Розкішне і багате “лінгвістичне чудо”

Згадувались і сумнозвісні події XVIII – XIX століть, упродовж яких українське слово пережило 173 укази про заборону – за це майже дивовижне відродження видатний славіст-мовознавець, історик української літератури Юрій Шевельов назвав її "лінгвістичним чудом".

Щодо проблем сьогодення державної мови в Україні, то науковці наголошували, зокрема, на тому, що на рівні пересічного громадянина й сьогодні досить поширеними є явища використання рідної мови лише для "хатнього вжитку", не здає своїх позицій і суржик, а разом із русизмами у розмовній мові українців приживається англійська лексика. З цього випливає, що в державі, на жаль, є неготові визнати те, що відомо всьому світу ще з 1934 року, – саме тоді українську назвали третьою з-поміж усіх мов за фонетичною розкішшю, синтаксичним багатством, лексичними і фразеологічними можливостями та словотвірним потенціалом. Учасники "круглого столу" висловили переконання, що попри всі об'єктивні й суб'єктивні обставини древня й прекрасна мова української нації і надалі залишатиметься нашим чудодійним оберегом.

Творчим продовженням теми у День української писемності та мови для полтавців став концерт, який зібрав поціновувачів рідного слова у міському Будинку культури. Зі сцени звучали пісні та поезії у виконанні професійних і самодіяльних артистів, вихованців Полтавської школи мистецтв ім. Р. Кириченко. Особливо тепло зала вітала народну артистку України Жанну Северин, заслужену артистку України Олену Білоконь, хор "Полтавські піснярі". Святковий вечір відбувся завдяки ініціативі голови Громадської ради при облдержадміністрації Володимира Голуба, ректора ПНПУ ім. В. Г. Короленка, професора  Миколи Степаненка, управління культури облдержадміністрації, Полтавського музичного училища ім. М. В. Лисенка.

Print Friendly, PDF & Email
Ви можете залишити коментар, або Трекбек з вашого сайту. Друкувати Друкувати

Залишити комментар

Ліміт часу вичерпаний. Будь-ласка, перезавантажте CAPTCHA.