У славному краї Полтавщини – у Пирятинському районі, де за кілька кілометрів межі з Чернігівською і Київською областями, розкинулося мальовниче село Березова Рудка. Саме тут кілька разів побував славетний поет Тарас Григорович Шевченко, приїздив і приходив пішки з Пирятина – у гості до друзів, братів Платона й Віктора Закревських та їхньої сестри Софії, писав портрети господарів і дружини Платона – Ганни. Останній він присвятив кілька віршів.
Садибі Закревських – майже два століття. Збереглися, хоча й потребують реконструкції, мурований двоповерховий палац, два флігелі з колонадами, парк, закладений на початку ХІХ століття, альтанка… Нині тут розмістилися корпуси Березоворудського технікуму Полтавської державної аграрної академії. А в одному з флігелів – народний історико-краєзнавчий музей, де історія тісно переплелася із сучасністю. Експозиції музею розповідають про життя місцевих селян з давніх часів, про перебування Шевченка в цих краях, рід Закревських і їхніх нащадків по всьому світу, героїзм захисників златоглавого Києва від фашистських орд – воїнів Південно-Західного фронту, які, прийнявши нерівний бій, трагічно загинули в цих краях у 1941-му, уродженців села – Героїв Радянського Союзу полковника Семена Мирводу, льотчика Федора Сербіна, нинішніх трударів. Є тут музейна кімната славетного земляка, поета-пісняра Дмитра Луценка, розповіді про лауреатів літературно-мистецької премії його імені “Осіннє золото”, постійно діюча виставка народних ремесел місцевих умільців…
Туристичний об’єкт “Маєток Закревських” став офіційним маршрутом шевченківських місць Полтавщини. Сюди, на землю, де кілька разів побував Великий Кобзар, де збереглися будинок, у якому він жив, альтанка, де любив відпочивати, парк з його улюбленими стежками і дубами, в рік 200-ліття поета, у дні його пам’яті прибули шанувальники історії, поезії, шевченкового слова і пісні.
До пам’ятника Кобзарю, що стоїть у старому парку поруч із палацом, який його пам’ятає, поклали квіти заступник голови обласної ради Володимир Микійчук, ректор Полтавського національного педагогічного університету ім. В.Г. Короленка, професор Микола Степаненко, заслужений діяч мистецтв України, засновник і художній керівник українського народного хору “Калина” ПНПУ, професор Григорій Левченко, голова Пирятинської районної ради Сергій Пазюк, сільський голова Березової Рудки Олександр Оніщенко, інші почесні гості.
– Ми знаходимось на святому місці, прийшли сюди в рік 200-річчя людини, котра боролася за краще життя для всіх, за те, щоб люди були людьми, і ми даруємо пісню на слова Шевченка, – сказав уродженець цих місць Григорій Левченко.
Зазвучали пісні у виконанні “калинян” – “Реве та стогне Дніпр широкий”, “Думи мої, думи”. Послухати виступ уславленого колективу зібралися мешканці села, гості з Пирятина, інших міст, викладачі та студенти місцевого технікуму.
Шевченківський маршрут презентувала директор історико-краєзнавчого музею Валентина Гончар. Вона зазначила зокрема, що перша подорож Шевченка Україною в 1843 році розпочалася саме з пирятинської землі. Тут зберігся найстаріший парк, де ростуть шевченківські дуби і де він започаткував поему “Кавказ”…
Для гостей були проведені екскурсії музеєм і територією садиби. А “калиняни” покликали людей далі – піснею “Від села до села”. Шлях народного свята проліг до сусідньої Грабарівки. Саме там, на малій батьківщині, Григорій Левченко десять років тому започаткував пісенно-мистецьке свято “Калинові гуляння”.
За традицією, гостей фестивалю вітали біля рідної хати Григорія Семеновича, збудованої в 1924 році, яку дбайливо зберігають його односельці. Його разом із “калинянами” зустріли хлібом-сіллю і народними мелодіями. Заспівав народний ансамбль “Горлиця” з сусідньої Давидівки. Усіх гостинно приймала батьківська хата маестро Левченка.
– Сім’я наша бідувала, жили тут ми втрьох з батьками, батько з війни прийшов без ноги, збудував невелику кузню в селі, став ковалем, – згадує Григорій Левченко. – Тут увесь куток – Левченки жили, Левченкова гора називалася… Дуже вдячний вам, дорогі земляки, що зберігаєте хатинку, шануєте й нас усіх тут збираєте.
І знову зазвучали пісні у виконанні “Калини”. Цікаво, що учасники хору виступають у старовинних полтавських святкових народних костюмах.
Великий концерт самодіяльних і професійних артистів відбувся на Співочому полі села Грабарівки. Спочатку виступали вокальні, танцювальні колективи та виконавці Пирятинського району, а друга частина “Калинових гулянь”, а як же інакше, була віддана концертній програмі “Калини”. До учасників хору, їхнього керівника, пирятинських митців й усіх присутніх звернулися з привітаннями заступник голови обласної ради Володимир Микійчук, ректор ПНПУ Микола Степаненко, голова Пирятинської райради Сергій Пазюк, голова Пирятинської РДА Олег Куча, Грабарівський сільський голова Микола Левченко.
Земляки подарували Григорію Левченку рушник і вишиту картину, відзначивши, що заснований ним 35 років тому студентський колектив став потужним стоголосим калиновим гаєм. Нині в хорі співають заслужені артистки України Наталія Мізєва та Наталія Сулаєва.
Під час свята були представлені виставка робіт майстрів декоративно-ужиткового мистецтва району, доробки вихованців гуртків, майстер-клас з писанкарства, проходили дегустації меду і трав’яних чаїв. Діяли виставки книг і періодики “Слово Кобзаря” та “Майстер пісенного дива” Пирятинської центральної районної бібліотеки. Вишиті, в’язані, плетені речі, картини, рушники представили народні умільці з усього району – Надія Антоненко, Наталія Савенок, Ганна Смик із Нових Мартиновичів, Раїса Ільєнко з Пирятина, Валентина Стельмах з Леляків, Марія Гриценко, Марина Чичкань, Наталія Сумченко з Давидівки, Катерина Григоренко з Крячківки та багато інших. Майстрині отримали Подяки районної ради.
Завершилися “Калинові гуляння” розвагами для дітей і дорослих, цікавими майстер-класами, козацьким кулішем, дискотекою для молоді.

Ганна ЯЛОВЕГІНА
Анна ЧАПАЛА (фото)
“Зоря Полтавщини”