Розвиток вітчизняного машинобудування чи “хюндайський синдром”?..

Наприкінці червня виповнилося два роки відтоді, як на вітчизняні залізничні магістралі вийшли українські міжрегіональні швидкісні двосистемні електропоїзди ЕКр1 “Тарпан”, створені на Крюківському вагонобудівному заводі. За версією інформаційної агенції “Центр транспортних стратегій”, цей факт увійшов до п’ятірки найбільш вагомих подій у залізничній галузі України 2014 року. Колишній заступник міністра інфраструктури, відомий експерт Олександр Кава назвав появу міжрегіональних швидкісних двосистемних електропоїздів ЕКр1 проривом у вітчизняному машинобудуванні. Ця подія дала можливість Україні увійти до списку, що складається менш ніж із 10 країн, здатних створювати швидкісні поїзди.

“Тарпани” могли курсувати українською залізницею значно раніше. Уряд Януковича–Азарова неодноразово заявляв про наміри купувати рухомий склад у вітчизняного виробника, але далі слів справа не рухалася. Й тільки завдяки Майдану, зміні керівництва держави, Міністерства інфраструктури й Укрзалізниці з’явилася можливість відшукати в бюджеті гроші на реалізацію цих планів. У результаті наші “Тарпани” вийшли на маршрути, що зв’язали Київ зі Львовом, Харковом, Одесою, Кривим Рогом, Запоріжжям. Критеріями оцінки їхньої роботи стали комфортабельність нових поїздів і швидкість руху. Наші потяги блискуче склали іспити щодо роботи в непростих погодних умовах взимку 2014– 2015 років. На цьому наголосив керівник Української залізничної швидкісної компанії Леонід Лобойко під час брифінгу, що відбувся у лютому 2015 року.
На адресу УЗШК, Крюківського вагонобудівного заводу постійно надходять схвальні відгуки пасажирів щодо високої якості й безпеки електропоїздів вітчизняного виробництва. Ось – один із них: “Повертався із далекої мандрівки. Купив квиток на експрес. З подивом дізнався, що це – не “Хюндай”, а наш рідний Крюківський завод! У поїзді дуже зручно, цілком достатньо місця для ніг, біля кожного з крісел – розетка для заряджання мобільних телефонів, туалети – просто космос! Навіть на місцях біля столика сидіти зручно. Раніше терпіти їх не міг, а тепер буду замовляти, адже там можна розмістити ноутбук. Серед інших беззаперечних переваг – світлодіодне підсвічування. Вразило й те, що в поїзді немає прокурених і брудних тамбурів – вони взагалі відсутні!
Я саме повертався з Праги, довелося поїздити й на “Слов’янському експресі”, й на “Франці Шуберті”, й на інших міжміських експресах. Увійшовши в електропоїзд у нас, подумав: “Таки відстає Європа від Кореї”. І раптом з’ясувалося що це – ніяка не Корея, а Україна!
Не праві були “регіонали”, віддавши контракт на швидкісне перевезення корейцям. Наші крюківчани роблять потяги, на порядок якісніші й кращі. Єдиний “мінус” – треба якось яскравіше позначити, що зроблені вони в Україні, щоб це неможливо було не помітити”.
Українські міжрегіональні швидкісні поїзди створювалися й проходили іспити в надто непростий час. Вітчизняна техніка стала свого роду “попелюшкою”, а улюбленим й очікуваним дітищем, на жаль, – імпортні південнокорейські електрички “Хюндай”. Це явище навіть отримало назву “хюндайський синдром”. І схоже, деякі посадовці високого рангу не можуть його позбутися…
Натомість українські “Тарпани” за два роки стали символом нової якості пасажирського перевезення, вільної й розвиненої України. Вітчизняні електропоїзди здолали технічні випробування, бюрократичні перешкоди й вийшли на українські залізничні шляхи. Їхні творці щиро дякують усім, хто доклав зусиль до того, щоб мрія стала реальністю.
Але перемога наша – не абсолютна, й це викликає певне занепокоєння. Так, вітчизняні поїзди поки що в основному використовуються на лініях, не повністю модернізованих. У той же час так звані “оксамитові маршрути” на Харків, Дніпро, Львів продовжують обслуговувати імпортні електрички. Натомість порівняльний аналіз свідчить, що вітчизняні поїзди в півтора разу дешевші закордонних по закупівельній ціні, а також в експлуатації й ремонті. А головне, наші – набагато надійніші! Це підтверджують дослідження, проведені Науково-дослідним і конструкторсько-технологічним інститутом залізничного транспорту ПАТ “Укрзалізниця”, а також Дніпропетровським національним університетом залізничного транспорту імені академіка В. Лазаряна: у “Тарпанів” відмови у роботі систем і механізмів трапляються утричі рідше, ніж у імпортних електропоїздів.
На сьогоднішній день кількість перевезених двома “Тарпанами” пасажирів становить більше 700 тисяч чоловік. Цього літа відпочивальники мають змогу дістатися одеського узбережжя Чорного моря на комфортабельних поїздах вітчизняного виробництва. Крюківчани продовжують працювати над удосконаленням власної техніки, співпрацюючи в цьому напрямку із УЗШК, Укрзалізницею, українськими й закордонними постачальниками комплектуючих.
Два роки успішної експлуатації ЕКр1 “Тарпан”, народжених у цехах Крюківського вагонобудівного заводу, дають право стверджувати: орієнтація на вітчизняного виробника міжрегіональних поїздів – перспективна не лише для вітчизняного машинобудування, а й загалом для України.

Ганна КУДІЯРОВА
Керівник прес-служби ПАТ “Крюківський вагонобудівний завод”

Print Friendly, PDF & Email
Ви можете залишити коментар, або Трекбек з вашого сайту. Друкувати Друкувати
12345 (Без оцінки)
Loading...

Залишити комментар

Ліміт часу вичерпаний. Будь-ласка, перезавантажте CAPTCHA.