Твердині українського православ’я, перлині нашого краю присвячується

DSC_0399Існують теми, до яких дослідники не стільки повертаються в черговий раз, скільки живуть осяяні їхнім величним змістом упродовж десятиліть. Для митрополита Полтавського і Миргородського Филипа Мгарський Спасо-Преображенський монастир відчинив свої ворота на початку 1990-х – не урочисто, а як подорожньому священику, який, тримаючи за завданням єпархії шлях із Полтави до Києва, не зміг байдуже проїхати повз уславлену святиню, перетворену в 1985 році з військових складів на піонерський табір. Був пізній вечір, і потрапити на територію дитячого закладу, в якому на той час перебувала тільки охорона, виявилось непросто. Але бажання ступити на подвір’я обителі, яку колись розбудовували й зміцнювали видатні українські гетьмани, зокрема Іван Самойлович, Богдан Хмельницький, Іван Мазепа, в якій спочив святитель Афанасій, Патріарх Царгородський, і яку впродовж кількох століть вважав за обов’язок навідати кожен із Київських митрополитів, а також багато державних мужів та видатних митців (Тарас Шевченко, Олександр Пушкін), було непереборним. Як сталося так, що на зворотньому шляху з Києва через несправність автомобіля в Лубнах знову випала нагода затриматись у Мгарському Спасо-Преображенському монастирі, певно, знає лише Господь. Обитель вразила страшним смутком запустіння і незаліковними слідами осквернення й безчинств. Як відомо, в перші післяреволюційні роки більшовики не тільки грабували й руйнували монастир, а й розстріляли сімнадцятьох її ченців на чолі з ігуменом Амвросієм…
Після цієї, так би мовити, подорожньої історії і почалася тяжка праця з відродження обителі. Намісником її став ігумен Филип. 2007 року вже в сані архієпископа Полтавського і Миргородського він захистив дисертацію на здобуття наукового ступеня доктора богослов’я на тему “Місіонерська і просвітницька діяльність Спасо-Преображенського Мгарського монастиря в історичному контексті (XVII – XXI століття)”, світ побачила також книга аналогічного змісту. Нещодавно у духовно просвітницькому центрі Полтавської єпархії УПЦ пройшла презентація другого, доповненого, її видання – “Мгарський Спасо-Преображенський монастир. Огляд історії та місіонерства, опис життя видатних діячів, пов’язаних з обителлю”. У новій книзі значну увагу приділено не тільки далекому минулому найстарішого з існуючих нині на Полтавщині монастирів, а й останньому двадцятиріччю його відновленої діяльності.
– Головне, що нам вдалося зробити для обителі за ці два десятиліття, – це відновити в ній чернече життя, – розповів владика Филип. – Адже спочатку поставало реальне питання: хто житиме у цих святих стінах? Нині в обителі є 30 ченців і 10 послушників. Там триває життя за чернечим укладом, туди приходять віряни, щоб помолитися чи попрацювати в монастирі, адже в ньому відчувається особлива благодатна присутність Господня.
Значну частину книги складають історичні, архівні документи, які неупереджено, без будь-яких ідеологічних нашарувань, наголосив митрополит Филип, розповідають про події з життя обителі. На жаль, витягів із Мгарського літопису у виданні немає, адже попри поширену думку, що рукописи цієї пам’ятки XVII – XVIII століть зберігаються в Державній науковій бібліотеці імені В.Г. Короленка в Харкові та Національній бібліотеці України імені В.І. Вернадського в Києві, з’ясувалось, що жодна з них цим скарбом більше не володіє. І яка його доля – осів він у чиїхось колекціях чи назавжди втрачений у роки атеїзму – невідомо.
У презентованій книзі – багато світлин, причому ті з них, які розповідають про сучасне життя монастиря, зроблені самими ченцями. І життя це – насамперед молитва й покаяння, а також послушницька праця в деревообробному цеху, де ченці власноруч виготовляють для себе меблі; в полі; в корівнику; на пасіці… Відновлювати красу древньої обителі також доводиться власними стараннями ченців і послушників. Настільки щедрих меценатів, які брали б на себе відповідальність за її розбудову, як це було в минулому, сьогодні, на жаль, немає.
DSC_0350– Книга є значним внеском у святкування 1025-річчя хрещення Київської Русі, – зазначив під час презентації заступник голови – керівник апарату облдержадміністрації Валерій Пархоменко. – Мгарському Спасо-Преображенському монастирю належить особливе місце в історії розвитку української державності, а також величезна роль у духовному становленні нашої нації. Вихід видання у світ сприятиме прищепленню нашому молодому поколінню одвічних християнських цінностей, без яких неможливо будувати цивілізоване суспільство.
Окремо учасники зібрання торкнулися питання наближення 400-ліття заснування Мгарського монастиря. Ця дата припадає на 2019 рік й, на переконання митрополита Филипа, заслуговує відзначення на державно-церковному рівні.
Високо оцінив книгу і директор Центру дослідження історії Полтавщини Олександр Білоусько. За його словами, фундаментальна праця владики має стати віхою у розвитку історичного краєзнавства на Полтавщині. Принагідно він нагадав, що Спасо-Преображенський собор монастиря занесений до Державного реєстру національного культурного надбання України як перлина барокового зодчества. Директор Полтавського краєзнавчого музею Катерина Фесик розповіла, що серед експонатів музею є і пам’ятки з Мгарського монастиря, які фіксують передусім трагедію, пережиту обителлю та її насельниками після більшовицького перевороту. На її думку, дослідження владики, нагадуючи читачам зокрема й про ці трагічні події, спонукатимуть до роздумів, збереження історичної пам’яті, будуть справжньою профілактикою від нинішніх апологетів більшовицьких ідей.
Читачі, дослідники зможуть замовити книгу в бібліотеках. І, можливо, ознайомлення з нею стане для когось приводом вирушити в паломницьку подорож туди, де неподалік Лубен, на горі, часто порівнюваній із галілейським Фавором, вже майже чотири століття височіє прекрасна обитель, яка неодноразово відроджувалася після нищівних пожеж і більшовицьких руйнацій і в якій кожен відчуває себе хоча б трішки, але вищим за земні марноти.

Вікторія КОРНЄВА
Анна ЧАПАЛА (фото)
“Зоря Полтавщини”

Print Friendly, PDF & Email
Ви можете залишити коментар, або Трекбек з вашого сайту. Друкувати Друкувати
12345 (Без оцінки)
Loading...

Залишити комментар

Ліміт часу вичерпаний. Будь-ласка, перезавантажте CAPTCHA.