Їхні життя були, немов яскраві зірки

Решетилівщину сколихнула трагічна звістка: 30 липня в зоні АТО загинув ще один
її син – 22-річний Олександр Георгійович Кирилюк із Лимана Першого. Він поліг під час виконання бойового завдання в селі Новолуганське Артемівського району Донецької області.
Олександр проходив військову службу за контрактом у 30-й механізованій бригаді, яка дислокується в Новоград-Волинському Житомирської області. Починав механіком-водієм. Останній час був снайпером. З боями пройшов від Савур-Могили до Луганська. Брав участь у прориві Дебальцівського котла…
Жителі Лимана Першого зустріли труну біля домівки, де пройшло його дитинство. Люди зі свічками в руках, скандуючи “Герої не вмирають!”, стали на коліна від двору аж на шлях (на кілька десятків метрів), по якому везли скорботний “вантаж-200”. Стежки до рідної оселі Героя лиманці встелили квітами, що стали не просто символом вдячності Олександру Кирилюку за те, що виборював на Сході України для всіх нас мир і спокій, а ще й символізували молоде життя, яке обірвалося у квітучому віці.
Наступного дня жителі не лише Лимана Першого, а й навколишніх сіл, керівники області, району, представники громадськості, бойові побратими полеглого Героя, військовики, представники Семенівського району, де проживав останній час Олександр, прибули до оселі Кирилюків, щоб попрощатися з мужнім воїном. Скільки туги і болю перелилося з душ у слова промовців! Сльози туманили очі не лише жінок, а й чоловіків, бо втрата воістину велика.
Чин похорону провели настоятель Свято-Успенського храму Решетилівки Володимир Піпко та настоятель Свято-Вознесенської (село Сухорабівка) і Свято-Володимирської (село Дружба) церков отець Олександр Михайленко.
…Війна. Скільки горя сіє вона по Україні. Вдруге чорним круком прилетіла і в Решетилівський район. Ніколи не загоїться рана втрати у родини Миколи Закарлюки із Решетилівки. Навіки закотилося за обрій сонечко в душах рідних Олександра Кирилюка. Ніколи і ніщо не замінить матері сина, дружині – чоловіка, а двом маленьким діткам – татка…
На знак скорботи та вічної пам’яті по Олександру Кирилюку 12 серпня в Решетилівському районі було оголошено днем трауру.
***
На будівлі ІІ корпусу Полтавського національного педагогічного університету імені В.Г. Короленка відкрили меморіальну дошку бійцю “Азова”, палкому вболівальнику ФК “Ворскла” Антону Грицаю, який півроку тому загинув поблизу Маріуполя, боронячи рідну землю від російсько-терористичних агресорів.
Разом із рідними, друзями, бойовими побратимами, “фанами” міського футбольного клубу “Ворскла”, одеського “Чорноморця” й донецького “Шахтаря” вшанували пам’ять Героя представники обласної влади, альма-матер Антона Грицая – ПНПУ імені В.Г. Короленка, громадськість.
Голова обласної ради Петро Ворона, ректор ПНПУ Микола Степаненко зазначили, що Антона Грицая, на жаль, немає поміж нас, але є людська пам’ять. Нині на сторінках історії навчального закладу “прописується” Антон Грицай з його подвигом і сміливим викликом життю, з його загостреним почуттям патріотизму.
Меморіальну дошку відкрили Петро Ворона й мати Антона Тетяна Грицай, пролунав Державний Гімн України, присутні хвилиною мовчання вшанували пам’ять Героя.
– Шановні полтавці, друзі Антона, хочу від нашої сім’ї подякувати, що ви прийшли, – зі сльозами на очах говорить Тетяна Грицай. – Мій Антон завжди був сильним, сміливим, великим патріотом України.
День пам’яті продовжився у селищі Крутий Берег на стадіоні “Лтава”, де розіграли Кубок Антона Грицая.

Людмила ДЯДЧЕНКО
Журналіст
Оксана БІЛЕНЬКА
“Зоря Полтавщини”

Print Friendly, PDF & Email
Ви можете залишити коментар, або Трекбек з вашого сайту. Друкувати Друкувати

Залишити комментар

Ліміт часу вичерпаний. Будь-ласка, перезавантажте CAPTCHA.