Сімейні реліквії зміцнюють почуття

Видатна подія в молодій родині Нестеренків сталася рік і 5 місяців тому. Кохана дружина Юляшечка подарувала своєму Антону крихітну донечку. До її приходу в цей чарівний світ молоде подружжя готувалося, усвідомлюючи свою відповідальність за здоров’я і долю майбутнього продовжувача роду. Майбутні батьки вели здоровий спосіб життя, не заглядали в чарку, не водилися з курцями. Здоров’я і порядність взяли в родинах своїх батьків.
Антон Нестеренко з братом-близнюком Максимом вчилися в одній групі на філологічному факультеті Полтавського національного педагогічного університету імені В.Г.Короленка. Старший брат, Олег, “штурмував” істфак.
Юлія Мельник після закінчення Полтавського національного технічного університету імені Ю. Кондратюка захопилася технікою, зокрема розбирається в найсучаснішій фотоапаратурі, займається фотографією. Це захоплення й подарувало їй зустріч з Антоном. Дівчина як фотокореспондент одержала завдання підготувати матеріал про один із молодіжних гуртів Полтави. Там і побачила Антона, що вправно грав на скрипці. Не минуло даремно для хлопця навчання у Полтавській музичній школі №3 – у викладача Олександра Абрамова (зараз очолює камерний оркестр імені Д. Ахшарумова обласної філармонії).
– Юля одразу мені сподобалася, – стверджує Антон, – з першого погляду.
Не залишилася байдужою і дівчина. Почали спілкуватися. Обом цікаво було обмінюватися новинами, враженнями від почутого, побаченого і прочитаного.
– Невдовзі Антон запросив мене на концерт в арт-кафе “Вілла Крокодила” в парку “Перемога”, – пригадує Юляшечка (так її називають в родині й на роботі). – Я довго перебирала гардероб, зрештою одягла сукню, в якій моя матуся Наталя познайомилася з моїм татусем Олександром. Вони створили щасливу сім’ю, оточили нас із братом Сергійком увагою, турботою, злагодою. Якщо інших дітей купають у любистку, то ми росли, скупані в любові. Відома письменниця Антоніна Листопад стверджує: “Любов росте в сім’ї на дріжджах, але ті дріжджі треба мати”. Ми щасливі з того, що маємо такі дріжджі, як і мої батьки. Мамина сукня стала родинним талісманом, що має чародійну силу і приносить удачу.
В молодій родині панують взаємоповага, вірність, доброта. Найбільший і найцінніший скарб – донечка Марійка. Чекаючи дитину, Юля читала “Настільний посібник для вагітних” Олени Березовської з Торонто, вела з нею переписку по Інтернету. А Антон переклав цю книжку з російської мови українською, теоретично підготувавшись до відповідального батьківства.
– Усвідомивши, чого мені очікувати, я вирішила якнайменше бувати в жіночій консультації, оскільки лікарняна атмосфера не йшла на користь мені й дитинці. Партнерські пологи ми з чоловіком вирішили провести в домашніх умовах, – розповідає молода мама. – Ми розмовляли з маленькою, коли вона ще не народилася, розповідали їй казочки, тато грав на скрипці.
Марійка понад рік росла на грудному вигодовуванні, яке забезпечило надійний імунітет. На її перший день народження батьки влаштували справжнє дитяче свято. Дівчинка любить музику. Росте спокійною, даючи можливість батькам займатися улюбленими справами.
Юля навчається дистанційно в Нью-Йоркському інституті фотографії. Антон працює вихователем у школі-інтернаті №1. Захоплюється перекладами з англійської. Уже переклав книжку американського психіатра Реймонда Муді “Життя після життя” і передав для оцінки татові Миколі Васильовичу. Отже, Марійка має власних учителів іноземних мов. Тато вільно володіє англійською, а дідусь – ще й французькою. Є в Антона ще одна пристрасть – сцена. Грає в народному театрі “На Павленках” під керівництвом режисера Галини Чернявської. У дні святкування 200-річчя Тараса Шевченка Антон успішно зіграв роль Назара Стодолі.
Ім’я Антон означає “квітка”. Воно й гарантує квітування його дружній родині.

Лідія ЧЕРПАКОВА
Журналіст

Print Friendly, PDF & Email
Ви можете залишити коментар, або Трекбек з вашого сайту. Друкувати Друкувати

Залишити комментар

Ліміт часу вичерпаний. Будь-ласка, перезавантажте CAPTCHA.