А ось у Кременчуці зуміли запровадити пілотний проект щодо створення автоматизованої системи диспетчерського контролю та комерційного обліку споживання енергоресурсів. З цієї нагоди за ініціативи міської ради та Міністерства житлово-комунального господарства в наддніпрянському місті відбувся всеукраїнський семінар, у якому взяв участь заступник міністра Олександр Мазурчак, президент енергозберігаючого клубу міст України.
Він наголосив, що сьогодні вже не варто нікого агітувати за впровадження енергозберігаючих технологій, бо це є нагальною вимогою часу. Енергоресурсозбереження – єдиний шанс врятувати систему енергозабезпечення від збоїв у роботі, а населення – від непомірних витрат. Тож відповідним структурам необхідно активно цим займатися, що й роблять у Кременчуці.
Після пленарного засідання учасники семінару мали можливість на власні очі пересвідчитися в тому, як працює автоматизована система обліку та контролю, впроваджена в одному з мікрорайонів міста, що пережив ситуацію, аналогічну Алчевську, коли 14 будинків у пік морозів залишилися через гідравлічний удар без тепла. Наразі тут у 31 будівлі – багатоповерхових будинках, школі, дитячому садку та адміністративно-господарських закладах – встановлено прилади обліку на системах опалення, гарячого та холодного водопостачання. Всі прилади об’єднано в єдину інформаційну систему, котра дозволяє контролювати працездатність її елементів, виявляти та попереджати розвиток аварійних ситуацій, визначати будинки з аномально високим чи, навпаки, низьким (відносно нормативів) тиском, споживання енергоресурсів. Вся інформація з кожного будинку через телекомунікаційні лінії зв’язку надходить до диспетчерського пункту, який знаходиться в приміщенні ГЖЕДу. Інформацію кодують, тому несанкціонований доступ до неї неможливий.
Як стверджує міський голова Кременчука Микола Глухов, за місяць експлуатації нових приладів обліку вже можна говорити про ефективність їх використання. Найголовнішим чинником є реальна можливість зменшити для населення платежі за отримані послуги, адже різниця між фактичними витратами й нормативами сягає до 25 відсотків по кожному показнику.
Такий результат є ще й справою честі кременчуцької влади, яка минулого року відмовилася майже від п’яти мільйонів гривень з Держбюджету, які Міністерство фінансів у вигляді державних субвенцій надавало багатьом містам на придбання вузлів обліку. “Отримавши розшифровку Міністерства фінансів, – говорить Микола Глухов, – ми відразу ж зрозуміли, що ті вузли, які було записано до постанови, є вчорашнім днем і їх ставити не можна, бо будь-яка стороння людина матиме до них доступ. Ми в цьому напрямі працювали на всіх рівнях, але не знайшли необхідної підтримки, тому відмовилися взагалі ставити такі вузли, за що й отримали неприємності. Зараз ми на правильному шляху, бо якщо вже й робити, то треба дивитися в завтрашній день, а не витрачати кошти на те, що вже морально застаріло. Вивчивши досвід москвичів і заручившись підтримкою Міністерства житлово-комунального господарства, ми й реалізували перший етап пілотного проекту. Далі буде встановлено прилади регулювання, які дозволять більш економно витрачати теплоенергію, холодну та гарячу воду. Ставимо завдання перед житлово- комунальними підприємствами щодо використання найменш енергозатратного обладнання, яке дозволяє економити й дає змогу тримати рівень тарифів на послуги не вище середньостатистичних по Україні”.
З огляду на реакцію учасників семінару від побаченого, є підстави стверджувати, що пілотний проект не тільки їх зацікавив, а й дещо збентежив. З’ясувалося, що нормативні розрахунки, за якими здійснюють платежі майже всі абоненти України, є значно завищеними. Іншими словами, громадяни платять більше, ніж насправді коштують отримані послуги. Виходить, що, запровадивши пілотний проект, влада Кременчука не словом, а ділом відстоює інтереси його мешканців.