Говорити про проблеми у новорічно-різдвяну пору ніби й негоже, та до цього, на жаль, повсякчас навертає тривожне сьогодення. Саме з цього розпочалася й наша розмова з Героєм України Іваном Махтейовичем Балюком, директором ПАФ “Україна” Великобагачанського району. Керівник господарства незадовго до нашої зустрічі завершив ранкову планірку, тож традиційне запитання: що обговорювали?

– Перш за все – ситуацію в тваринництві, а також вирішували, за що нам купувати дизпальне на проведення комплексу весняно-польових робіт, – розповідає Іван Махтейович. – Заробітну плату було б добре підвищити, але за рахунок чого? Баланс не сходиться. За оренду земельних паїв виплатили близько 8 мільйонів гривень, але чи залишиться й надалі ця земля в обробітку агрофірми, напевне ніхто сказати не може. Тоді виникають наступні запитання: як бути з тваринництвом, чи варто купувати сільгосптехніку, будувати доїльний зал? Чи буде земля товаром і якою буде система оподаткування сільгоспвиробників – ці питання нині турбують усіх аграріїв. Між тим однозначної й чіткої відповіді на них ніхто дати не може або не хоче. Звісно, сіяти весною будемо, а от вкладати мільйони гривень в основні засоби – навряд чи. Не можна так господарювати, як господарюють сьогодні в нашій державі. Двадцять років аграрії пропонують сплачувати податки з гектара орендованої землі, але чиєсь небажання впровадити чіткі “правила гри” перемагає здоровий глузд. Зараз ми на зароблену гривню сплачуємо гривню, а то й більше, податків. Непокоїть і питання паювання землі. Скажімо, сьогодні половина з 300 працівників нашого агроформування не мають земельних паїв і фактично є наймитами в тих, хто живе в містах і володіє земельними ділянками. А це несправедливо, – небезпідставно вважає відомий в Україні аграрій Іван Балюк.
***

Доярка Оксана Кишкань та директор племзаводу з вирощування ВРХ Володимир Кишкань.

Звісно, зайшла мова й про ціновий диспаритет.
– У 2013 році, скажімо, кукурудзу ми продавали по 2 тисячі гривень за тонну, а зараз – по 2,25 тисячі, майже на тисячу гривень за тонну проти 2012 року подорожчав соняшник, а вартість дизпального зросла практично вдвічі, бензин ще дорожчий. Постійно дорожчають електроенергія, природний газ, що повністю девальвує невелике збільшення закупівельних цін на молоко та м’ясо. Якщо ж порахувати, наскільки зросли в ціні запчастини (відремонтувати трактор нині коштує тисяч 300–400) й мінеральні добрива, то ситуація здається майже безнадійною. Нині ж чи не найбільше дошкуляють безсистемні відключення електроенергії, що заважає технологічному виконанню робіт на фермах. Відтак ми не впевнені в завтрашньому дні, ні в земельних питаннях, ні в державній політиці, – констатує Іван Балюк.
Минулий 2014 рік для господарства був досить складним і тримав хліборобів у напрузі практично протягом усього періоду. Посіви отримали майже вдвічі менше вологи, аніж у попередні роки, і все ж в “Україні” зібрали непоганий урожай ранніх і пізніх сільськогосподарських культур. Загалом намолочено 4150 тонн ранніх зернових, 11000 тонн кукурудзи, 2000 тонн цукрових буряків. Урожайність ранніх зернових на круг склала 41,5 центнера. Порадував новий сорт пшениці Радивонівка, який дав майже по 60 центнерів з гектара. Під наступний урожай минулої осені зерном цього сорту засіяно 200 гектарів. “Сорт пшениці, який названо на честь нашого села, має стати ще однією візитівкою господарства”, – з гордістю розповідає заступник директора ПАФ з питань рослинництва Володимир Власенко.
***
Минулого року на тваринницьких фермах своїми силами модифікували котли й груби під опалення приміщень дровами, збудували ангар для зберігання 1,5 тисячі тонн зерна. Завершили реконструкцію токового господарства, підсумовує заступник директора ПАФ з питань будівництва Антон Яркий.
– Реконструкція зерноочисних ліній на току забезпечила можливість безперебійного потоку зерна з поля в комори, вантажні машини не затримувалися в чергах, відповідно не простоювали в полі й комбайни. Потребує поліпшення й організація роботи крупорушки, млина та олійниці, де робочий час іноді використовується недостатньо ефективно, – зазначив він.
За стабільної фінансово-економічної ситуації в державі минулорічні результати господарювання забезпечили б нормальне функціонування агрофірми, за нинішніх умов – доводиться практично лише виживати, каже Іван Балюк.
– Нині потрібно на насіння 2 мільйони гривень. Міндобрива купувати навряд чи будемо, бо якщо рік тому тонна аміачної селітри коштувала до трьох тисяч гривень, то нині сягає восьми тисяч. Тож розраховуємо переважно на органічні добрива власного виробництва, яких щороку вносимо на поля від 28 до 30 тисяч тонн. Треба, щоб сільгоспвиробники мали хоча б 30–40 відсотків прибутку, аби господарство могло розвиватися. А сьогодні ми фактично виходимо на “нулі”, – констатує Іван Махтейович.
Методи господарювання в ПАФ “Україна”, здавалося б, мало чим відрізняються від тих, які застосовують у більшості сільгосппідприємств області. Тут культивують рослинництво, розвивають тваринництво, мають переробні цехи і власну торговельну мережу. Значну увагу приділяють генетиці й селекції як у тваринництві, так і в рослинництві. У структурі посівних площ агроформування – пшениця, ячмінь, гречка, соняшник, кукурудза, цукрові й кормові буряки, соя, інші культури. Значні площі відводять під кормову групу. Ніби все як і скрізь. І все ж є в “Україні” якась особливість, є свій, радивонівський, а можливо, балюківський метод господарювання. Адже не випадково чимало нинішніх керівників потужних сільгосппідприємств з різних районів області наголошували, що в пору свого становлення їздили за досвідом чи просто за порадою до Івана Махтейовича Балюка. А це говорить багато про що.

