Основа народовладдя

Теорія громадянського суспільства, досвід його розвитку в інших країнах мають велике значення для України, що стала на шлях демократичного розвитку. Правові основи такого суспільства в Україні були закладені чинною Конституцією, яка гарантувала широкі права і свободи громадян. Хоча, на жаль, самого поняття “громадянське суспільство” ми в ній не знайдемо. Тому надзвичайно важливим є те, що саме в даному проекті це поняття вперше використовується і чітко зазначається: “Держава сприяє утвердженню та розвитку громадянського суспільства”. І далі: “Держава сприяє розвитку діалогу між соціальними партнерами”. В подальшому це положення має конкретизуватись в інших документах, подібних до тих, що існують у багатьох демократичних країнах світу.
Утвердження реального народовладдя не можливе без розширення дієвих механізмів народного волевиявлення. Проект, запропонований Президентом України, особливу увагу приділяє розробці саме таких механізмів. Це стосується, насамперед, посилення дієвості інституту всеукраїнського та місцевих референдумів. У цьому плані, на мою думку, варто підтримати зміни до конституційного положення про право громадян на проведення референдуму за народною ініціативою. Проектом передбачається, що він може бути проведений за умови зібрання не менш як півтора мільйона підписів у не менш ніж двох третинах адміністративно-територіальних одиниць, тоді як чинна Конституція вимагає підтримки не менше трьох мільйонів громадян.
Особливу цінність у контексті питання про розширення реальних можливостей громадян впливати на процес прийняття владних рішень має стаття 80 законопроекту, в якій зафіксовано: “Закон, прийнятий всеукраїнським референдумом, після офіційного оголошення результатів всеукраїнського референдуму невідкладно підписується та офіційно опубліковується Президентом України. Рішення, ухвалене на всеукраїнському референдумі, є обов’язковим”. Отже, як бачимо, відповідно до цієї статті результати референдуму не потребують затвердження жодним державним органом чи посадовою особою. Тим самим значення референдумів як інституту прямої демократії піднімається на значно вищий рівень. На жаль, дотепер такої норми у чинній Конституції не існує, а тому ми й маємо прикрий досвід референдуму 2000 року, результати якого були зведені нанівець, а воля народу не відіграла ніякої ролі.
Проектом Конституції гарантується і право громадян України ініціювати розгляд на місцевих референдумах питань, що стосуються компетенції місцевого самоврядування, чого також немає у Конституції 1996 року.
Проект, запропонований Президентом України, вигідно відрізняється від чинної Конституції і положенням про народну законодавчу ініціативу, що виступає як один із найважливіших механізмів реалізації принципу народовладдя. Якщо діючий Основний Закон України наділяє правом законодавчої ініціативи лише Главу Держави, народних депутатів та уряд, то стаття 81 проекту надає право ініціювати розгляд законопроектів і ста тисячам громадян України. Причому законопроект за народною ініціативою має розглядатись парламентом позачергово.
Ще одна проблема потребує вирішення у Конституції України. Вона полягає у необхідності трансформації виборчої системи, яка у нинішньому її вигляді себе не виправдала. Партійно-пропорційна система із закритими списками віддалила владу від інтересів суспільства, призвела до посилення залежності депутатів навіть не від партій, а від їхніх лідерів та керівників парламентських фракцій. Адже ні для кого не є таємницею, що місця у виборчих партійних списках продаються та купуються. Тому, на мою думку, варто було б повернутися до мажоритарної системи виборів, яка має незаперечні переваги саме через закладену в ній можливість забезпечення тісного зв’язку між депутатами та виборцями. На рівні місцевих представницьких органів таке повернення видається особливо необхідним. Але й формування вищого органу законодавчої влади не може обійтись якщо не повністю без мажоритарної системи, то хоча б без її комбінування із партійно-пропорційною. До речі, це цілком відповідає бажанню пересічних виборців. Зокрема, більше 83% учасників опитування, що проводиться офіційним інтернет-представництвом Президента України, висловлюються за персональне голосування за депутатів.
Хотілось би сподіватись, що прийняття зазначених змін до Конституції закладе міцний фундамент справжнього народовладдя, сприятиме стабільному поступальному демократичному розвитку нашої країни.

Hаталя ГОНЧАРЕНКО
Кандидат історичних наук,   
доцент кафедри філософії та політології Полтавського
університету споживчої
кооперації України
Print Friendly, PDF & Email
Ви можете залишити коментар, або Трекбек з вашого сайту. Друкувати Друкувати

Залишити комментар

Ліміт часу вичерпаний. Будь-ласка, перезавантажте CAPTCHA.