Дерево в знак дружби

Азербайджанський культурно-освітній центр спільно з Полтавським громадським Шевченківським комітетом провели в Полтавському університеті економіки і торгівлі, на базі якого діє центр, літературно-музичний вечір “Великий Кобзар і Азербайджан”, в якому взяли участь українські та іноземні студенти – азербайджанські, туркменські та іранські.

Директор культурно-освітнього центру, доцент, доктор філософії Яшар Алхасов зазначив: у нелегкі часи, які переживає Україна, Азербайджан підтримав її позицію. А інакше бути не могло. Адже у свій час 24-річний лейтенант внутрішніх військ, Герой Радянського Союзу Олег Бабак із села Вікторія Пирятинського району Полтавщини загинув смертю героя, захищаючи азербайджанців. Його життя було обірване бойовиками в Нагорному Карабасі.
– Якби ми не підтримали зараз Україну, зрадили б його пам’ять, – сказав виступаючий.
Нині у світі відзначається 200-річчя від дня народження Великого Кобзаря. На території Азербайджану йому побувати не довелося, але в республіці дуже шанують Шевченка. Перекладати твори Великого Кобзаря на азербайджанську мову почали ще в 1930-х роках найзнаменитіші азербайджанські письменники. У цій країні твори Тараса Шевченка включені в шкільну програму, їх вивчають у вищих навчальних закладах. У 2008 році у центрі Баку урочисто відкрили пам’ятник Пророку української нації. Тоді ж за розпорядженням президента Азербайджану Ільхама Алієва була видана ілюстрована книга вибраних творів Тараса Шевченка українською та азербайджанською мовами. Вийшов друком також український та азербайджанський навчальний словник. А незабаром у місті Сумгаїті відкриється пам’ятник Лесі Українці.
В Азербайджані Український культурний центр діє з 2001 року, тут етнічні українці – а їх мешкає в цій країні більше 30 тисяч – проводять свої урочисті заходи, свята. На базі Українського культурного центру в Бакинському слов’янському університеті працює недільна українська школа. В Азербайджані є школи, в яких навчання проводиться лезгинською, грузинською, російською, азербайджанською мовами, а в недільній школі – ще й українською.
На території полтавського університету азербайджанські студенти, представники культурного центру та Шевченківського комітету посадили молодий дубок на знак того, що дружба між народами й надалі буде міцною, як це дерево.
Зазначалося, що “Заповіт” Шевченка є прикладом великої любові до Батьківщини, а сам Тарас Григорович став символом українсько-азербайджанської дружби.
Присутні переглянули відеоролик “Єдина Україна”, знятий студентами з Азербайджану разом з викладачами, та відеосюжет, де шевченкову поезію декламували не тільки азербайджанці, а й студенти з Нігерії. На заході звучали вірші Тараса Шевченка азербайджанською мовою, музичні твори на теми його поезій.
Полтавка Катерина Калініченко, яка представила портрети Великого Кобзаря, прикрашені рідкісним плетивом “фріволіте”, і вишиті слова Шевченкового “Заповіту”, прочитала свої вірші, присвячені Тарасові та Україні. Голова обласного громадського Шевченківського комітету Володимир Степанюк розповів, що зараз у Каневі досліджується родовід цієї жінки, чиє дівоче прізвище – Шевченко. Є вагомі підстави припускати, що вона – нащадок роду Тараса Шевченка. Він звернувся до друзів з Азербайджану з пропозицією розпочати акцію з виготовлення плакатів – свідчень щирої дружби між народами – з елементами державних гербів двох країн, портретами українських і азербайджанських найвідоміших письменників і їх найвідомішими словами.

Наталія ЖОВНІР
Журналіст

Print Friendly, PDF & Email
Ви можете залишити коментар, або Трекбек з вашого сайту. Друкувати Друкувати

Залишити комментар

Ліміт часу вичерпаний. Будь-ласка, перезавантажте CAPTCHA.