Доярки Оксана Биба, Любов Межинканич, Ольга Шапка.

ПАФ “Україна” господарює самостійно і має в обробітку майже 7 тисяч гектарів земель у Великобагачанському, Хорольському, Семенівському й Миргородському районах. В агроформуванні утримують близько 2,5 тисячі голів великої рогатої худоби та майже 3 тисячі голів свиней. На базі господарства функціонують 2 племінних заводи – із розведення великої білої породи свиней та української червоно-рябої молочної породи корів. Повноцінний раціон годівлі худоби забезпечує відповідний результат. Надої молока на кожну фуражну корову вже кілька років поспіль сягають 6000 кілограмів. Кормова база в агрофірмі ефективно збалансована, у раціоні годівлі худоби – сіно, силос, сінаж, концкорми, соєвий шрот, дерть, консервована кукурудза, макуха, кормові буряки. Вдосталь, зі значним запасом, заготовили кормів на весь період стійлового утримання худоби, розповідає кавалер ордена княгині Ольги ІІІ ступеня, завідуюча МТФ № 2 Наталія Шарка. Вона серед кращих трудівників відзначила майстрів машинного доїння корів Ніну Семенюк та Анатолія Чамару.
У ПАФ значну увагу приділяють генетиці й селекції в тваринництві. Результатом копіткої багаторічної роботи став новий тип свиней – великобагачанський, виведений на базі ПАФ “Україна” фахівцями-селекціонерами господарства спільно з науковцями Інституту свинарства й агропромислового виробництва НААН, що в Полтаві. Це одна з кращих порід свиней, яка має високий потенціал енергії росту й високий добовий приріст поросят.
Ефективним господарювання можна назвати тоді, коли підприємство отримує хороші прибутки, реалізовуючи не сировину, а готову, вже перероблену продукцію. Саме за таким принципом працюють у ПАФ “Україна”. Тут уміють рахувати кожну копійку й розуміють, що продукція рослинництва, перероблена через тваринництво, – більш прибуткова, якщо ж додати до цього ще й переробку та реалізацію, то рентабельність агровиробництва зростає.
***
Соціальна політика агроформування стабільна. ПАФ щорічно загалом виділяє на розвиток населених пунктів, де орендує землі, сотні тисяч гривень власних коштів. “Україна” не на словах, а реально дбає про ветеранів сільгосппідприємства, не стоїть осторонь потреб учасників АТО. Допомагає господарство й школам, значні кошти виділяються на проведення культурно-масових та спортивних заходів.
“Завдяки далекоглядності Івана Махтейовича Балюка, який душею вболіває за виробництво, за кожного з працівників агрофірми, ми впевнені у своєму майбутньому, в майбутньому нашого підприємства, – неодноразово наголошували мої співрозмовники. – Він уміє організувати людей. До того ж сам наперед прораховує можливості агровиробництва на кожному етапі, на кожному напрямку роботи, завжди тримає руку на пульсі життя”.
Певна річ, таке ставлення керівника до людей, до виробництва спонукає працювати на совість, доводити, що “Україна” – це особливий статус господарства, утверджувати який необхідно як заради фінансової стабільності і впевненості у завтрашньому дні колективу агроформування, так і заради майбутнього свого краю й держави в цілому.
***
Оскільки наша розмова відбувалася у передсвяткові дні, директор ПАФ “Україна”, Герой України Іван Махтейович Балюк передав вітання і найщиріші побажання здоров’я, радості, добра й усіляких гараздів радивонівцям, великобагачанцям, полтавцям:
– У першу чергу бажаю миру Україні і всьому світові. Нехай у Новому році добірним зерном колосяться наші ниви, високими врожаями повняться засіки нашої держави. Нехай заможним буде наш український народ!

Людмила ДАЦЕНКО,
Анна ЧАПАЛА (фото).