Ольга СИДОРЕНКО: “Людина повинна робити в середньому по 10 тисяч кроків щодня. Дайте можливість дітям “вибігати” цю норму”

Попереду – ще місяць шкільних канікул. Як використати цей час, аби якнайкраще оздоровити дитину? Що для неї корисніше: Південний берег Криму чи гостини у бабусі в селі? Яке взуття носити шкідливо? Про все це говоримо з Ольгою Сидоренко, лікарем із лікувальної фізкультури фізіотерапевтичного відділення Полтавської обласної дитячої клінічної лікарні.

DSC_01461Життя – в режимі гіподинамії
У кабінеті з лікувальної фізкультури на базі поліклінічного відділення обласної дитячої клінічної лікарні Ольга Дмитрівна консультує батьків, як допомогти побороти чимало захворювань немедикаментозними методами. Тут проходять заняття з лікувальної фізкультури, створені всі умови для проведення непрямої плантографії – біометричного дослідження відбитка стопи на папері для виявлення плоскостопості.
– Попри те, що більшість пересічного населення України сьогодні живе у режимі гіподинамії (недостатньої рухової активності), – розповідає лікар, – діти інстинктивно намагаються зламати цей стереотип. І коли батьки зупиняють їх: “Не бігай!”, “Посидь хоч хвилину!”, вони чинять усупереч природній потребі маленького організму. Людина щодня повинна робити в середньому           10 тисяч кроків. Хочете визначити свою “норму” в кілометрах – скористайтеся крокоміром. Дайте можливість дитині цю норму “вибігати”! Адже рухова активність не лише знімає психоемоційне напруження, а й гармонізує особистість. Канікули – це відпочинок від шалених розумових навантажень, тривалого сидіння за партою. Тому використайте цей час максимально, дослухайтеся до порад лікаря Комаровського: біля телевізора, монітора комп’ютера, телефона – не більше 45 хвилин! Адже 90 відсотків пацієнтів кабінету ЛФК мають порушення постави та патології стопи. На жаль, це стосується навіть дітей наймолодшого віку.
Плоскостопість,   її  причини  та профілактика
За словами Ольги Сидоренко, причин плоскостопості кілька. Серед них – спадковість, а також штучне вигодовування (навіть найсучасніші замінники грудного молока не забезпечують сповна дитину кальцієм, іншими мікроелементами). Плоскостопість може бути спровокована перенесеними захворюваннями, скажімо, рахітом (діагностованим і не діагностованим). Ще одна причина – раннє навантаження на опорно-руховий апарат. Коли молода мама хвалиться, що її донечка стала на ніжки у сім-вісім місяців, хтось обов’язково повинен їй сказати, що до року маленький організм до цього ще не готовий, краще нехай дитина довше поповзає. Дуже важливо у місячному віці показати немовля лікарю-ортопеду. За його направленням можна допомогти усунути проблеми на ранніх стадіях немедикаментозно. А вже після 3 років малюк (спочатку – разом із мамою, а потім – самостійно) зможе виконувати нескладні лікувальні вправи для правильного формування опорно-рухового апарату. Серед найпростіших – ходіння на носочках, п’ятках, внутрішньому та зовнішньому боках стопи. Сидячи, корисно пальчиками ніг перекладати дрібні предмети, катати держачок від швабри, маленький “собачий” м’ячик із пухирчиками. Можна використати стару дерев’яну рахівницю. Розстеліть дитині під ноги шматок тканини, і нехай вона пальчиками ніг збирає його у “гармошку”. При нагоді привезіть із моря шліфовану гальку, насипте у тазик і нехай дитина топчеться по ній босоніж. Корисна для стоп і їзда на велосипеді, навіть триколісному. Головне у цих вправах – системність і свідоме бажання батьків, розуміння того, що за один тиждень ефекту від занять не буде. Потрібне терпіння.
Спровокувати плоскостопість може популярне нині взуття – в’єтнамки, кеди, черевички на плоскій підошві. Дитяче взуття повинне мати широкий носок, у якому вільно почуваються пальці, а також широкі підбори і добре виражений супінатор. Дівчаткам-підліткам високі підбори шкодять не менше, ніж пласка підошва, вони порушують розвиток стопи. В’єтнамки – це взуття для пляжу, басейну, душової, але ніяк не для носіння щодня.
– Дозволяйте дітям бігати босоніж по піску, траві, камінцях, – каже Ольга Дмитрівна, – це не лише природний самомасаж, пілінг, а й потужний вплив на рефлексогенні зони стопи, де розміщені нервові закінчення, пов’язані з усіма внутрішніми органами. Крім того, стопа має прямий зв’язок із носоглоткою. Якщо дитині дати можливість бігати по росі й не витирати ніжки, висихання призведе до м’якого поступового охолодження. Влітку це не страшно, зате коли дитина промочить ноги восени чи взимку, організм до цього буде вже готовий.
Сонячні ванни,   загартування
