Хліба на радість і на славу

Водій М. Колісник

Водій Микола Колісник.

У  СТОВ “Лукім’я” Оржицького району збирання ранніх зернових та зернобобових культур уже закінчили. А цими днями відсвяткували обжинки. Загалом під ранні хліба
в господарстві відводили близько 750 гектарів. Валовий збір зерна склав близько 4 тисяч тонн, у тому числі майже 3 тисячі – пшениця. Зернові дали понад 48 центнерів з гектара, пшениця – по 58,1 центнера, горох – більше 23.
Зерно є де очищати та зберігати, тому, як правило, тут не поспішають із продажем. Хоча цьогоріч довелося дещо відступити від правила, аби забезпечити працівників господарства заробітною платнею та придбати пально-мастильні матеріали. Тож частину зібраного вже реалізували, розповідає директор господарства Іван Шингарій. А у відповідь на запитання про рентабельність цьогорічного урожаю господарник скрушно хитає головою:
– Хлібороб ще ніколи не вигравав, бо якщо добрий урожай, тоді ціна низька. Якщо ж ціна задовольняє, то врожай не радує. Цьогоріч нам заплатили по 2150 гривень за тонну зерна третього класу. Прості ж підрахунки свідчать, що для того, аби відшкодувати затрати, вартість мала б бути мінімум 2700 гривень. Попри все, на пай кожен бажаючий орендодавець одержить по тонні пшениці. Решту можна буде взяти зерном кукурудзи, олією. За бажанням селян практикуємо грошові виплати.
За словами керівника господарства, жнива могли б закінчитися й раніше, але п’ять днів втрачено через дощі, які до того ж вимили клейковину в пшениці й знизили її класність. Випробовували аграріїв на міцність і зимові заморозки. Практично весь озимий ячмінь загинув, зрідженими вийшли із зими посіви пшениці, а 93 гектари довелося пересіяти. Варто додати ще одне суттєве зауваження – екстремальність умов, за яких доводиться трудитися сільгоспвиробникам. Це передовсім значне здорожчання пально-мастильних матеріалів, засобів захисту рослин, мінеральних добрив. Та які б випробування не чекали, які б “сюрпризи” не підносила погода, в “Лукім’ї” не звикли нарікати на долю, тут твердо переконані: здолати можна все, якщо сумлінно працювати, а не шукати винних.
Дорогою на поле бачимо рівні копиці сіна. Іван Шингарій пояснює, що грубих кормів для громадського тваринництва заготовили вже вдосталь, хіба ще на підстилку соломи дещицю закладуть. А там уже й про майбутній урожай треба дбати, готуватися до осіннього комплексу робіт.
До речі, у цьому році в агроформуванні значні кошти витратили на придбання нової сільськогосподарської техніки, яка зараз працює на полях господарства. Зокрема виблискує плугами на сонці потужний трактор Challenger. За кермом – Олександр Олексієнко, молодий, але, за словами керівника СТОВ, відповідальний працівник. Саме він та ще Вадим Махно, Олександр Семенко, Віктор Клепань на тракторі МТЗ-82 готують ґрунт під озимі. До речі, цей агрегат – не єдине придбання в нинішньому році. З’явилися в господарстві ще й новенькі культиватор, оборотний плуг, дискова борона. Питаємо про витрати. Директор зазначає:
– Відчутні. Але й без цього не можна. Треба оновлювати машинно-тракторний парк, бо, скажімо, вантажівки теж на ладан дихають.
Зауважуємо, що, мабуть, отак на стареньких “газонах” та “зілах” і до Євросоюзу в’їдемо. Та в цьому, як завше, лише частка жарту. Бо ніхто достеменно не сказав, чим обернеться для наших хліборобів асоціація з Європою, яка, з її стандартами, навіть у кризу балує своїх годувальників державними дотаціями. У нас же держава хоч би не заважала. Разом із непомірними відсотками за кредитами на ту ж сільгосптехніку та жорсткими, якщо не жорстокими, умовами кредитування вимальовується досить печальна картина. До того ж уже почала з’являтися інформація про можливе зниження цін на пшеницю у зв’язку з її рекордним урожаєм у світі. Отже, ще одна “підніжка” нашим аграріям.
Та все ж директор СТОВ “Лукім’я” Іван Шингарій налаштований оптимістично, вірить, що все буде добре, лише б мир відновився в Україні.
Вкотре побувавши на жнивному полі району, поспілкувавшись із керівником та хліборобами, переконуєшся, що з нинішніми труднощами цьогорічна жнивна кампанія знову схожа на битву за врожай. Та головне – щоб вона була тільки мирною.

Олена СИДОРЕНКО
Журналіст

Print Friendly, PDF & Email
Ви можете залишити коментар, або Трекбек з вашого сайту. Друкувати Друкувати

Залишити комментар

Ліміт часу вичерпаний. Будь-ласка, перезавантажте CAPTCHA.