Квіти не зів’януть і не вщухне біль

Всього ж на тому місці загинули близько 300 мирних жителів.

Як і всюди, у Гадячі фашисти особливо люто розправлялися з євреями. Зокрема прізвища більше 80 розстріляних у Гончарському яру представників цієї національності встановили з допомогою колишнього співробітника місцевої будівельної організації Раїси Худомінської. У вересні 2009 року, в День визволення Гадяча від німецько-фашистських загарбників, місцева єврейська община за допомогою громад із інших міст України встановила пам’ятний знак. А поруч – меморіальні плити, встановлені міською, районною владою. На них викарбувані імена загиблих у роки окупації гадячан. Їх повертали з небуття спільними зусиллями ветеранів, працівників місцевого військкомату, вчителів. Ініціатором проведення цієї роботи став депутат Гадяцької міської ради Михайло Лепський. Нині вдалося встановити імена близько 140 загиблих…

 Місце, яке багато років тому стало братською могилою сотням гадячан, збирає їхніх нинішніх нащадків. Вони йдуть туди у поминальні дні, в роковини визволення міста від німецько-фашистських загарбників, у День Перемоги й просто тоді, коли серця щемно стискаються від спогадів, щоб вклонитися і пом’янути добрим словом, а ще – покласти живі квіти як символ пам’яті.

Print Friendly, PDF & Email
Ви можете залишити коментар, або Трекбек з вашого сайту. Друкувати Друкувати

Залишити комментар

Ліміт часу вичерпаний. Будь-ласка, перезавантажте CAPTCHA.