Освіта і практика

За словами керівника групи експертів Українського клубу аграрного бізнесу Володимира Лапи, кількість бажаючих працювати в галузі у 5 – 7 разів перевищує обсяг вакансій. Водночас існує дефіцит висококваліфікованих фахівців, які знаються на сучасних технологіях. А отже, на думку експерта, подвійна проблема аграрних вузів полягає в тому, що вони готують надто багато спеціалістів, але їхній професійний рівень у цілому недостатній. Тому в Мінагрополітики України, під патронатом якого функціонують аграрні вузи, вважають, що реформування профільної освіти має відбуватися за двома напрямками: зменшення чисельності студентів і закладів та вдосконалення навчальних програм. Автори проекту Концепції комплексної державної програми реформ та розвитку сільського господарства вважають, що чисельність випускників варто скоротити аж у 8 разів – до 9 тисяч осіб, а зі 140 навчальних закладів залишити 40. І хоча поки що єдиної думки стосовно зменшення набору студентів і кількості вишів немає, однак те, що скорочення відбудеться, – перспектива недалекого майбутнього.
 Загалом у планах Мінагрополітики – об’єднати під одним дахом у вищих навчальних закладах освіту, науку та виробництво. Також передбачається, що студентів, які опановуватимуть спеціальності “агрономія”, “технологія виробництва і переробки продукції тваринництва”, “процеси, машини та обладнання сільськогосподарського виробництва”, уже на першому курсі чекатиме кардинальне збільшення кількості практичних занять.
Якої думки з приводу можливого майбутнього реформування аграрної освіти притримуються фахівці та про сьогодення одного з найпотужніших навчально-наукових комплексів України – Полтавської державної аграрної академії – у розмові з першим проректором, кандидатом економічних наук, доцентом ПДАА Валентиною Аранчій та проректором з науково-педагогічної роботи, кандидатом технічних наук ПДАА Оленою Костенко.
***
Я не обмовилася, назвавши Полтавську державну аграрну академію одним із найпотужніших навчально-наукових комплексів нашої держави, адже з 362 українських вишів III–IV рівнів акредитації вона за рейтингом – на 75-му місці. А серед аграрних вузів – стабільно утримує 6–7-му позицію. Добре відомі на Полтавщині й випускники ПДАА – Герої України Семен Антонець, Тетяна Корост, Олександр Коросташов, а також керівники, які очолювали чи й нині очолюють підприємства та установи обласного значення,  Олександр Сень, Костянтин Боровик, Петро Ківшик, Григорій Шарий, Володимир Андрієнко, Сергій Жученко. Прагнуть високо тримати честь вузу й нинішні випускники. Зокрема, кілька років поспіль обирався студентським мером Полтави студент ПДАА Олег Слизько, зараз же головою студентського парламенту є Тетяна Бардіна. Серед лауреатів всеукраїнських конкурсів бізнес-проектів та стипендіатів різних фондів чи не найбільше полтавських студентів саме з аграрної академії. Якщо минулого навчального року за власні знання суттєвий додаток до стипендії отримували приблизно 30 студентів академії, то в цьому році таких понад 60.
На належному рівні ведеться в ПДАА й науково-дослідна та інноваційна робота, розповідає Олена Костенко. Тут розробляються
5 основних інноваційно-наукових проектів. Зокрема, це створення високопродуктивних сортів сільськогосподарських культур (керівник селекційного центру академії – доктор сільськогосподарських наук, професор Володимир Тищенко). В рамках українсько-бельгійського проекту з енергозбереження проводяться дослідження та впровадження технологій вирощування й переробки фітомаси рослин, які можуть слугувати сировиною для виробництва біопального. Над реалізацією цього проекту працює група науковців академії, яку очолює доктор сільськогосподарських наук, професор Павло Писаренко. Проблемою альтернативних джерел енергії опікуються професори, доктори: технічних наук – Андрій Смердов та сільськогосподарських – Антоніна Калініченко й кандидат сільськогосподарських наук Володимир Калініченко.
Із розмови з першим проректором ПДАА Валентиною Аранчій і проректором з науково-педагогічної роботи Оленою Костенко можна зробити висновок, що загалом Полтавська державна аграрна академія, якій, до речі, виповнюється 90 років, працює на випередження, впроваджуючи освітні реформи. Сучасним вимогам якості відповідає і кадровий склад наукових працівників вузу, серед яких – 6 академіків, 3 члени-кореспонденти УААН, 46 докторів і 237 кандидатів наук.
