Фактори, які сприяють розвитку ішемічної хвороби серця, поділяються на дві групи: ті, на які ми не можемо впливати (не модифіковані), і ті, на які ми можемо впливати (модифіковані). До перших належить, зокрема, стать людини. Це дуже важливий фактор ризику захворювань серця та судин. У молодому та середньому віці інфаркт міокарда значно частіше розвивається у чоловіків. У міру старіння зростає вірогідність цього захворювання у жінок. Вони починають хворіти після менопаузи, оскільки зменшується вивільнення жіночих статевих гормонів (естрогенів), що захищають судини від розвитку атеросклерозу. У віці 65–84 років частота захворювань серцево-судинної системи серед чоловіків і жінок майже однакова.
Вік є наступним не модифікованим фактором ризику. Чим старшою є людина, тим більша загроза виникнення захворювання серцево-судинної системи.
Минають роки, ми старіємо, і наше серце стає більш вразливим. Його стінки потовщуються, м'яз не може повністю розслаблятися, знижується здатність серця скорочуватися. Водночас спостерігається зниження еластичності та ущільнення стінок судин. Саме тому хвороби серцево-судинної системи (ішемічна хвороба серця, артеріальна гіпертензія, порушення ритму) частіше зустрічаються у осіб старшого віку.
Втім, багато проблем зі здоров'ям у старшому віці можна уникнути за умови дотримання раціонального харчування та здорового способу життя. Дослідження показали, що в осіб старшого віку, які регулярно виконують фізичні вправи, ризик серцевих захворювань значно менший порівняно з особами, які ведуть малорухливий спосіб життя.
Обтяжена спадковість – іще один важливий не модифікований фактор ризику. Лікарі вже давно помітили, що певні види хвороб, у тому числі й серцево-судинні, носять сімейний характер. Іншими словами, проблема виникає ще задовго до народження людини.
Чим більше факторів ризику має людина, тим вищі шанси захворіти. Але, зазвичай, наявність перерахованих вище не модифікованих чинників ризику є недостатньою для розвитку інфаркту міокарда. Як правило, безпосередньою причиною хвороби є дія якогось із модифікованих факторів. На щастя, на ці чинники ми можемо впливати. Уникаючи їх, ми значно знижуємо ризик розвитку захворювання.
Одне з провідних місць серед модифікованих факторів ризику розвитку захворювань серцево-судинної системи, і не лише її, займає куріння. Небезпечним є також і пасивне куріння. Відомо, що нікотин є не єдиною шкідливою речовиною, яка надходить у наш організм із тютюновим димом. Надзвичайно небезпечними є й важкі метали (хром, нікель, свинець та інші), які містяться в димі. Вони накопичуються в організмі й практично не виводяться з нього. Важкі метали є у всіх видах цигарок ("легких" чи "важких"), незалежно від виробника. Крім цього, тютюновий дим містить чадний газ, що погіршує транспортування кисню по крові.
Неконтрольовані підвищення артеріального тиску є надзвичайно небезпечними. Вони несуть загрозу виникнення інфаркту міокарда та інсульту, а також сприяють прогресуванню серцевої недостатності.
Гіпертонічна хвороба є одним із найпоширеніших захворювань цивілізації. Зазвичай її виявляють випадково. Підвищення тиску часто не супроводжується жодними скаргами, або вони є неспецифічними: головний біль, неспокій, втомлюваність. Тому протягом довгого часу людина може і не здогадуватися про наявність у неї артеріальної гіпертензії.
Підвищенню артеріального тиску сприяє ряд чинників, а саме: надмірна маса тіла, зловживання алкоголем, низька фізична активність, неправильне харчування, стреси, побічна дія ліків, спадкова схильність. Вчасне виявлення артеріальної гіпертензії та своєчасний початок лікування – шанс зберегти хороший стан здоров'я і повноцінне життя.
Рівень тиску тісно пов'язаний із масою тіла. Багато хворих на артеріальну гіпертензію страждають ожирінням. Для нормалізації тиску їм інколи достатньо лише схуднути. Підвищенню артеріального тиску сприяє й кухонна сіль. Тому намагайтеся не досолювати їжу, не вживайте маринадів, консервованих продуктів та копченостей. У вказаних продуктах міститься до 90% "прихованої" солі, яку ми їмо.
Внаслідок підвищення артеріального тиску можуть виникати ранковий головний біль, погіршення зору, задишка під час фізичного навантаження, задишка в лежачому положенні, серцебиття і аритмія, набряки стоп і гомілок, часте нічне сечовиділення. Отже, будьте уважні й у разі появи таких скарг негайно зверніться до лікаря.
Нормальна маса тіла є важливим чинником, що зумовлює добрий загальний стан здоров'я. Навіть незначна надмірна вага збільшує ризик розвитку захворювань серця. Зниження маси тіла на 10% зменшує ризик виникнення серцево-судинних захворювань на 20%.
