– Наша організація займалася оптовою торгівлею для системи облспоживспілки, обслуговуючи райони області, – говорить директор СП “Полтавська міжрайонна оптово-торговельна база облспоживспілки” Микола Михайленко. – Коли комплекс бази здали в експлуатацію в 1988 році, ми мали складські приміщення площею 20 тис. кв. м, шестиповерховий адміністративно-побутовий корпус, триповерхову будівлю їдальні на 150 місць та зал товарних зразків площею 1,5 тис. кв. м. Нещаслива доля цієї бази. Збудували її незадовго перед розпадом Союзу, і повноцінно вона працювала лише кілька років. На початку 90-х зменшилися товарообіг, виробництво товарів, і база ледве животіла. До правління облспоживспілки звернулося товариство “Полтавапродукт” з пропозицією про співпрацю. Враховуючи складне становище, правління погодилося створити нову структуру – кооперативне підприємство “Міжрайонна оптово-торговельна база”. Було затверджено її статут, згідно з яким засновниками нового підприємства стали кілька організацій і фізичних осіб, які займалися торгівлею. Кожен повинен був внести свою частку до статутного фонду. У тому числі наше СП у 2001 році внесло майна на суму 1,5 млн грн. А саме: 5200 кв. м складських приміщень, 800 кв.м офісних площ, 800 кв. м їдальні. І сподівалися, що наші партнери виконають домовленість, але вони не поспішали цього робити.
У 2002 році “Полтавапродукт” розділився між двома господарями. Одна частина цього “спадку” – підприємство “Полтаваагропром” – збанкрутувала, треба було її чимось компенсувати, і взялися за нашу базу. Ми мали внести свою частку – майна на 6,8 млн грн, а внесли на півтора мільйона. То з нас почали вимагати решту. Ми не хотіли давати більше, бо бачили, які оборудки “прокручуються” за кошти пайовиків.
 Між тим, кооперативне підприємство (КП) подало заяву до суду, щоб змусити нас – СП – виконати зобов’язання. Ми не змогли з цим змиритися. Справа завершилася у Верховному Суді, який зобов’язав Вищий Господарський Суд України розглянути цю справу, – продовжує Микола Михайленко. – Її було розглянуто і передано знову в Полтаву. Загалом з цієї проблеми з 2003 року відбулося понад 200 судових засідань у різних судових інстанціях. У червні 2006 року Київський районний суд м. Полтави виніс рішення внести це майно до статутного фонду. Ми подали скаргу. Апеляційний суд області нас не підтримав, тому дійшли до Верховного Суду України. У зв’язку з його завантаженістю деякі справи були передані для розгляду в регіони з повноваженнями ВСУ. Нашу справу розглянув Апеляційний суд Сумської області і скасував рішення Київського райсуду Полтави й Апеляційного суду Полтавської області, відмовив у позові про внесення майна і про визнання права власності на це майно за кооперативним підприємством. Маючи на руках цей документ, вважали, що тепер усе нормально, тяганина завершилася, але сталося не так.
29 серпня ц.р. відбулося рейдерське захоплення нашого підприємства. На початку сьомої ранку сторож відчинив двері співробітнику однієї з організацій-орендарів. Разом із ним зайшли 25 людей, сказавши, що це їхнє підприємство, вони не пускали на роботу нікого з наших працівників. Ми досі не знаємо, яким чином і кому КП продало за нашою спиною наше ж майно. Мені показали ксерокопію договору купівлі-продажу. Базу вже двічі перепродали, першого покупця я не знаю, а представники другого – пред’являють свої права власника. Це ТОВ “Центральна промбаза” з Дніпропетровська. Промбаза- покупець передала майно в суборенду ПП “Альянс Т.З.”, от вони разом і захопили приміщення. “Альянс Т.З.”, у свою чергу, здає його в суборенду іншим суб’єктам. Полтавське бюро технічної інвентаризації (КП “Інвентаризатор”) оцінило комплекс усього в
1 мільйон 33 тисячі гривень. А залишкова балансова вартість його становить 6,5 мільйона. Тепер нас не пускають на базу, кажуть, укладайте договори оренди. Це ми повинні своє ж майно ще й в когось орендувати…
– СП “Полтавська міжрайонна оптово-торговельна база облспоживспілки” є власником приміщення всієї бази по вулиці Половка, 64, – додає начальник юридичного відділу ОПС Олена Даниленко. – Нещодавно міськвиконком змінив адресу бази на номер 64-д. Ми будемо вирішувати це спірне питання в правовому полі, через суд. І якщо буде потреба, звернемося до Європейського суду.
– Відбулася типова рейдерська атака, у нас забрали все майно лише за 1 мільйон. Як така велика база може так мало коштувати? Її роками створювали правління облспоживспілки, пайовики, працівники системи споживчої кооперації області. Це, повірте, просто насмішка над людьми, інакше я не можу назвати такі дії, – підсумовує голова правління Полтавської облспоживспілки, депутат обласної ради Володимир Кідін. – Хто там замішаний, не знаємо, ми не правоохоронці, але хтось же за цим стоїть. Бо інакше таке б не робилося…