Дух минулих епох

У  центрі Полтави, по вулиці Жовтневій, 5, де розпочато будівництво кафе-пекарні, у листопаді велися археологічні розкопки. Адже згідно з чинним законодавством перш ніж звести будь-яку споруду, а тим більше на території археологічного ареалу історичного міста, забудовник мусить звернутися до спеціалістів і дати їм можливість дослідити цю ділянку. Науковці Полтавської експедиції Державного підприємства “Науково-дослідний центр “Охоронна археологічна служба України” Інституту археології НАН України разом із співробітниками Центру охорони та досліджень пам’яток археології управління культури облдержадміністрації дослідили історичні культурні нашарування.
– Роботи тривали трохи більше двох тижнів. Площа котловану доволі невелика – 240 квадратних метрів. Працювали оперативно, бо мали встигнути до холодів і опадів. Добре знали: на досліджуваній території виявимо міські нашарування, починаючи з Х століття, і не помилилися. Хоча вивчили й “шматочки” нашарувань ще VI століття до нашої ери, тобто скіфського часу. В цілому роботи можна назвати ординарними, тобто це науково-рятівні дослідження, що проводяться в процесі вибирання котловану, – розповів начальник археологічної експедиції, кандидат історичних наук, заслужений працівник культури України Олександр Супруненко.
У результаті науковцям вдалося обстежити частини чотирьох житлових об’єктів, два десятки господарських споруд, а також рештки будівель козацького часу. Так, заслуговує на увагу котлован будинку початку ХVІІ століття. Такий у Полтаві виявили вперше. Досліджували об’єкти в тих частинах, де вони збереглися, оскільки окреслену територію пересікали близько десятка траншей, каналізаційних і газових труб. Під наглядом спеціалістів прибрали порівняно невеликі котловани будівель ХІХ століття.
– Це вже сорокові за ліком давні житла, досліджені в обласному центрі. Найцікавішим є те, що ми вкотре побачили: споруди Х століття, а ХІ й ХІІ століть поготів, визначають напрямки старих полтавських вулиць, тож планування в історичній частині міста зберігалося впродовж майже тисячі років. І зараз, коли Полтава розбудовується і змінюється, важливо зберегти дух минулих епох, які пов’язуватимуть традиції слов’яно-руського населення з буттям сучасних мешканців, – продовжує розповідь Олександр Супруненко. – А ось минулого року ми проводили розкопки на місці ресторану “Іванова гора”, нині “Лілея”. Там натрапили на ділянку забудови найпершого Полтавського поселення, заснованого сіверянами наприкінці VIIІ – на початку ІХ століть над схилом гори.
Під час розкопок на Жовтневій, 5, знайшли й ужиткові предмети, кілька свинцевих і кам’яних пряслиць до веретен, уламки туфових і пісковикових жорен, фрагменти залізного й гончарного шлаку, блешню й кілька рибальських гачків. Хоча котловани жител погано збереглися, вдалося виявити чимало речей, зокрема залізні ножі, кілька бронзових, срібних і олов’яних бляшок, наконечників ременів і перснів, фрагменти пряжок, жіночих прикрас, різнокольорові скляні браслети. Частина давньоруського посуду була таврована характерними для місцевих гончарів символами – хрестами, скошеною сіточкою і концентричними колами. Збереглися верхня й нижня частини давньоруського замка. У Києві й Харкові мають дослідити знайдені науковцями кістки свійських і диких тварин. За попереднім аналізом, із диких серед них є залишки кабанів, лосів, ведмедя, куланів. Зібрано багато зразків луски риби. До речі, палеоіхтіологи, які вивчали рештки риби з полтавських розкопок, виявлені на місці “Іванової гори”, зробили висновок: на Ворсклі місцеві жителі рибалили мало, бо їм вистачало стариць і озер на правому березі – навколо річки Рогізної, на сучасній Леваді, де можна було надбати гарний улов.
Протягом останніх робіт археологи виявили й розчистили кілька пічок, одну з яких – ХІ століття, – за місцевою традицією перед телекамерами, розпалили через 900 років, таким чином позначивши зв’язок епох.
– Ми дослідили господарську яму й “зачепили” фрагмент житла, спорудженого за літописних сіверян. Продовжимо його дослідження навесні. Також натрапили на вхід у підземелля XVII століття. Він опускався східчастими уступами не менше, ніж на 14 метрів. Звісно, так глибоко копати разом із будівельниками ми не можемо, та й ця споруда наразі, можливо, затоплена підземними водами. Максимальна глибина здійснених розкопок на Жовтневій – близько 5,4 метра, – зазначив Олександр Супруненко.
Нині розпочата копітка робота з обробки, аналізу та реставрації знахідок. За кілька місяців, стверджують спеціалісти, вони зможуть підсумувати й більш наочно представити результати цих досліджень.

Анна ВАСЕЦЬКА
“Зоря Полтавщини”

Print Friendly, PDF & Email
Ви можете залишити коментар, або Трекбек з вашого сайту. Друкувати Друкувати

Залишити комментар

Ліміт часу вичерпаний. Будь-ласка, перезавантажте CAPTCHA.