Сучасний іспит з уроків історії

Європейський день пам’яті жертв сталінізму та нацизму – Міжнародний день пам’яті жертв тоталітарних ідеологій сталінізму та націонал-соціалізму відзначається щорічно 23 серпня. Ця пам’ятна дата нагадує сучасному світу про злочинне підписання 1939 року пакту Молотова-Ріббентропа, що розділив Європу на дві сфери інтересів за допомогою додаткових секретних протоколів і зрештою призвів до Другої світової війни – найкривавішого глобального конфлікту, в ході якого загинуло, за різними оцінками, від 50 до 85 мільйонів людей.
Пам’ятний день був проголошений Європейським парламентом у вересні 2008 року, щоб щорічно поминати всіх, хто став жертвами злочинів проти людства в часи коричневого та червоного терору, та нагадувати світу про жахливі наслідки тоталітарних режимів. Пакт Молотова-Ріббентропа з його засекреченою частиною передбачав ліквідацію ряду держав (Польщі, Литви, Латвії, Естонії) та задоволення територіальних інтересів країн – підписантів договору за рахунок третіх країн. Він відкрив шлях Німеччині до воєнної агресії проти Польщі та розв’язання Другої світової війни. Перетин Червоною армією державного кордону Польщі означав фактичний вступ Радянського Союзу в Другу світову війну 17 вересня 1939 року на боці нацистської Німеччини. 22 вересня 1939 року в Бресті пройшов спільний радянсько-німецький військовий парад. На початку Другої світової війни СРСР та Третій рейх протягом 21 місяця виступали як союзники, а від 22 червня 1941-го вступили у військову конфронтацію.
За підрахунками Інституту історії України НАНУ, людські втрати України в Другій світовій війні становлять 8–10 мільйонів. До того ж український вимір не обмежується участю у війні на боці СРСР. Українці, які були громадянами Польщі, вступили у бій вже в перший день Другої світової війни – 1 вересня 1939 року. В польській армії у 1939 році воювало 106–112 тисяч (за іншими даними – близько 120 тисяч) українців. Тільки протягом вересня 1939 року в боях із нацистами загинуло близько 8 тисяч українців. Пізніше етнічні українці брали участь у військових діях у складі інших армій учасників антигітлерівської коаліції (американської, канадської та інших). На теренах України було створено повстанську армію (УПА), яка воювала і зі сталінським, і з гітлерівським тоталітаризмом. Генерал де Голль, керівник французького руху Опору, багаторічний президент Франції, говорив, що якби в нього була така армія, як УПА, то він би мав значно більше перемог.
Рік тому, напередодні Європейського дня пам’яті жертв сталінізму та нацизму, Всеукраїнське товариство “Меморіал” імені Василя Стуса звернулося до світової спільноти із закликом, який якнайповніше відображає уболівання усіх українських патріотів – не допустити повторення трагічних подій, не йти на компромісні домовленості з Росією, які заохочуватимуть її до агресії. “Засудити комуністичний тоталітарний режим особливо актуально зараз, – наголошували активісти, – коли неосталінізм як мутант отримав друге дихання у лоні авторитарної Росії”. У заяві підкреслюється, що ігнорування подій в Україні світовою спільнотою вже призвело до нових злочинів прихильників “відновлення старого порядку” – окупації території України, жертв серед мирного населення, викрадень, тортур і вбивств тих, хто не хоче мати нічого спільного з “імперською Москвою, дії якої нагадують поведінку нацистської Німеччини перед розпалюванням нею Другої світової війни”.
У “Меморіалі” з гіркотою констатували також, що Україна, яка зазнала найбільших у Європі втрат від тоталітарних режимів Третього рейху й СРСР, досі не визнала на державному рівні загальноєвропейський День пам’яті жертв сталінізму та нацизму.
Процес декомунізації в Україні, що розпочався в часи розпаду СРСР, стихійно активізувався під час “ленінопаду” в період Революції Гідності та узаконений ухваленим 9 квітня 2015 року Верховною Радою України пакетом законів про декомунізацію. 15 травня 2015 року закони підписав Президент України Петро Порошенко. Документами забороняється радянська символіка, засуджуються комуністичний і нацистський режими, відкриваються архіви радянських спецслужб та визнаються борцями за незалежність України вояки УПА й інших організацій.
Голова Українського інституту національної пам’яті історик Володимир В’ятрович вважає, що “відсутність політики декомунізації в Україні після проголошення Незалежності була однією з причин, які призвели до неорадянського реваншу режиму Януковича. …Носії радянських цінностей (а не росіяни чи російськомовні, як про це галасує кремлівська пропаґанда) нині є головним кадровим резервом терористичних загонів у так званих “ДНР” та “ЛНР”. Тому питання декомунізації для України сьогодні стосується вже не лише гуманітарної політики, але й політики безпеки”.

Підготувала Вікторія КОРНЄВА.

 

Print Friendly, PDF & Email
Ви можете залишити коментар, або Трекбек з вашого сайту. Друкувати Друкувати

Залишити комментар

Ліміт часу вичерпаний. Будь-ласка, перезавантажте CAPTCHA.