Фантастичне, але реальне минулобачення

Однак деякі стверджують, що це ймовірно, але за умов, які людський організм не може витримати. Останніми роками з'явилося і припущення, що у часі існують своєрідні тунелі, якими й можна буде мандрувати. Де вони пролягають і чи здатні люди там вижити? Це поки що невідомо. Отже, про класичну для фантастів машину часу доведеться мріяти ще дуже-дуже довго. Реальною ж машиною часу як була, так і продовжуватиме залишатися… археологічна лопата.
Автор хоче повести мову про інший підхід до цієї проблеми. Він запевняє, що люди вже давно уміють перебувати і в минулому, і в майбутньому. Підтверджень тому можна знайти багато як у давніх легендах, літописах і хроніках, так і в сучасних засобах масової інформації, де розповідається про різних жерців, оракулів, волхвів, ворожбитів, шаманів, віщунів, астрологів, ясновидців, екстрасенсів, які вміли бачити події, що сталися колись і які ще тільки повинні згодом відбутися. Як їм це вдавалося? Те було великою загадкою. Та й продовжує нею залишатися.
Четвертий вимір
Щоправда, нині наука все більше погоджується з поясненням: такі незвичайні явища можливі тому, що навколо нас існує невідомий людству четвертий вимір – інформаційне поле (його ще називають енергоінформаційним полем). А там є відомості й про те, що було, і про те, що має статися. У людей же діє відповідний орган чуття, який посилає туди сигнали, про що  саме вони хотіли б дізнатися, та одержує звідти відповіді. Його називають інтуїцією, передчуттям, входженням у транс, "третім оком" і т.п. Однак точніше – то унікальна антена, яка здатна і посилати своєрідні хвилі-запити в інформаційне поле, і сприймати звідти хвилі-відповіді.
Психологи висунули припущення, що таким органом-антеною є епіфіза – гулеподібна залоза червоно-бурого кольору в мізку, розташована перед мозочком. Вона невелика за розміром, ледь більша за горошину. Значну частину її займає так званий мізковий пісок – мінеральні структури сферичної форми розміром від однієї десятої міліметра до двох міліметрів, які значною мірою складаються із кремнію. На думку вчених А.М. Панічева й А.Н. Гулькова, кристали епіфізи є центром, який задає ритм людському організму, поєднуючи його з навколишнім часом і земним та космічним простором.
Отже, виходить, що гадання різних віщунів, чаклунів, астрологів, ворожок і т.п. на картах, бобах, чаїнках, кофейній гущі чи на нутрощах або кістках жертовних тварин, обкурювання різними наркотичними речовинами, складання гороскопів, розглядання кришталевих куль чи використання багатьох інших способів, які застосовуються для ворожіння, – то не що інше, як методи налаштування внутрішньої антени епіфізи на ту чи іншу ділянку інформаційного поля, щоб послати туди сигнал і одержати на нього відповідь. Це ж саме можна сказати і про історика, футуролога, автора історичних повістей або романів, котрі, сідаючи писати свої твори, тим самим теж налаштовують свої антени на зв'язок з інформаційним полем. Правда, не всім і не завжди вдається дістати звідти точні відомості, або вони подаються так, що їх можна трактувати як завгодно.
У якому ж вигляді надходять повідомлення з інформаційного поля? Часто – як картини, сцени, немов у німому кіно чи на екрані телевізора з вимкненим звуком. Наприклад, саме так нагадала ворожка Олександра Кіргоф російському поету Олександру Пуш-кіну: "Можливо, ти проживеш довго, але на 37-му році бережись білого чоловіка, білого коня або білої голови". Й справді, на 37-му році життя шлях поета перетнувся з яскраво вираженим блондином, котрий полюбляв ходити у білому мундирі, – Дантесом. Схоже, що саме у вигляді картин одержував сигнали з майбутнього відомий провісник Нострадамус.
