“Вільні творять майбутнє!”

Національні прапори, церковні хоругви, квіти, лампадки з калиною й синьо-жовтими стрічечками – такими були атрибути святкового сонячного дня 21 листопада, коли полтавці зібралися на Соборному майдані біля пам’ятника гетьману України Івану Мазепі з нагоди Дня Гідності та Свободи. Тут – учасники Революції Гідності, військові, волонтери, представники влади, духовенство, творча інтелігенція, студенти, небайдужі городяни.
Ще до початку урочистостей журналісти схвильовано слухали розповідь Марії Миколаївни Гаджі, котра приїхала із села Білики Кобеляцького району, про її сина – учасника Революції Гідності, Героя України, одного із Небесної Сотні – Петра Гаджу. Вже посмертно йому було присвоєно це звання й нагороджено орденом “Золота Зірка”, посмертно патріарх УПЦ КП Філарет нагородив Героя почесною медаллю “За жертовність і любов до України”. І вона, згорьована мати, стояла перед зібранням, наче уособлюючи матір-Україну, – тендітна й сильна водночас у своїй святій жертовності та любові.
Вітер напинає великий Державний прапор України, який несуть хлопці в одностроях до імпровізованої сцени, ще десятки прапорів у руках юнок, які виконують хореографічну композицію, лунає відома пісня івано-франківського гурту “Брати Станіслава” “Воля”:
Розвіє вітер чорний дим,
Я піднімусь з колін,
Розвіє вітер чорний дим –
Героям мій уклін…
Уклонитися Героям, віддати шану подвигу, патріотизму й мужності співвітчизників, які виступили на захист демократичних цінностей, національних інтересів, прав і свобод наших громадян, згадати пережите, зробити висновки, зберегти віру – з тим і зібралися сотні полтавців біля пам’ятника Івану Мазепі, бо де іще так символічно гуртує його нащадків надія на перемогу, остаточну перемогу в боротьбі за вільну й мирну Україну.
Народне віче розпочалося зі спільного (разом із заслуженим артистом України Валерієм Соколиком) виконання а-капела Державного гімну України. Про події трирічної давності, про здобутки і втрачені можливості говорили у своїх виступах члени ради Майдану й активні учасники Революції Гідності – Віктор Стеблянко, Юрій Кривошеєв, Іван Минак. А Петро Ворона наголосив, що боротьба триває, адже досі не знищені корупція, хабарництво, крадійство, і наше завдання – “вичистити владу так”, щоб у ній були чесні й порядні люди, нове покоління політиків, які дбатимуть не про власні кишені, а про те, щоб Україна процвітала. “За це стояв Майдан, – нагадав промовець, – а тому сьогодні ми схиляємо голови перед тими людьми, які загинули на Майдані, які гинуть на фронті, захищаючи нас із вами”.
На урочистостях відбулося також нагородження учасників конкурсу “Територія Майдану”, автори кращих проектів отримали премії і грамоти Полтавської ОДА та обласної ради.
Ігор Сердюк, Андрій Черненко, Євген Случак, Іван Пантелєєв, Петро Гаджа – наші Герої з Небесної Сотні, яких полтавці пом’янули ще раз і не востаннє лемківською піснею “Пливе кача”, цим надривно-болючим діалогом матері й сина, який не лишає байдужим жодне живе серце.
Квіти вручили матері одного із них, Марії Гаджі. Вона й сама була активісткою із перших днів Майдану, і синове “Я потрібен Україні” по-материнськи їй зрозуміле попри невигойний біль у серці.
Хвилиною мовчання присутні вшанували усіх, хто віддав своє життя за свободу. І всією громадою помолилися за душі Героїв і за Україну – молебень провів архієпископ Полтавський і Кременчуцький УПЦ КП Федір. Він зазначив також, що символічним є те, що всі наші революції, боротьба за правду і свободу завжди відбувалися під покровом архістратига Михаїла, який очолив боротьбу ангелів світлих, Божих проти диявола і якого церква вшановує у цей день. Це й свідчення того, що на нашому боці правда, Божі сили і Господь Бог. А значить – і перемога.
Завершилися урочистості покладанням квітів і гілочок калини до пам’ятника Іванові Мазепі.
Увечері чимало полтавців зібралося на площі біля адмінбудівлі по вулиці Соборності, 45. Організатори полтавського Майдану згадували історичні події, також наголошуючи, що боротьба ще триває. Учасники вечірнього віче поклали квіти і запалили лампадки біля стели Героям Майдану, а потім – і біля графіті меморіалу Небесної Сотні, куди прийшли колоною із прапорами.

Марія ВІТРИЧ
Журналіст

Print Friendly, PDF & Email
Ви можете залишити коментар, або Трекбек з вашого сайту. Друкувати Друкувати

Залишити комментар

Ліміт часу вичерпаний. Будь-ласка, перезавантажте CAPTCHA.