На жаль, виробництво солодощів не обходиться без використання харчових добавок, і їх наявність та надлишок неможливо визначити, спробувавши продукт. Вони не спричиняють миттєвого отруєння, тому й дозволені відповідними відомствами до використання. Ця замаскована в барвисті фантики отрута діє на організм опосередковано: не кожна мама пов’яже кволість, сонливість чи, навпаки, надмірну збудливість своєї дитини зі спожитими нею солодощами. А коли діти підростуть, ми дивуємося букету “раптових” хвороб, першопричиною яких стало накопичення в організмі шкідливих речовин. Загалом, за даними статистики, українці за рік з’їдають щонайменше кілограм харчових добавок. Тому по можливості необхідно обирати продукцію, де їх перелік якомога коротший.

l Зверніть увагу: найбільш безпечними у довгому списку дозволених Міністерством охорони здоров’я речовин, які застосовуються в кондитерській галузі, є лецитин; Е140 – пігмент зелених рослин хлорофіл, одержуваний з кропиви, шпинату або люцерни; Е162 – барвник із буряка; E100 (куркумін) і E100 (турмерик) – барвники жовто-оранжеві, отримані з куркуми і шафрану; Е160 – екстракт аннато, отриманий із тропічного чагарника Bixa orellana; E160a – екстракти натуральних каротинів, отриманих з моркви, пальмової олії і водоростей; Е163 – антоціани, отримані зі шкірки червоного винограду, смородини, чорноплідної горобини, червонокачанної капусти тощо; Е960 – стевіозид, натуральний цукрозамінник, отриманий із екстракту медової трави стевії; Е958 – гліциризин, отриманий із кореня солодки; і Е296 – яблучна кислота; Е270 – молочна кислота; натуральна сорбінова кислота з горобини; Е 330 – лимонна кислота; Е440 – пектини яблук і цитрусових.

l Вживання усіх інших “єшок” потрібно звести до мінімуму. Балувати себе краще шоколадними цукерками із натуральних складників і не натщесерце.

l При виготовленні льодяників виробники найбільше зловживають синтечними барвниками та ароматизаторами, тому варто уникати неприродно яскравих та духмяних солодощів. Вважається, що саме барвники провокують підвищену нервовість у дітлахів. До того ж яскраво червоні та жовті найбільше провокують алергію, зокрема тартразин (Е102). А барвник еритрозин (Е127) сприяє появі хвороб щитовидної залози. Згубно впливають на мікрофлору кишківника практично всі консерванти (Е200–299), які дозволяють солодким виробам довгий час не псуватися. А підсилювач смаку глютамат натрію (Е621) не лише “збиває з пантелику” смакові рецептори, коли подібної їжі хочеться ще, а й поступово руйнує сітківку очей.

l Те ж саме стосується наповнювачів для різноманітних тістечок, печива, тортиків. Якщо ви помітили, що начинка виробів, які випікалися в духовці, пахне малиною чи суницею і має такий колір, наче ці ягоди тільки-но зірвали, краще їх більше не купувати. Можна лише уявити, до чого вдалися виробники, щоб перехитрити природу. Будь-яка термічна обробка вплине на колір і запах свіжих фруктів.

l Ще одна небезпека, яка підстерігає сластьонів, – трансізомери. Джерелом цих небезпечних для організму речовин у кондитерській продукції є маргарини та кондитерські жири, які виготовляють на основі олій, найчастіше – дешевих (пальмової та кокосової), чи низькоякісних тваринних жирів, що є відходами м’ясо- та рибопереробних підприємств. Їх піддають хімічним процесам гідрогенізації та переетерифікації, у ході яких до ненасичених жирних кислот при температурі 200 і більше градусів приєднують водень. У результаті рідкі олії стають твердими. Це надає жирам стійкості до впливу навколишнього середовища, дозволяє замінити ними дорогі молокопродукти, покращує товарний вигляд продукції. Експерти стверджують, що трансізомери спричиняють порушення життєдіяльності багатьох клітин людського організму. Змінюючи обмін ненасичених кислот, вони призводять до збільшення вмісту холестерину, порушують роботу ферментів, провокують ризик розвитку серцево-судинних захворювань, зниження імунітету, особливо у малюків і молодших школярів.

l У багатьох країнах світу чітко регулюється вміст трансізомерів у продуктах харчування: вони не повинні перевищувати 2%. Якщо цей “поріг” перевищено, інформацію про їх кількість виробник зобов’язаний зазначати на етикетці: відповідно така продукція коштує дешевше. В Україні вміст трансізомерів у солодощах не нормується. Позначається він лише в спредах та в маргарині твердому бутербродному (норма – не більше 8%, у жирах для молочної промисловості – не більше 15%). Разом із тим, за висновками інституту гігієни та медичної екології ім. О.Марзєєва, у кондитерських виробах міститься від 30 до 50 відсотків трансізомерів. Найбільше їх у вафлях та вафельних батончиках.

l Якщо на етикетці продукту є написи “гідрований”, “гідрогенізований” або “частково гідрогенізований”, то можна сміливо передбачити, що там є шкідливий жир.

l Тож уважно читайте інформацію на маркуванні й обирайте те, що безпечніше. Зверніть увагу на наявність на споживчому пакуванні значка із трилисником, який свідчить про те, що продукцію сертифіковано. Будьте пильними, аби подарунок під ялинку не зіпсував вашій родині святкового настрою.