Чому в оселі холодно, або У крижаних обіймах бюрократії

Головне, щоб документи були в порядку?..

Сім’я полтавців Пшенічнікових – дев’яносторічна жінка Вікторія Іванівна, її дочка Людмила та онук-школяр Андрій – хоча й має будинок на вулиці Моргуна, 2, але це її, так би мовити, не гріє. Вже тривалий час їхнє помешкання не опалюється, і температура в ньому не піднімається вище нуля градусів, а інколи опускається до –3°С. Причиною цього стала заборгованість за спожитий газ, яка виникла після серйозного захворювання одного з членів родини, на лікування котрого потрібна була велика сума грошей. Повністю погасити борги за опалення родина змогла ще в грудні минулого року. Та підключати її до газової мережі ПАТ “Полтавагаз” не поспішає і досі. Спочатку газівники вимагали принести кілька паперів, серед яких – документ, що свідчить про право на користування будинком. Саме його в родини й не було. Як пояснила Людмила Миколаївна, оселі, в якій вона мешкає разом із старенькою мамою і сином, вже більше двохсот років, дісталася вона їм від діда-прадіда. Тож якщо така довідка і була, то з часом загубилася. Щоб отримати нову, Пшенічнікови звернулися у ГЖЕД №7, який обслуговує їхній будинок. Працівники житлово-експлуатаційної дільниці поставили умову: довідку видадуть лише після того, як буде повністю погашена заборгованість по квартплаті. Але згідно з чинним законодавством України подібні “ультиматуми” не мають правової бази. Підтвердив це і начальник головного управління житлово-комунального господарства ОДА Олександр Тонков. Він пояснив, що, висуваючи такі умови, працівники ГЖЕДу, ймовірно, намагаються вплинути на боржників, які мешкають у багатоквартирних будинках, і змусити їх платити. Але ж родина Пшенічнікових мешкає не в багатоповерхівці, а в старій глиняній будівлі, де не передбачено витрати на утримання ліфтів, ремонт внутрішньобудинкових мереж, інші послуги, а лише на вивіз сміття…

Проти морозів – електрообігрівач

Найбільше від холоду потерпає дев’яносторічна Вікторія Іванівна, адже цілий день знаходиться у холодному приміщенні. Жінка, яка у роки Великої Вітчизняної війни була медсестрою в госпіталі, а потім – у дитячій поліклініці, врятувала не одне життя, допомагала багатьом хворим, на схилі літ має замерзати у власній хаті…

Єдине джерело тепла у будинку Пшенічнікових – це невеличкий обігрівач. “У нас так холодно, що вода в кімнаті замерзає”, – бідкається Людмила Миколаївна. Вона неодноразово зверталася у ГЖЕД №7 за необхідною довідкою, та марно… Отримати документ, який, власне, і перешкоджав підключенню газу, родина змогла лише після того, як працівники редакції звернулися безпосередньо до начальника госпрозрахункової житлово-експлуатаційної дільниці №7 Михайла Лукіна.

Отож, зібравши всі необхідні довідки, Людмила Миколаївна з надією про “тепле майбутнє” пішла у відділення ПАТ “Полтавагаз”. Але там їй повідомили, що треба зачекати, цього разу – “візиту” пічника, який має скласти акт про відповідність їхнього пічного обладнання існуючим нормам. А для цього знадобиться ще не відомо скільки часу. Тож коли родина дочекається бажаного тепла, можна лише здогадуватися…

***

Зрозуміло, що і в “Полтавагазі”, й у ГЖЕД №7 існують свої норми та правила, яких громадяни мають дотримуватися, зокрема вчасно платити за надані послуги. Та все ж із будь-яких правил є винятки, тим більше, коли йдеться про життя і здоров’я соціально незахищених людей, які замерзають у власних домівках.

Р.S. Коли матеріал був готовий до друку, стало відомо, що будинок родини Пшенічнікових нарешті підключили до мережі газопостачання. Як кажуть в народі, краще пізно, ніж ніколи.

Print Friendly, PDF & Email
Ви можете залишити коментар, або Трекбек з вашого сайту. Друкувати Друкувати

Залишити комментар

Ліміт часу вичерпаний. Будь-ласка, перезавантажте CAPTCHA.