Світло в кінці тунелю не з’явилося

Усі троє ув'язнених поводилися в місцях позбавлення волі сумирно, а тому не викликали підозри у представників адміністрації колонії. За інформацією старшого інспектора ВЗГ ГУ МВС України в Полтавській області Яни Холодної, саме завдяки такій поведінці ув'язненим дозволили працювати по господарству. Один із трійки, 19-річний П., відбуває покарання за крадіжки і в наступному році мав вийти на волю умовно-достроково. Другий, 20-річний Ц., отримав 14 років позбавлення волі за вбивство та згвалтування, термін покарання розпочався близько двох років тому. А Т. нещодавно виповнився 21 рік. Отримав 13 років позбавлення волі за вбивство, розбій та крадіжку і мав вийти на свободу в 2015 році.
Отже, працюючи на території господарської частини, засуджені мали змогу ходити в приміщення гуртожитку, яке не експлуатувалося. Ця будівля розташована практично на околиці колонії. Саме з підвального приміщення цього гуртожитку хлопці впродовж двох місяців рили хід, який мав вивести їх на свободу.
Микола Ісаєв, начальник управління державного департаменту України з питань виконання покарань у Полтавській області, зауважив, що нереально втекти з території, адже система охорони доволі складна.
– Того вечора, – говорить він, – проводячи перевірку у вечірній час, співробітники недорахувалися одного засудженого. Було піднято особовий склад. Розпочалися пошуки. На одного із втікачів натрапили досить швидко. Він сидів у підвальному приміщенні у купі піску, намагаючись сховатися. Там же було виявлено виритий тунель.
Довжина тунелю сягала 22 метрів, глибина – 3,6 метра. А виводив він до другої системи охорони, тобто шансу втекти в ув'язнених не було.
Print Friendly, PDF & Email
Ви можете залишити коментар, або Трекбек з вашого сайту. Друкувати Друкувати

Залишити комментар

Ліміт часу вичерпаний. Будь-ласка, перезавантажте CAPTCHA.