***
Загалом в аграрній академії та 7 коледжах, які є її структурними підрозділами, на стаціонарі й заочно за 9-ма спеціальностями навчаються близько 14 тисяч студентів. У ПДАА надається комплексна 3-ступенева освіта: молодший спеціаліст – бакалавр – спеціаліст-магістр. Щорічно за денною і заочною формами навчання вуз готує близько півтори тисячі спеціалістів-магістрів. За словами Валентини Аранчій, зазвичай перевага при вступі надається випускникам сільських шкіл. При цьому тут усвідомлюють, що, на жаль, до аграрної академії часто вступають не найсильніші за рівнем знань абітурієнти. А визначальним у виборі майбутньої професії при цьому, як правило, стає те, що 80% студентів, які обирають технологічні спеціальності – інженер-механік, інженер-технолог, ветлікар, агроном, тобто, суто сільськогосподарський фах, – перебувають на бюджетній формі навчання, тобто фактично навчаються безкоштовно. Дещо інша ситуація на факультетах економічного напрямку (фінанси, облік і аудит, менеджмент організацій, економіка підприємства), де значно більше студентів платять за навчання. Варто додати, що створений 50 років тому економічний факультет аграрної академії має хорошу базу й грунтовні напрацювання, а його випускники високо цінуються на підприємствах, в установах і організаціях області. Вони – бажані працівники в банківсько-фінансовій сфері, податкових установах, страхових компаніях…
***
Що ж стосується освітніх реформ, то Валентина Аранчій – палкий прихильник збільшення терміну практичної підготовки студентів. Однак, за її словами, це залежить не тільки від академії, а й від бажання та можливостей керівників підприємств, визначених стандартів освіти, а іноді й від певних соціальних проблем. Хоча вже й зараз у ПДАА навчальні плани складені таким чином, що, скажімо, у студентів усіх технологічних факультетів 50% навчального часу відведено на виробниче навчання (практику), на економічних факультетах – 35%. А на 6 курсі у студентів факультету ветеринарної медицини переддипломна виробнича практика становить 6 місяців. Стосовно місць стажування, то для різних спеціальностей вони різні, це можуть бути й банківські установи та страхові компанії, податкові інспекції, клініки та лабораторії ветеринарної медицини… В академії є й навчально-дослідні господарства, зокрема ДГ “Ювілейне” Полтавського району, де студенти, починаючи з першого курсу, мають змогу оволодівати практичними навичками. Навчальний центр відкрито і в агрофірмі “Маяк” Котелевського району, а невдовзі буде офіційно відкрито аналогічний і на базі ПП “Агроекологія” Шишацького району. Багато студентів проходять практику в СВК “Батьківщина” Котелевського району, на Пирятинському та Шишацькому сирзаводах, Глобинському й Кременчуцькому м’ясокомбінатах. Загалом академія має угоди на проходження студентами виробничої практики майже зі 150 фермерськими господарствами, сільськогосподарськими та переробними підприємствами. Однак, як зауважує Валентина Аранчій, за специфікою роботи далеко не кожне підприємство (особливо великі агропромислові холдинги) має бажання укладати такі угоди, надто – якщо це стосується першо- та другокурсників.
– І це ще одна з причин того, чому Полтавська державна аграрна академія не може з підпорядкування Мінагрополітики, де нині все вирішується комплексно, перейти під юрисдикцію Міносвіти, бо тоді практична підготовка молодих фахівців буде зведена нанівець, – додає Олена Костенко.
В ПДАА також широко розвинені міжнародні зв’язки. Щорічно близько 200 студентів
практично всіх факультетів мають можливість з 2-го по 5-й курс пройти
3–5-місячну, а то й півторарічну практику чи стажування за кордоном. Наприклад, зараз відбуваються співбесіди й набір студентів для проходження виробничої практики у Данії, США, Голландії і Франції, де вони стажуватимуться в банківських установах, на молочнотоварних фермах, оволодіватимуть навичками садівництва, виноградарства, квітникарства… До речі, досить часто випускники аграрної академії залишаються працювати за кордоном. Адже далеко не всіх їх очікують вакантні посади, які відповідали б вимогам молодих фахівців.