Холестерин – це жироподібна речовина, яка життєво необхідна людині. Він входить до складу оболонок (мембран) усіх клітин організму. Багато холестерину містить нервова тканина. Він є джерелом для утворення багатьох гормонів. Для всіх цих потреб в організмі утворюється більш ніж достатньо холестерину. Однак людина ще споживає його з їжею і часто – у досить великій кількості. Основним джерелом цієї речовини служать жирні тваринні продукти. За умови їх значного вмісту в раціоні харчування збільшується концентрація холестерину в крові, й він з необхідного для організму людини друга перетворюється в смертельного ворога.
Справа у тому, що холестерин проникає у стінки кровоносних судин. Там він накопичується в атеросклеротичній бляшці, яка звужує просвіт судини й утруднює плин крові.
Плин крові зупиняється, частина міокарда, що постачається цією судиною, залишається без кисню та поживних речовин і відмирає. Якщо такий процес відбувається в серці, розвивається інфаркт міокарда, якщо в мозку – мозковий інсульт. Початок таким небезпечним захворюванням дає підвищений рівень холестерину.
На щастя, рівень холестерину в крові можна знизити. Для цього намагайтеся змінити свій спосіб життя: більше рухайтеся, відмовтеся від куріння, дотримуйтесь низькокалорійної дієти.
Основою всіх дієт, що сприяють зниженню холестерину, є зменшення споживання жирів тваринного походження (жирне м'ясо, субпродукти, вершкове масло, жирні молочні продукти, жирні сорти сиру, здобна випічка тощо). Замініть більшість тваринних жирів рослинними оліями: соняшниковою, маслиновою, кукурудзяною. З маргаринів вибирайте тільки м'які сорти (у баночках, а не в пачках).
Зверніть особливу увагу на регулярне споживання продуктів, що знижують рівень холестерину в організмі і збільшують його виведення. Вони містять розчинну клітковину і при варінні утворюють желеподібну масу. Це вівсяні пластівці (геркулес), яблука, сливи, різні ягоди. Регулярно вживайте бобові продукти (квасолю, горох).
Під час приготування їжі уникайте смаження, частіше відварюйте, тушкуйте, запікайте. Використовуйте посуд зі спеціальним покриттям, що не вимагає додавання жиру під час приготування їжі. За умови ретельного дотримання такої дієти можна досягти зниження рівня холестерину в крові на 5–10%.
Якщо дотримання дієти протягом 6–8 тижнів не призведе до бажаного зниження рівня загального холестерину крові (менше 5 ммоль/л), а ризик розвитку захворювань, викликаних атеросклерозом, залишиться високим, то лікар може запропонувати вам ліки, що знижують холестерин. Однак пам'ятайте, що не можна займатися самолікуванням, довіряти  "чудодійним і безпечним" харчовим добавкам.
Кардіологи всього світу дотримуються думки про те, що кожна людина після 32 років повинна знати свій рівень холестерину в крові (зробити лабораторний аналіз крові). Якщо холестерин підвищений, існує небезпека розвитку атеросклерозу і важких серцево-судинних захворювань.
Стрес – це реакція організму на оточення. Він є свідомою емоційною або фізіологічною реакцією людини на подразники, труднощі та небезпеку, що виникають у нашому житті.
До типових проявів постійного стресу належать поганий сон, часте пробудження вночі, сновидіння з кошм
арами, відчуття напруження м'язів та головний біль зранку після пробудження, напружені стосунки з друзями чи співробітниками тощо.
Стрес викликає в нашому організмі багато змін. Це проявляється прискоренням серцебиття, підвищенням артеріального тиску, збільшенням здатності крові до утворення тромбів – все це сприяє виникненню захворювань серця, а особливо – інфаркту.
Якщо не вдається зняти напругу, організм виснажується і проявляється руйнівна дія стресу. Перший свій удар він наносить по найбільш вразливих наших органах, зокрема  по серцю.
Стійкість до стресів залежить від самої людини, від її темпераменту. Особи, які мають спокійний характер і є оптимістами, легше долають стреси, порівняно з похмурими та песимістами. Самотні люди важче переносять різні психічні навантаження, ніж ті, які мають велику родину та багато друзів. Безперечно, багато залежить і від рівня освіченості та вміння розслаблятися, які набуваються з досвідом. Проте найважливішою все-таки є підтримка близьких людей.
Сьогодні все частіше говорять про шкідливий вплив на здоров'я чинників, з якими ми маємо контакт під час професійної діяльності. Нині доведено, що особливий вплив ці шкідливі фактори виявляють на молодий організм.
Відомо, що деякі шкідливі речовини (їх ще називають ксенобіотики) можуть уражати стінки судин і провокувати ранній розвиток інфаркту міокарда та інсульту. У людей, які довго контактують із ксенобіотиками, зазвичай реєструють важчий перебіг захворювання. У людини, яка перенесла інфаркт міокарда і знову повернулася на шкідливу роботу, збільшується вірогідність повторного епізоду захворювання. Якщо у вас шкідлива професія, то її необхідно змінити.