Селище Ланна Карлівського району розташоване біля межі з Харківщиною. Тож місцеве сільгосппідприємство “Ланна-Агро” обробляє землі, які знаходяться в Карлівському, Красноградському і Зачепилівському районах Полтавської та Харківської областей. Загалом в обробітку – 5 тисяч гектарів. Займаються тут переважно вирощуванням зернових, технічних культур, мають розвинене тваринництво. Провідні культури – цукровий буряк, пшениця, ячмінь, кукурудза. Озима пшениця, що займала цьогоріч 938 гектарів, вродила по 49,5 центнера з гектара, ячмінь, якого було посіяно 267 гектарів, дав по 32 центнери з гектара. Мають у господарстві фруктовий садок, реалізуючи смачні плоди на різних ярмаркових заходах у Полтаві, Карлівці, Зачепилівці… Є бригада, що вирощує овочі для їдалень, місцевих дитсадків і шкіл.
Цукрового буряку господарство цього року не сіяло, Ланнівський цукрозавод в нинішньому сезоні не працює. На складах є нереалізований запас солодкої продукції минулорічного врожаю. Поля вже підготовлені під майбутній посів солодких коренів.
У Ланні разом працюють три сільгосппідприємства, “зав’язані” на спільному бізнесі, взаємовиручці: діляться технікою, пальним, фахівцями. Приміром, поки цукровий завод не працює, його робітники влаштовані на роботу на інші підприємства, зокрема будівництво і ремонт ферм. “Ланна-Агро” реконструює чимало тваринницьких приміщень, оскільки один із основних напрямків роботи – молочне скотарство. Утримують більше тисячі корів, 800 голів молодняку, загалом ВРХ – понад 2,5 тисячі. Це дві третини всієї худоби, що утримується в Карлівському районі. Діють ферми на відділках у селах Куми, Коржиха, Чалівка і Львівське. В господарстві працюють понад 550 людей, з них 142 – у тваринництві.
На сучасному молочнотоварному комплексі в селі Куми утримують 850 голів ВРХ. Завідує тваринницьким комплексом Кумівського відділку Михайло Мацько. Разом із головним зоотехніком “Ланни-Агро” Борисом Гуком показують свої “володіння”: загалом на відділку – 9 тваринницьких приміщень (корівників і телятників), де створені хороші умови для роботи. Корови влітку випасаються на пасовищах, взимку їх годують якісними кормами власного виробництва. Торік на Кумівському відділку надоїли по 7 тисяч кілограмів молока від корови, за підсумками нинішнього року буде не менше, відзначають фахівці. Нещодавно ввели у дію новий корівник на 200 голів з вмонтованим молокопроводом, сучасним доїльним і холодильним обладнанням.
Підприємство надає своїм працівникам, пайовикам і населенню послуги з обробітку городів – оранка, внесення добрив. За оренду паїв у 2013 році вже розрахувалися більш ніж на 90 відсотків. Значну допомогу надають соціальній сфері Ланнівської сільської ради. Шкільний спортзал обладнаний для занять усіх бажаючих. Господарство, як й інші місцеві сільгоспвиробники, брало дольову участь у будівництві церкви Олександра Невського у Ланні. Директор ПП “Ланна-Агро” Андрій Зубов розповів, що агроформування має резервний житловий фонд для фахівців. Нещодавно колектив поповнило чимало молодих спеціалістів, яким у разі потреби надавалося житло. Зараз на роботу потрібні механізатори.
Серед кращих спеціалістів керівництво відзначає головного інженера Олександра Підгайного, заступника директора Сергія Гриба, інженера-будівельника Володимира Богатирьова, керуючого Львівським відділком Михайла Мирошниченка.
У “Ланни-Агро” і ТОВ “Ланнівська МТС” – партнерські стосунки з цукрозаводом, усі працюють під єдиним керівництвом – генерального директора підприємства “Ланнівський цукровий завод”, заслуженого працівника сільського господарства України, депутата обласної ради Олександра Тимохи, який очолює трудовий колектив 25 років. Раніше тут діяв потужний цукрокомбінат, згодом – бурякорадгосп “Ланнівський”. У період розпаювання землі, щоб зберегти структуру виробництва, радгосп розділився на завод і агропідприємства. Загалом сільгоспформування обробляє 11,5 тисячі гектарів і є прикладом місцевої кооперації. У Ланні чітко дотримуються культури землеробства. Слідкують тут і за виробничою культурою, естетикою. Здавалося б, типова споруда цукрозаводу, що тут можна прикрашати? В Ланні – відремонтовані будівлі пофарбовані у приємні рожеві тони, красивий доглянутий парк навколо заводу, мереживо кованих візерунків воріт… Взагалі територія селища цукрозаводу впорядкована, видно, що тут – дбайливі господарі.
ТОВ “Ланнівська МТС”, де директором Роман Підгайний, – колишній цех цукрозаводу – з 2004 року діє як самостійне підприємство, що займається вирощуванням зернових і технічних культур, обробляє землі, має власну техніку і надає послуги іншим в обробітку ґрунту, обмолоті зернових, збиранні цукрового буряку. Починали колись саме як машинно-тракторна станція, надавали землекористувачам техніку. Нині обробляють близько 5 тисяч гектарів. Тут є цехи, що виготовляють олію, борошно, крупи, макуху; пекарня, де печуть хліб і хлібобулочні вироби (до речі, вся місцева продукція разом із яблуками з садків “Ланни-Агро” продається у власній торговій мережі в Ланні та інших селах). У складі Ланнівскої МТС – також автопарк, ремонтна майстерня, зерносклад…
– Наш автопарк налічує кілька десятків машин, з нової техніки нещодавно придбали два трактори і два комбайни “Кейс”, один агрегат “Нью-Холанд”, зараз триває капітальний ремонт майстерні, – розповідає заступник директора Юрій Клейменов. – Стару техніку продаємо, переходимо на сучасну, широкозахватну, щоб у стислі строки виконати більше технологічних процесів.
Цьогоріч у господарстві середній урожай озимих становив 46 центнерів, качанистої – понад 80 центнерів з гектара. Сумлінно трудяться механізатори Володимир Рогальов, Сергій Вівсяник, Володимир Алієв, водій Віктор Дзьох, слюсар В’ячеслав Волокомський, старший пекар Світлана Дебела, працівниця току Клавдія Зубенко, комірник Тетяна Данилюк, головний агроном Микола Кабацюра та багато інших працівників.
Про соціальний захист трудівників говоримо із головою об’єднаної профспілки працівників АПК ПП “Ланнівський цукровий завод” Олександром Солодовником.
– Загалом на всіх підприємствах у нас працюють 1030 чоловік, – розповідає він. – Відправляємо дітей працівників у оздоровчі табори за пільговими путівками для сфери агропромислового комплексу. Для дорослих відпочинок у санаторіях або повністю безкоштовний, або за 20–50 відсотків вартості путівок. Надаємо матеріальну допомогу на лікування, поліпшуємо житлові умови фахівцям, купуючи, ремонтуючи житло, проводячи воду в будинки. Ми зацікавлені в робітниках сільськогосподарських, переробних спеціальностей. Опікуємось Будинком культури, який торік зайняв перше місце в області серед сільських закладів культури.

Ганна ЯЛОВЕГІНА
“Зоря Полтавщини”