– Втім, поступово вона втрачала своє значення і стала виконувати соціальну функцію. Зараз тут знаходяться хронічно хворі, у яких немає рідних, або хто живе у віддалених селах. Бо ж це теж проблема. Якщо хворому щодня необхідні наркотичні знеболюючі, то на великі відстані не наїздишся, а особливо взимку, коли дороги часто бувають заметені. Ми подали документи на отримання з-за кордону гранта благодійної допомоги, куди включено ліжка, візочки, ходунці, холодильники, телевізори, інший інвентар, необхідний для повноцінного функціонування хоспісу. Персонал і приміщення, у якому нині здійснюється ремонт, у нас є. Зроблено реконструкцію тепломережі, поставлено два нових теплогенератори.

– Відділення буде на другому поверсі й розраховане на двадцять ліжок, – приєднується до розмови лікар Іван Мохуньов. – Десять хворих уже перебувають тут. Нещодавно я навчався на курсах підвищення кваліфікації у Києві. Там нам показували, яким має бути хоспіс. Звичайно, у нашому селі столичного рівня не досягнути, але будемо прагнути. Головне – людяне ставлення до хворих. Працювати у хоспісі – це не лише лікувати, але й дарувати любов та милосердя. Цьому я навчаю своїх колег. Тим більше, що маю солідний досвід роботи – 35 років. Як прийшов сюди після навчання, так і не зраджую обраному місцю. У моїй трудовій книжці лише один запис.

На першому ж поверсі лікарні облаштована амбулаторія сімейної медицини. Її головний лікар Володимир Христич сподівається, що, незважаючи на нелегкі часи, все-таки вдасться докупити необхідну апаратуру і надавати послуги на більш високому рівні.

– На двох дільницях у нас працюють два лікарі, чотири медсестри, а ще – акушерки, лаборантки й санітарки. Обслуговуємо сім сіл, а це понад три тисячі населення. Робимо все від нас залежне, щоб люди були задоволені якістю медичної допомоги.

Лучанський сільський голова Анатолій Лук’янов розповів, що сільська рада всіляко намагається підтримувати лікарню.

– Цього року ми провели біля лікарні освітлення, бо це дуже важливий соціальний об’єкт. Також неподалік закладу замінили водонапірну вежу, ввели в експлуатацію нову котельню. Ганок будинку сільської ради облаштували пандусами для інвалідів. Допомагатимемо медикам і надалі, – запевнив сільський голова. – У їхніх руках – наше здоров`я, а нерідко й життя. Тож людям у білих халатах, вважаю, треба створити нормальні умови праці.

aГоловний лікар Володимир Христич, палатна медсестра Ольга Колісник та старша медсестра Олена Головко.