– У дітей раннього віку сонячне світло,  під впливом якого виробляється вітамін Д3, є профілактикою рахіту, – продовжує Ольга Сидоренко. – Але сонячні ванни приймають не під прямими променями, а під деревом, через крону якого пробивається м’яке світло. І лише у ті години, коли воно корисне: до 10–11-ї години та після 16–17-ї. Для малюка тривалість сонячних ванн починають із 15–20 хвилин (у затишному місці, не на протязі, під кроною) і доводять до 2 годин. Для старшої дитини у холодку можна поставити розкладачку. В спеку дитячий одяг повинен бути легким, із бавовни або льону, обов’язкова умова – світлий головний убір. Синтетичні тканини порушують терморегуляцію, сприяють перегріву. Із собою завжди майте чисту негазовану воду для підтримки питного режиму. В таку погоду дуже небезпечний різкий перепад температур, тому не варто з дитиною ходити влітку по магазинах, де працюють кондиціонери. У такому разі не потрібно жодної інфекції: від перепаду в малюка активізується власна мікрофлора, виникають нежить, проблеми з горлом.
За переконанням лікаря, загартування краще починати влітку, хоча можна будь-якої пори року, головне, щоб у цей момент дитина була здоровою. Найпростіший спосіб – дитина сидячи опускає ніжки у тазик, а мама поступово виливає на ноги (починаючи з колін) три літри води початкової температури 37 градусів. Після цього ніжки повинні висохнути природним способом. Щотижня температуру знижують на півградуса, аж поки вона не опуститься до кімнатної (24 градуси). Якщо із якихось причин у загартуванні сталася перерва більше, ніж на 10 днів, стереотип втрачається, все доведеться починати заново.
Як зауважила Ольга Дмитрівна, на море безпечніше брати дітей після 3-річного віку. Тим більше – на лічені дні. Адже процес акліматизації розтягується зазвичай днів на 10, лише потім починається оздоровлення. А за кілька днів дитячий організм отримає хіба що потужний стрес і, як наслідок, хворі вуха та горло. Правильно до оздоровлення ставилися за часів СРСР – будь-які путівки надавалися на 24 дні. Спірне питання, що корисніше: відпочинок на морі чи у бабусі в селі: клімат не міняється, харчування відмінне, є де побігати босоніж. І комп’ютер краще з собою до бабусі не давати.
Якщо незабаром – у перший клас
– Для 6-річної дитини шкільні навантаження – це неабиякий стрес, – говорить Ольга Сидоренко, – це як розпочати життя заново. Спинки школярів слабенькі, діти починають лягати на парти, сутулитися при сидінні. Якщо є така можливість, краще замовити додому для першокласника меблі індивідуально. Якщо ж доведеться готувати уроки за звичайним письмовим столом, не “ведіться” на сучасні офісні стільці на коліщатах. Вони – для дорослих. Школяреві потрібен звичайний стілець із твердим сидінням, що не провалюється, і високою спинкою, яка доходить до нижнього кута лопаток. Ноги першокласника зазвичай не дістають підлоги, їм потрібна опора (вона була передбачена “радянськими” шкільними партами). Це максимально сприятливо не лише для хребта, а й для майбутнього почерку.
В кабінеті ЛФК є спеціальні комплекси для укріплення мускулатури спини. Вдома ж варто привчати дитину тримати осанку. Правильна постава, це коли дитина стоїть спиною біля стіни без плінтуса і має чотири точки дотику: п’ятки, сідниці, лопатки і потилиця. Зафіксуйте це положення, у ньому треба простояти хвилину. Можна при цьому рахувати вголос. Потім треба ступити крок вперед і постояти ще хвилину, тримаючи тіло у такій позиції, але вже без опори. Процедуру повторюйте разом із дитиною дошкільного віку кілька разів за день. Тільки батьківський приклад сформує стереотип (стосовно постави, здорового харчування, здорового способу життя). Для школяра при тривалому сидінні така вправа корисна щогодини (на перерві). Й, звичайно ж, щодня потрібна хоча б елементарна загальнозміцнювальна гімнастика. Це покращить кровообіг усіх органів, у тім числі й головного мозку, підвищить загальний тонус.
– Все в руках батьків, – наголошує насамкінець Ольга Дмитрівна. – Особливість дитячого віку полягає в тому, що його потреби дуже високі, організм постійно росте. Тільки-но досягли якихось результатів, найкоротша зупинка може звести всі зусилля нанівець. Але це – найблагодатніший період для фізичного розвитку, формування особистості, спрямування на життєвий позитив. Власним прикладом підштовхніть дитину до світлого майбутнього.

Ольга ЩЕГЛОВА
“Зоря Полтавщини”

Print Friendly, PDF & Email
Ви можете залишити коментар, або Трекбек з вашого сайту. Друкувати Друкувати
12345 (Без оцінки)
Loading...

Залишити комментар

Ліміт часу вичерпаний. Будь-ласка, перезавантажте CAPTCHA.