Історії святинь і життєписи святих Полтавської землі – це велична хроніка подвигів заради утвердження на землі та в людських серцях Божих істин добра і любові. 10 жовтня віряни молитовно прославляють небесного покровителя Полтавської землі – святителя Афанасія (Вольховського), Полтавського чудотворця. А 12 жовтня відбувається урочисте святкування на честь великої полтавської святині – Горбанівської ікони Божої Матері. Цього ж дня відзначають і Собор Полтавських святих – духовенство й прихожани молитовно згадують десятки й десятки імен подвижників, які до останнього подиху несли пастві світло Христової віри), – Лубенського святителя і чудотворця Афанасія (Пателларія), преподобного Паїсія Величковського і багатьох-багатьох інших.

Святитель Афанасій (Вольховський) народився в Полтаві в сім’ї священика, найімовірніше, в 1741 році. Закінчив Тверську духовну семінарію та Київську духовну академію. У 1765 році був висвячений на священика до полтавської Миколаївської церкви. Через чотири роки прийняв чернецтво в Чернігівському Іллінському монастирі. З 1776 року він – ігумен Новгородського Кирилового монастиря. З 1781 року – намісник Олександро-Невської лаври в Петербурзі. Пізніше – архімандрит Новгородського Юр’євого монастиря, єпископ Староруський. Наступне призначення – єпископом Могилевським і Полоцьким – принесло подвижнику великі випробування. Після зведених на нього дияконом Харкевичем наклепів 27 серпня 1797 року єпископ Афанасій за особистим проханням був звільнений на спокій у Лубенський Мгарський Спасо-Преображенський монастир Полтавської губернії. Святитель не побажав доводити свою невинуватість, щоб захистити Православ’я від будь-яких брудних підозр взагалі. Помер він 1 січня (14 січня за н. с.) 1801 року в Полтаві, похований на території Полтавського Хрестовоздвиженського монастиря. В 1882 році при огляді гробниці єпископа Афанасія було виявлено нетління його тіла. Труну винесли з усипальниці й біля мощей почали служити панахиди в очікуванні офіційної канонізації. У цей час тут відбулося багато чудес і зцілень. Цікаво, що вклонитися святині приходило й чимало людей, які потерпали від несправедливих звинувачень, і невдовзі їхні проблеми якнайкраще вирішувались.
Урочистості з нагоди прославлення святителя Афанасія мали відбутися після Помісного Собору РПЦ 1917 року. Та революційні події стали на перешкоді. На багато десятиліть країну поглинув морок безвір’я. Нарешті 2010 року Священний Синод Української православної церкви благословив прославлення в лику святих та шанування єпископа Афанасія (Вольховського). Урочистості з цієї нагоди 10 жовтня 2010 року в Полтавському Хрестовоздвиженському монастирі очолив нині почилий у Бозі Блаженніший Митрополит Київський і всієї України Володимир.
***
Кілька місяців тому, 13 липня, духовенство та віряни урочисто, з хресною ходою і водосвяттям біля цілющого джерела в Горбанівці, вшановували “Заступницю і Похвалу землі нашої Полтавської”, чудотворну Горбанівську ікону Божої Матері. Нині ж наближається другий у році день прославлення святині. Його відзначають 12 жовтня.
Горбанівська ікона Пресвятої Богородиці є копією з Корсунської ікони, написаної, за переказами, святим євангелістом Лукою і принесеної рівноапостольним князем Володимиром до Києва в 988 році. Назва “Горбанівська” нагадує нам про козака Горбаня, якому чудотворний образ явився у першій половині XVIII століття неподалік Полтави під час косовиці. На віднайденому образі залишились помітні й донині сліди порізу від леза коси.
Через Свою ікону Богородиця явила чимало чудес і зцілень народу. На місці знахідки силами мирян і духовенства побудували дерев’яну церкву. Згодом там постав новий мурований храм Різдва Пресвятої Богородиці. Люди з усіх усюд ішли й до храму, й до цілющого джерела біля нього. З середини ХІХ століття з’явилася традиція щорічно 13 липня багатотисячною хресною ходою переносити Горбанівську ікону Божої Матері до Полтавського Свято-Успенського собору, а через 40 днів так само урочисто повертати назад. У радянські безбожні часи й собор, і горбанівський храм було зруйновано. Та нині, дякувати Богу, небайдужим меценатам і активній громаді Полтавської єпархії УПЦ КП, святині відновлені, й під їхніми високими куполами знову звучать величні церковні піснеспіви.
Чудотворна Горбанівська ікона Божої Матері з 1962 року перебуває у Полтавському Свято-Макарівському кафедральному соборі УПЦ МП, і люди продовжують щодня звертатися через неї з найпалкішими молитвами до Пресвятої Богородиці.

Підготувала Вікторія КОРНЄВА.