Від мирного волевиявлення – до найвищої жертовності

Двадцять три роки тому, 1 грудня 1991-го, відбувся доленосний для становлення нашої держави загальнонаціональний референдум щодо проголошення незалежності України. На нього було винесено єдине питання: “Чи підтверджуєте Ви Акт проголошення незалежності України?” Текст цього епохального документа, прийнятого Верховною Радою 24 серпня 1991 року, було наведено у виборчому бюлетені. У референдумі взяли участь 31 891 742 особи – 84,18% громадян України. Із них
28 804 071 особа (90,32%) проголосувала “За”.
Акт проголошення незалежності України було підтримано в усіх 27 адміністративних регіонах республіки: 24 області, Кримська АРСР та 2 міста зі спеціальним статусом. У Полтавській області проголосували 1 206 801 громадянин (91,87%). Із них 1 145 639 (94,93%) віддали свої голоси за втілення в життя багатовікових прагнень нашого народу про волю рідної землі.
Подія, до якої ішли мільйони наших знищених ворогом предків – звитяжців доби козаччини, незламних борців проти поневолення України царською Росією, відважних захисників УНР, героїв-повстанців проти сталінської тоталітарної системи, відчайдушних провідників руху “шістдесятників”, відбулась без єдиного пострілу, мирним волевиявленням. І ми протягом двох десятиліть цим пишалися, говорили, що кровну жертву історії за велике визволення України сплатили наші закатовані в численних таборах “тюрми народів” діди й прабатьки. Що здобуття Україною Незалежності після Всеукраїнського референдуму 1 грудня 1991 року – це відновлення історичної справедливості, власне, вже завойований для нас подвигами багатьох поколінь скарб.
Утім невідворотний час, коли історія зробила крутий поворот і стала вимагати за величний дар свободи найвищої жертви від сучасників, таки настав. Й українці зустріли його виклики гідно. “У вогні перетоплюється залізо в сталь, у боротьбі перетворюється народ в націю”, – сказав колись наш видатний співвітчизник Євген Коновалець. Беззаперечно, що слова ці зокрема й про нас, нинішніх. Про наших Героїв, які пройшли хрещення Майданом і сьогодні стоять на передовій на Донбасі, високо тримаючи прострілений, пошарпаний, але від того ще дорожчий усім нам синьо-жовтий прапор української Волі й Гідності.
Сучасне покоління патріотів змогло поставити Незалежність своєї Вітчизни понад усе. Сьогодні за Акт проголошення незалежності України віддано не голоси, а життя. Більшої мужності, як і більшої жертви, в історії не буває. І, значить, Перемога – за нами.

Вікторія КОРНЄВА
“Зоря Полтавщини”

Print Friendly, PDF & Email
Ви можете залишити коментар, або Трекбек з вашого сайту. Друкувати Друкувати

Залишити комментар

Ліміт часу вичерпаний. Будь-ласка, перезавантажте CAPTCHA.