У перше Вікторія Хорольська почула чарівний голос флейти маленькою дівчинкою за зовсім буденних обставин: по телебаченню транслювали концерт симфонічного оркестру, й було там соло для флейти. За ті лічені хвилини Віка майже повірила, що всі сонячні промені літа й уся неосяжна небесна голубінь завітали до неї у гості. Відтоді чула їхнє ніжне, солодкоголосе перешіптування всюди. Мама доньку зрозуміла й підтримала, отож незабаром вона вже була серед найстаранніших вихованок Шишацької дитячої музичної школи. Минули роки зосередженого та натхненного розгадування секретів улюбленого інструмента, й Вікторія порадувала свою наставницю Любов Михайлівну Кагал рішенням продовжувати музичну освіту.
Нині Вікторія Хорольська – третьокурсниця Полтавського музичного училища ім. М. В. Лисенка, дівчина навчається на відділі оркестрових духових та ударних інструментів. Вибором своїм, говорить, щаслива. Аніскільки не засмучує ні брак вільного часу, ні необхідність летіти до училища ранньою пташкою – уже з сьомої ранку студенти починають тут свої “концерти”. По-перше, пояснює дівчина, давно доведено, що саме в ранковий час людина здатна на найрезультативнішу працю. По-друге, сміється, сповіщати про це вдома сусідам – навіть найчарівнішим голосом флейти – не обов’язково. Отож і летять вранці студенти до музучилища, як співучі пташки до свого гнізда.
Надалі Вікторія мріє вступити до консерваторії. Утім остаточно із закладом іще не визначилась. Наразі є велика зацікавленість Львівською національною музичною академією імені М.В.Лисенка та власне й самим дивовижним містом Лева. Усе частіше вчуваються дівчині в чарівному голосі флейти її власні замріяні кроки на старій львівській бруківці.

Вікторія КОРНЄВА
“Зоря Полтавщини”