***
За словами моїх співрозмовниць, випускники академії, які навчалися на бюджетній формі, забезпечуються першим робочим місцем практично стовідсотково. Багатьом із них допомагає у працевлаштуванні “Центр кар’єри”, який уже майже 10 років функціонує при аграрній академії. Декотрі ж від самого початку навчання мали направлення підприємств, інші визначаються з майбутнім місцем роботи, навчаючись на 3–4-х курсах. За даними керівника “Центру кар’єри” Наталії Петренко, зі 673 цьогорічних випускників ПДАА, які навчалися на стаціонарі, 295 здобували освіту за бюджетні кошти. Усіх їх працевлаштовано. Ті ж випускники, які навчалися за контрактом чи заочно, працевлаштувалися самостійно.
***
Ми спробували з’ясувати, скільки ж випускників ПДАА в цьому році поїхали на роботу в село?
За інформацією начальника відділу організаційно-кадрового забезпечення та аграрної освіти головного управління агропромислового розвитку облдержадміністрації Марини Калініної, в цьому році з сільгосппідприємств області надійшло близько 35 заявок-запрошень для молодих спеціалістів, випускників аграрної академії, на існуючі в господарствах вакантні робочі місця – загалом понад 60 одиниць. Найбільш затребуваними були агрономи, зоотехніки, інженери-механіки, ветеринарні лікарі, значно менше вакансій пропонувалося юристам, економістам, програмістам. Молодим спеціалістам пропонувалася заробітна плата в межах 1500 – 2000 гривень і практично в усіх сільгосппідприємствах забезпечували житлом. Найбільше фахівців запрошували господарства Хорольського, Великобагачанського районів. Оскільки моніторинг забезпечення вакантних посад цьогорічними випускниками ще не проводився, ми спробували з’ясувати безпосередньо в керівників сільгосппідприємств, скільки молодих спеціалістів до них цього року приїхало й скільки залишилося працювати.
Із розмови з директором ТОВ “Октан” Зіньківського району Валентиною Кропивною (у цьому господарстві три вакансії) з’ясувалося, що в зазначене сільгосппідприємство взагалі не приїжджав жоден молодий спеціаліст, хоча заявки на вакантні посади подаються вже років п’ять.
За словами Героя України, керівника ПАФ “Україна” Великобагачанського району Івана Балюка, господарству вдалося заповнити вакансії агронома та інженера-механіка, хоча агроформування потребує ще чотирьох спеціалістів. Приблизно по три місяці молоді фахівці вже відпрацювали, їх забезпечили житлом, зарплата складає 1600 – 2000 гривень на місяць. Молоді спеціалісти зарекомендували себе добре, каже Іван Балюк, тож хотілося б, щоб вони залишилися в агрофірмі. Адже, на жаль, вже не один раз бувало так, що кілька місяців людина працює, а потім звільняється. Із 9 існуючих вакансій лише 3 вдалося заповнити в сільгосппідприємствах Хорольського району. Варто додати, що, за словами Марини Калініної, у попередні роки за заявками господарств у них залишалося працювати на тривалий період тільки близько 15 – 20% молодих спеціалістів, решта працевлаштовувалася самостійно.
***
Не секрет, що молодь, і не тільки випускники аграрних вузів, намагається будь-якими засобами уникнути працевлаштування в селі, надто – у віддаленому. “Краще я піду працювати менеджером у супермаркет (тобто звичайним охоронцем. – Авт.), аніж поїду в село на ферму”, – сказав якось син моєї знайомої, сільської жінки. Так і вчинив. Зазвичай молодих людей перш за все відлякують невлаштований сільський побут, відсутність закладів культури, медицини… Та що там говорити, якщо в селі часто відсутні навіть асфальтовані дороги, немає транспортного зв’язку з райцентром… Але то вже інша тема й інша проблема, хоча саме вона і є першопричиною небажання молоді їхати на роботу в село.

Людмила ДАЦЕНКО
“Зоря Полтавщини”
Print Friendly, PDF & Email
Ви можете залишити коментар, або Трекбек з вашого сайту. Друкувати Друкувати

Залишити комментар

Ліміт часу вичерпаний. Будь-ласка, перезавантажте CAPTCHA.