Але засвідчено чимало випадків, коли такі повідомлення надходять у вигляді готових висновків, дат. Так, український мандрівний філософ Григорій Сковорода цілком здоровим прийшов у слободу Іванівку, але згодом там оголосив, що невдовзі, тоді-то, він помре. Пішов, викопав собі могилу, потім повернувся до свого помешкання, помився, одягнув чисту білизну, поклав собі під голову торбину з рукописами, ліг і помер. Схожий факт відомий і про екстрасенса Вольфа Мессінга. Його дружина захворіла на рак молочної залози. Її лікували висококваліфіковані лікарі. У 1960 році її оглянув академік Блохін. Він почав заспокоювати Мессінга, що з такою недугою хворі можуть жити досить довго. Але екстрасенс обірвав його: "Облиште! Я знаю: вона помре 2 серпня о сьомій вечора". Точнісінько так і сталося.
Ще можна додати, що тим, хто займається ворожінням, встановити контакт з інформаційним полем і вловити з нього відомості про факти з минулого чи майбутнього окремих людей – не таке й складне завдання, і тут вони можуть досягти значної точності. А от дізнатися про долю міст, регіонів, країн – дуже важка справа, і точних даних мало кому вдається одержати. Але ж вдається!
Так, автора цих рядків, який упродовж десятка років збирав опубліковані у ЗМІ глобальні пророцтва і переконався, що більшість із них виявляється дуже далекими від реалій, вразив такий факт. У 1991 році індійського астролога Шрі Бхапур Даса по-
просили зробити прогноз для України, яка нарешті стала незалежною. І крізь завісу часу він розгледів таке: шляхи України і Росії розходяться. У найближчі 20 років на території України не буде воєн, вона житиме в мирі, але бідно, бо не дбатиме про розвиток своєї економіки. І для того, щоб навести певний порядок, їй знадобиться не менше 13 років. Лише потім вона почне розвиватися. Пізніше Україна зможе приєднатися і до об'єднаної загальноєвропейської держави. Але це станеться тільки після економічної кризи, яка охопить Європу на початку ХХІ століття. Це буде велика криза, вона струсне і Америку. В той час Росія зміцніє, буде серйозно втручатися у міжнародні справи і заважатиме Україні єднатися з Європою.
Справді, Шрі Бхапур Дас, як у нас кажуть, немов у воду дивився. Прогноз для такої вельми значної за розміром країни, як наша, дуже точний. Та й всесвітню кризу він розгледів і правильно охарактеризував.
Виникає запитання: а наскільки ж широко у часі сягає інформаційне поле? Чи зберігаються у ньому, наприклад, свідчення зі стотисячного року до нашої ери або про такий же час нашої ери? Звичайно, про це ніхто нічого не скаже. Хоча недаремно здавна у народі панує вірування, що чим частіше сучасники згадують померлих предків, тим краще їм на тому світі. Певно, ця пам'ять підсилює енергетику померлих в інформаційному полі: від того вона стає яскравішою, довше тримається. Вочевидь, такими енергетичними підсилювачами і є давні піраміди, дольмени, менгіри, нинішні пам'ятники, обеліски, меморіальні дошки, музеї, книги про видатних людей тощо.
Щодо особливостей контактів з інформаційним полем можна додати: на їхню ефективність вельми впливають помічені ще в далеку давнину специфічні обставини передсмертної агонії життя. Тому в більшості народів існувала практика принесення людських чи тваринних жертв. І під час цих ритуалів часто жерці, чаклуни чи шамани і проголошували свої пророцтва щодо звершення тих чи інших намірів клану, племені або правителя.
Ще вважається, що особливо успішно вдається проникати через завісу часу людям, які не займаються статевим життям: дітям, аскетам або ченцям, старим жінкам та чоловікам. Певно, це то-му, що значну частину життєвої енергії вони можуть спрямувати не на сексуальну, а на духовну сферу, себто на успішний зв'язок із інформаційним полем.
