Молитви до Божої Матері

У  день вшанування великої православної святині – чудотворної Горбанівської ікони Божої Матері, 13 липня, віряни Полтавської єпархії УПЦ та віряни Полтавської єпархії УПЦ КП взяли участь в урочистих богослужіннях та хресних ходах до Джерела Божої Матері в Горбанівці Полтавського району.
На подвір’ї полтавського Свято-Макаріївського кафедрального собору УПЦ, в якому святиня зберігається вже понад півстоліття, люди стояли і щонайближче до відчинених дверей храму, і трохи далі попід липами в затінку: всіх бажаючих собор не вмістив. Але й зовні, під синім куполом літнього неба, зовсім нескладно було відчувати причетність до радості великого свята. Хресні знамення, поклони, тихі підспівування церковному хору…
Біля молодої жінки з двома малятами у візочку якийсь дідусь вголос складав предовгу записку про здоров’я – “за Аллу, Петра, Марію, бо щось хворіє, за Марину, бо в подорожі аж у Китаї…”
Тим часом із храму долинали ті думки, на які в нас часто за буденною суєтою не вистачає снаги: “Яке численне зібрання було б, якби тепер з’явилися тут всі ті, хто отримав допомогу від чудотворного образу Владичиці. Яке б величне слово похвали склалося, якби кожен із них розповів про зцілення душевних і тілесних страждань від образу Богоматері… Невпинно чуються тут молитви до Матері Божої про позбавлення від бід. Але яких? Тілесних і фізичних. Просять здоров’я, просять успіху в роботі, у підприємницькій діяльності, в навчанні. Просять усіх благ земних. Але чи просить хто позбавлення від гріха? Чи просять собі віри, покаяння, смирення, любові до ближнього і до ворогів? Саме ці прохання радують серце Матері Божої…”
Тетяна Павлівна Ржавська прийшла до храму з дітьми й онуками. У святковому велелюдді біля бабусі трималися семирічний Вова й чотирирічна Вероніка. “І їм уже час пізнавати віру, – каже жінка. – Без Бога жити не можна. І вони вже знають, що є Церква, є святі ікони”.
“Я – постійна прихожанка, – розповідає полтавка Світлана Степанівна Кісельова. – Давно переконалася, що кожен присвячений Богу день дає відчуття благодаті. Всі немощі відступають. Легкість в усьому тілі з’являється, дихати хочеться. Повірите, весь світ обняла б…”
Алла Михайлівна Баранець приїхала на богослужіння до Свято-Макаріївського собору вперше. “Хочу й про історію чудотворного образу більше дізнатися, і прикластися до нього, – говорить жінка. – Ми приїхали з Обухівки Дніпропетровської області. Батюшка Діонісій, настоятель Свято-Миколаївського храму, організував наш приход”.
Багато вірян-полтавців уперше побачили під час Божественної літургії у Свято-Макаріївському кафедральному соборі чудотворну Святогірську ікону Божої Матері, яку напередодні святкувань, увечері, доправили до Полтави у рамках Всеукраїнського хресного ходу миру. Раніше ця святиня ніколи не перебувала на Полтавщині. Учасники Всеукраїнського ходу приєдналися до святкувань на честь чудотворної Горбанівської ікони.
Традиційний хресний хід до Джерела Божої Матері в Горбанівці цього разу очолили дві святині – дві чудотворні, благодатні ікони Божої Матері – Горбанівська і Святогірська.

Вікторія КОРНЄВА
“Зоря Полтавщини”

Print Friendly, PDF & Email
Ви можете залишити коментар, або Трекбек з вашого сайту. Друкувати Друкувати
12345 (Без оцінки)
Loading...

Залишити комментар

Ліміт часу вичерпаний. Будь-ласка, перезавантажте CAPTCHA.