100-річчю із дня смерті всесвітньо відомої видатної української письменниці, публіцистки, перекладача, драматурга, культурного діяча Лесі Українки було присвячено засідання “круглого столу”
в “Літературній вітальні” Полтавської обласної універсальної наукової бібліотеки імені І.П.Котляревського. Захід, епіграфом до якого стали рядки поетки “Я в серці маю те, що не вмирає”, ініціювала обласна асоціація “Громадянське суспільство”, наголошуючи, що полтавці з повним правом можуть вважати Лесю Українку своєю землячкою. Адже вона була в нашому місті на відкритті пам’ятника Іванові Котляревському, і десять разів приїздила у Гадяч, на малу батьківщину своєї матері, видатної культурної діячки Ольги Драгоманової-Косач, відомої нам за псевдонімом Олена Пчілка.
Леся Українка (Лариса Петрівна Косач-Квітка) померла
1 серпня 1913 року в грузинському містечку Сурамі, де лікувалася від сухот. Але з того дня, наголошувала у своєму виступі кандидат філологічних наук, доцент, завідувачка кафедри української літератури Полтавського національного педагогічного університету імені В.Г.Короленка Віра Мелешко, розпочинається її безсмертя. У своїй творчості, як зазначають дослідники, Леся Українка охопила історію людства за три-чотири тисячоліття, але, зазначає доповідач, говорячи про світ, використовуючи біблійні мотиви, вона мала на увазі й Україну, особливо це простежується в драматургії письменниці. Й у поезії, яка не входила до багатьох видань її творів, – “І ти колись боролась, мов Ізраїль, Україно моя!”, де письменниця наголошує, що Україні треба “вийти із Єгипту”, а для цього їй потрібен поводир, той, хто сконцентрує у собі вождя і пророка. Пророка, який скаже: “Он земля твого народу! Борись і добувайся батьківщини…”
Віра Мелешко та організатори “круглого столу” – голова Громадського Шевченківського комітету Володимир Степанюк і директор Нижньомлинської ЗОШ I–III ступенів Полтавського району, голова Полтавської громадської організації Союзу українок Оксана Калинич – розповіли про свою поїздку в Новоград-Волинський на Житомирщині, де 1871 року народилася Леся Українка. Там вони взяли участь у Міжнародному святі літератури і мистецтв “Лесині джерела”, яке проводиться уже двадцять сьомий рік поспіль. Цьогоріч свято було приурочене до двох пам’ятних дат –
100-річчя із дня смерті письменниці та відзначення 50-річчя створення музею Лесі Українки. В ньому взяли участь багато гостей, зокрема прибули офіційні делегації з Росії, Грузії, Білорусі, Хорватії, Польщі, Німеччини. У Полтаві, наголошували організатори засідання, ми також мали б на високому рівні вшановувати видатну письменницю, тож ухвалили пропозицію про звернення до органів влади із проханням встановити у місті пам’ятник Лесі Українці.
Учасники заходу слухали пісні на слова Лесі Українки, переглянули фільм про письменницю, читали її вірші. Зоя Коваленко презентувала виставку своїх вишивок, багато з яких присвячені творчості письменниці, а також портрети Лесі Українки та Олени Пчілки.

Лідія ВІЦЕНЯ
“Зоря Полтавщини”