"Третє око"
Безперечно, як люди відрізняються один від одного якостями зору, слуху, силою, так одні мають кращі властивості для проникнення у таке поле, інші – слабші. Але, за бажанням, наполегливими тренуваннями можна їх значно поліпшити. Найвідоміші способи для цього – систематичне медитування, вправи йоги і тому подібних систем. Так, йогів, які опанували найвищим, четвертим, ступенем цього вчення, в Індії називають "трикала жна", себто знавцями трьох часів. Вважається, що вони так розвинули своє "третє око", або "око Шіви", що
на будь-якій відстані можуть бачити події, що відбуваються тепер, у минулому та в майбутньому. Значно вдосконалює такі здібності й регулярне заняття творчою діяльністю. Тому відомо чимало фактів, коли письменники, поети, художники, винахідники були авторами і вельми точних передбачень та поглядів на минуле.
Неабияк вражає такий приклад. У 1877 році класик російської літератури Федір Достоєвський у своєму "Щоденнику письменника" занотував: "Передбачається страшна, колосальна стихійна революція, яка струсоне всі царства світу зміною лику світу всього. Але для цього знадобиться сто мільйонів голів. Увесь світ буде залитий річками крові… Бунт почнеться з атеїзму і грабунку всіх багатств. Почнуть скидати релігію, руйнувати храми і перетворювати їх у стійла, заллють світ кров'ю, а потім самі злякаються…" Письменник не помилився у своєму жахливому передбаченні. За підрахунками демографів, утвердження і панування комуністичного режиму в колишній царській Росії обійшлося її народам у 100 мільйонів знищених і ненароджених життів. Але як за 40 років до жовтневого перевороту Достоєвський почерпнув із майбутнього таке точне відображення долі величезної країни, поки що залишається таємницею.
Саме собою напрошується при-пущення: а чи не можна, вивчивши особливості функціонування епіфізи, створити прилад, який би міг стабільно і надійно контактувати з інформаційним полем і черпати з нього необхідні дані? Не помилюсь, коли з певністю відповім: науковці вже наполегливо над цим працюють, але не прагнуть розголошувати, чого ж саме їм вдалося досягти. Все робиться в секретному режимі. І водночас можна додати: зразок такого приладу вже давним-давно існує.
У 1927 році під час розкопок давнього храму народу майя у Південній Америці, на півострові Юкатан Анна, дочка археолога Альберта Мітчелла-Хеджеса знайшла дивну річ – виготовлений із кришталю в натуральну величину людський череп. Якось увечері дівчина принесла його у свою кімнату, щоб краще ознайомитися з незвичайною знахідкою, а згодом лягла спати. І всю ніч їй снилися сни, в яких відображалося колишнє життя майя. І такі сцени виникали щоночі, поки череп перебував у її кімнаті.
Пізніше, після грунтовного ви-вчення, спеціалісти виявили у черепі багато дивовижних властивостей – цілу систему лінз, призм і каналів, що створювали унікальні оптичні ефекти. Але особливо здивувало дослідників те, що він був виготовлений із одного ве-летенського шматка гірського кришталю високої якості, який у цих місцях взагалі не зустрічається, причому на ньому не помітно слідів механічної обробки. Як можна було змайструвати таку річ ще в часи давніх американських цивілізацій? Це лишається цілковитою загадкою. Звичайно ж, для пояснення її зразу згадали про НЛО і про прибульців із космосу. Але згодом були знайдені й інші подібні черепи, правда, гіршої якості, й у Мексиці, Бразилії, і у Франції, і в Монголії, й на Тибеті.
Дослідники звернули увагу на давні індіанські перекази, де повідомлялося, що у глибоку давнину існував ритуал: у певні дні 13 найвпливовіших жерців у різних місцях пильно вдивлялися у кришталеві черепи "Богині смерті", які вони мали. І бачили, що відбувалося в інших країнах, у далекому минулому і майбутньому. Недаремне такі черепи прагнула роздобути специфічна структура нацистської Німеччини "Аннербе", яка дуже наполегливо і широко вивчала загадкові містичні явища. Так, 1943 року в Бразилії були затримані її агенти, які намагалися викрасти один із черепів, що зберігався у музеї.
Як показали спостереження, кришталеві черепи здатні були світитися у темряві, наповнюватися білим туманом, де згодом з'являлися зображення місцевості, поселень, людей. Під час цих сеансів присутні відчували то дискомфорт, острах, то приємний стан, де бачили незвичні картини, чули музику, розмови.
