У  кінці січня Україною прокотилася хвиля спроб захоплення й блокування адміністративних будівель облрад і обладміністрацій. Водночас із випадками силового штурму в Полтаві все відбулося мирним шляхом. 25 січня активісти зайняли приміщення сесійної зали обласної ради й до цього часу перебувають там. Днями Київський районний суд Полтави відкрив провадження у справі за позовною заявою прокуратури області на захист інтересів держави щодо звільнення зайнятого приміщення. Прокуратура вимагає від осіб, перебування яких на зазначеному об’єкті не пов’язане з виконанням трудових обов’язків, усунути перешкоди в користуванні комунальним майном та не вчиняти дій, спрямованих на блокування входів до вищезгаданої будівлі. 

– Ми в цьому приміщенні перебуваємо законно, бо воно належить до комунальної власності й тут проводяться прийоми громадян депутатами обласної ради і народними депутатами України. Якщо буде рішення суду звільнити будівлю, ми маємо переконатися у законності цієї постанови, – зазначив депутат обласної ради, голова обласної організації політичної партії “Удар” Петро Ворона.
За словами помічника-консультанта народного депутата України Валерія Головка Євгена Лопушинського, з боку влади є обіцянка, що ніяких силових методів стосовно примусового виведення людей із цього приміщення не буде.
– Це вже певний консенсус на рівні області. На відміну від інших регіонів, процес займання будівлі відбувся цивілізовано. Коли ми заходили всередину, спротиву не було. Міліція дала змогу мирним протестувальникам пройти в приміщення, – повідомив Євген Лопушинський. – Полтавський євромайдан має бути готовим до будь-якого розвитку подій – до мобілізації або, якщо все закінчиться мирним шляхом і буде досягнуто порозуміння, прийматимемо рішення щодо звільнення приміщення і припинення активних революційних дій. Ми мусимо зреалізувати прагнення громадян. Якщо побачимо, що виконуються ті речі, про які йде мова в Києві, обговорюватимемо з людьми той формат, щоби принаймні використовувати сесійну залу, але не перебувати в ній постійно.
Нині активісти чекають вістей із Києва, відповідно до ситуації координуватимуть свої дії. Загони самооборони готові до мобілізації. Зараз триває вирішення формату функціонування штабу національного спротиву й громадської ради Майдану.
Протягом низки брифінгів місцевих активістів, які відбулися в сесійній залі обласної ради, йшлося про діяльність загонів самооборони, співпрацю з фермерським рухом, підготовку студентського страйку.
Майдан продовжує функціонувати. Окрім традиційних віче, виступів народних депутатів, тут відбувається низка культурно-мистецьких заходів, лекцій історичної та юридичної тематики, концертів.
– Старші люди приходять на вечірні віче, а організаційна діяльність фактично лежить на плечах молоді й людей віком до 30 – 35 років. Юнацтво розуміє, що від сьогоднішніх їхніх дій залежить майбутнє. Хлопці та дівчата активно долучаються до спільної справи, допомагають на кухні, підтримують порядок, багато записалися в нашу сотню самооборони, – розповів голова полтавської обласної організації ВО “Свобода” Роман Чабановський.
До активістів звернулися священики Київського патріархату і греко-католицької церкви. Для Полтавського євромайдану привезли невеликий камінь із Києва, з вулиці Грушевського, і встановили його на спеціально зробленому постаменті. Він символізує пам’ять про людей, які загинули в тих подіях. Поруч розташовані їхні портрети, щовечора біля них запалюють свічки, а в сусідній капличці священики проводять молебень або богослужіння за тих, хто загинув, і за тих, хто бореться.
Щодо харчування, то щодня – новий раціон. Є величезний казан, у якому надворі варять кашу, куліш або борщ. Багато людей зранку чи ввечері приносять гарячу їжу. Постійно на столі є канапки, бутерброди, печиво, чай, кава.
– Поки надворі мінусова температура, то за наші барикади, зроблені зі снігу, ми не хвилюємося. Дров нам вистачає. Ще в перші дні, коли кинули відповідний заклик, люди з усіх куточків області почали привозити деревину машинами, приносити в мішках, – говорить Роман Чабановський. – Морози пережили легко, бо тут було тепло. Де багато люду, там морозу немає. Єдине, коли заходили до цієї будівлі, то на вхідних дверях випало одне скло, звідти трохи тягнуло. Наступного дня ми викликали майстрів, і його полагодили.
Медикаментами штаб теж забезпечений, їх привезли дуже багато, в тому числі перев’язочних матеріалів і різних ліків, але поки що, на щастя, використовують лише засоби від застуди і льодяники від кашлю. Надлишки медпрепаратів відправили до Києва.
На дошці при вході до сесійної зали висить низка карикатур полтавського художника Едуарда Гожого, який відомий у столиці своїми роботами. Він їх малює не перший рік. Виходять шаржі на українських політиків, їхні дії, висловлювання. Усі, хто має бажання, роздруковують і приносять плакати, роблять написи – народна творчість яскраво проявляється. Інколи зі сцени декламують вірші.
Віче проводять щодня. Триває зібрання протягом години, починається о 17.30, а в неділю – о 12.00. Опісля на великому екрані вмикають для перегляду фільми або пряму трансляцію подій із Києва чи Верховної Ради. Потім відбуваються мистецькі акції, концерти, що плавно переходять у ніч. Ночувати у штабі залишаються кілька сотень людей.
– Не кожен може постійно тут бути. Тих, хто забезпечує охорону порядку, розбили на певні чергування. Люди приходять, чергують, а згодом ідуть додому відпочивати. Молодь, що перебуває у приміщенні добу чи й більше, спить на другому поверсі. Зараз усе спокійно, провокацій немає, тому народ встигає нормально відпочити, – розповідає Роман Чабановський. – З одного боку тут панує атмосфера взаємопідтримки і взаємоповаги, а з іншого – пересторога, бо люди хвилюються за своє майбутнє, переживають, щоби боротьба і забрані життя не були марними, ми досягли змін, а ось такі військові, конфліктні події були в Україні востаннє. Суперечок у нас не виникає, хіба що в поодиноких робочих моментах – з якого боку поставити казан чи яку частину приміщення прибирати. Ми уже чимало досягли, але доки не буде кінцевого результату, громада не збирається залишати це приміщення. Воно – як форпост нашого революційного руху в області.

Анна ВАСЕЦЬКА
Віктор КІКОТЬ
Анна ЧАПАЛА (фото)
“Зоря Полтавщини”