спеціалісти встановили їхню невідповідність Типовому договору, затвердженому постановою Кабміну від 12.07.2005 р. за љ 560. Крім того, в них було включено ще й пункт, не передбачений цим Типовим договором. А саме: ГЖЕД, мовляв, несе лише ті витрати, які пов’язані з обгрунтуванням звернень споживачів. Тобто, якщо в мешканця квартири потік кран, це ще не привід, щоб його відремонтували: мовляв, систему недбало експлуатували, а отже, винен у цьому господар…
У той же час право споживача на зменшення розміру плати за перевищення строків проведення ремонтно-профілактичних робіт ГЖЕДом та отримання компенсації за це було знехтувано.
Поцікавилися фахівці тервідділення також якістю послуг. Що ж з’ясувалося: кількість двірників, які прибирають при-будинкову територію, підпорядковану ГЖЕД-8, значно менша, ніж передбачено штатним розкладом. На одного двірника там припадає на день 7458,3 кв.м території для прибирання, тоді як за середньою нормою має бути 4180 кв.м. Чи можуть бути якісними послуги за такої перевантаженості? І взагалі, знайти сумлінного двірника при подібних обсягах роботи й низькій оплаті праці – велика проблема. Минули часи, коли згідно з законом двірникам надавалося службове житло, і це сприяло тому, що своєю роботою люди дорожили.
Не кращий стан і з такими видами послуг, як технічне обслуговування та поточний ремонт тепло-, водо- і каналізаційних комунікацій: прозорий механізм надання названих послуг і контроль за ними відсутні. Хоча, скажімо, що заважає тому, аби на кожній дільниці ввести систему нарядів і звітів за виконану роботу слюсарями-сантехніками?
Адміністративна колегія Полтавського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України на своєму засіданні постановила накласти штраф на ГЖЕД-8 у розмірі 3500 грн за порушення законодавства про захист економічної конкуренції, адже дана дільниця, як з’ясувалося, зловживає монопольним (домінуючим) становищем на ринку утримання будинків та прибудинкових територій у межах Ленінського району Полтави. Адміністрацію названої ГЖЕД зобов’язано усунути виявлені недоліки до 20 грудня цього року.
– Нещодавно ми збирали керівників усіх житлово-експлуатаційних дільниць обласного центру, аби обговорити названі наболілі проблеми, й зобов’язали їх привести у відповідність до діючих договорів послуги, що надають споживачам комунальники, – ділиться начальник обласного територіального відділення Антимонопольного  комітету України, депутат обласної ради Володимир Оніщенко. – На наш погляд, ситуація із ГЖЕДами в Полтаві просто катастрофічна. Ці підрозділи мають бути перш за все економічно забезпеченими, аби працювати надійно й повною мірою задовольняти потреби мешканців. Можливо, слід повернути практику надання двірникам службового житла? Так чи інакше, а ГЖЕДи сьогодні потребують допомоги, і насамперед – від міської влади.
Як пояснив Володимир Оніщенко, міський бюджет мав би взяти на себе оплату різниці між фактичною вартістю послуг, ціна на які, ймовірно, зросте, й тією, яку платять малозабезпечені мешканці.
На жаль, поки що економічний рівень житлово-експлуатаційних дільниць не дозволяє їм бути самодостатніми. Але ж і перекладати тягар проблем на плечі мешканців, які втомилися ходити по комунальних установах за перерахунками й підтягувати власні ремінці, урізаючи бюджет сім’ї, – теж не вихід. Бо наші зарплати і пенсії не зростають так стрімко, як плата за комунальні послуги, якість яких так і не досягає бажаного.
Print Friendly, PDF & Email
Ви можете залишити коментар, або Трекбек з вашого сайту. Друкувати Друкувати

Залишити комментар

Ліміт часу вичерпаний. Будь-ласка, перезавантажте CAPTCHA.