Вчені припускають, що ці дивовижні явища пов'язані з надзвичайними властивостями кришталю: він має пам'ять. Кристалики, з яких він складається, здатні фіксувати промені світла, що на них потрапляють, надовго зберігати їх. А за певних умов відтворювати колишню світлову ситуацію, тобто картини попереднього буття. Цілком закономірно, що давній винахід якоїсь невідомої нам цивілізації – кришталеві черепи – нині ретельно й із неабиякою секретністю вивчається у різних країнах, щоб розкрити їхню таємницю і створити подібне приладдя, з допомогою якого можна було б встановити стабільний і надійний зв'язок з інформаційним полем.
Що б це дало людству?
Певно, значно ширше й ефективніше проникнення у ті прошарки поля, де концентруються дані про майбутнє, могло б принести чимало і позитивного, і негативного. Наслідки важко передбачити. Приміром, якби керівники держав пізнішої антигітлерівської коаліції у 1932, 1933 роках точно знали, які наслідки для їхніх країн і взагалі світу матиме прихід Гітлера до влади, то чи доклали б вони всіх зусиль, щоб не допустити цього? А якби таки змогли те зробити, то чи не набрали б події ще гіршого обороту, якби у реваншистськи налаштованій Німеччині наприкінці 1940-х років з'явилася атомна бомба? І таких "якби" можна назвати безліч.
Суть у тому, що, вочевидь, у інформаційному полі майбутнє не фігурує тільки як єдиний, суворо визначений розвиток подій, а має кілька варіантів. Схоже, має рацію історик і письменник Олександр Горбовський, який стверджував: "Одні факти і спостереження свідчать, що майбутнє жорстко фіксоване і незмінне майже до фатальності". Інші показують – майбутнє максимально пластичне, мінливе і цілком залежить від рішень і вчинків, здійснених людиною. Окрім того, необхідно враховувати також те, що нерідко висловлені пророцтва одного якогось варіанта надають йому переваги для реалізації (так званий "ефект Езопа").
Тісніші ж і стабільніші контакти з тими ділянками інформаційного поля, де зосереджуються дані про минуле, більш передбачувані. І, думається, можуть принести чимало корисного. Наприклад, цілком реально сподіватися, що вже у недалекому майбутньому з допомогою такого собі минуловізора правоохоронні органи зможуть розкривати багато заплутаних злочинів.
Ну, а особливо цінним був би цей прилад для істориків. Із його допомогою вони змогли б спостерігати життя людей у давно минулих століттях і тисячоліттях, особливо під час якихось загадкових переломних моментів. Зокрема, цілком ймовірною буде така ситуація: дослідники минувшини налаштували цей апарат на час і місце смерті Аттіли (вочевидь, те сталося на території сучасної Угорщини 453 р.), про-
слідкували, як проходили похорони цього грізного володаря Східної Європи, куди саме гуни відвезли потрійну домовину з його прахом, в якій місцевості влаштували могилу. А потім там, можливо, вдалося б і відкопати це багате поховання.
Взагалі, слід сподіватися, що минулобачення дало б змогу спостерігати за якимось із потопів, що колись знищив легендарні Атлантиду, Понтиду та Лемурію, поглянути на життя трипільців, на хід будівництва піраміди Хеопса, пірамід майя, про що існує багато суперечливих припущень, подивитися, якою ж таки насправді була Троя, з'ясувати, хто споруджував "змієві вали", малюнки на плато Наска, розкрити й сотні інших таємниць, які існують як у загальній історії людства, так і в будь-якому куточку Землі, у кожного народу. В тому числі й дізнатися багато невідомого про минувшину слов'янства, сіверян першого тисячоліття н.е., про яке ми вели мову. Отож є реальні надії, що у не такому вже й далекому майбутньому наша історія вельми збагатиться і поповниться різноманітними, цікавими подробицями.
Зоря Полтавщини, Вівторок, 17 березня 2009 р., стор. 6.
Print Friendly, PDF & Email
Ви можете залишити коментар, або Трекбек з вашого сайту. Друкувати Друкувати

Залишити комментар

Ліміт часу вичерпаний. Будь-ласка, перезавантажте CAPTCHA.