“Навесні біля нашого озера розквітають чарівні маргаритки. Цікаво, а чим цінна ця ніжна рослина?”
В.С. ЯРОШ.

Стокротки багаторічні (Bellis perennis L., російська назва – маргаритка многолетняя) – багаторічна трав’яниста рослина. Стебла у вигляді квіткових стрілок прямостоячі, 5–25 сантиметрів заввишки. Листки утворюють прикореневу розетку, лопатчасто-яйцеподібні, тупі, вгорі зарубчасто-зубчасті, іноді майже цілокраї, до основи звужені. Квітки дрібні, зібрані в кошики. Крайові квітки – язичкові, маточникові, однорядні, білі, часом із рожевуватим відтінком; серединні – трубчасті,  двостатеві, жовті. Плід – сім’янка. Цвітуть стокротки багаторічні рано навесні (початок квітня, травень). Ростуть на луках, у канавах, на узбіччях шляхів, лісових галявинах, понад старицями, у гаях. Поширена рослина у лісових та лісостепових зонах України. Як декоративну рослину розводять стокротки багаторічні по всій Україні.
Заготовляють усю рослину під час цвітіння. Зрізують стебла і листки, не зачіпаючи коренів. Сушать у добре провітрюваних приміщеннях. Зберігають у щільній тарі.
У траві стокроток багаторічних знайдено сапоніни, летку олію, смолисті речовини, таніди, флавони, слиз, інулін, органічні кислоти (яблучна, винна, щавлева).
Рослина здавна користується великою популярністю серед українського народу. Її застосовують при застудних захворюваннях дихальних шляхів, як жовчогінний засіб при захворюваннях печінки та жовчного міхура, а також при захворюваннях сечостатевих органів, хронічному коліті, ревматизмі, подагрі, легеневих та маткових кровотечах. Рослина має протизапальну, відхаркувальну, кровоспинну, жовчогінну та протигарячкову дію. Регулює обмін речовин, особливо ефективна в суміші з яглицею при лікуванні людей похилого віку.
Беруть 2 столові ложки подрібненої рослини, заливають склянкою окропу, настоюють 30 хвилин. П’ють по 100 мл тричі на добу за 30 хвилин до їди.
Для лікування застудних захворювань поєднують траву стокроток багаторічних із травою медунки лікарської, листками підбілу звичайного, подорожника великого, квітками бузини чорної, травою материнки звичайної, чебрецю звичайного та листками і квітками алтеї лікарської у співвідношенні 2 : 1 : 2 : 2 : 0,5 : 2 : 2 : 4. Беруть 2 столові ложки суміші, заливають склянкою окропу, настоюють годину. П’ють по 50 мл тричі на добу за 30 хвилин до їди.
При захворюваннях печінки та жовчного міхура використовують траву стокроток багаторічних у поєднанні з кошиками квіток цмину піскового, стовпчиками з приймочками кукурудзи звичайної, квітками глоду колючого, травою м’яти перцевої, споришу звичайного, материнки звичайної, шишками хмелю звичайного у співвідношенні 1:4:4:2:2:2:4:0,5. Готують і використовують так, як і попередній настій.
Для лікування шлункових, кишкових та маткових кровотеч використовують траву стокроток багаторічних у поєднанні з дубовими галами, коренями з кореневищами родовика лікарського, коренями кропиви дводомної, плодами шипшини коричної у співвідношенні 2:2:4:2:4. Беруть 2 столові ложки суміші, заливають склянкою води, кип’ятять на малому вогні  10 хвилин, потім додають столову ложку подрібнених коренів алтеї лікарської і настоюють 2 години. П’ють відвар охолодженим по 50 мл 4–5 разів на добу через 2 години після їди.
Цей же відвар, але профільтрований, використовують для спринцювання піхви при запальних захворюваннях жіночих статевих органів вранці та перед сном.
При запальних захворюваннях нирок, сечоводів та сечового міхура застосовують траву стокроток багаторічних у поєднанні з травою вересу звичайного, материнки звичайної, розхідника звичайного, споришу звичайного, квітками глоду колючого, стовпчиками з приймочками кукурудзи звичайної, травою самосилу гайового, підмаренника справжнього, листками скумпії звичайної у співвідношенні 2:4:2:2:4:2:2:2:2:1. Беруть         2 столові ложки суміші, заливають склянкою окропу, настоюють 2 години. П’ють по 50 мл тричі на день за 30 хвилин до їди і четвертий раз – перед сном. При гострих захворюваннях сечостатевих органів курс лікування триває 2–4 тижні, при хронічних – 2–4 місяці, з перервою щомісяця на 3–5 днів.