- Зоря Полтавщини. Громадсько-політична газета - http://www.old.zorya.poltava.ua -

Вішинг – це коли на вуха вішають локшину

Ще не стихло обговорення вчинку полтавського юнака, котрий не дозволив телефонним шахраям видурити 22 тисячі гривень у старенької бабусі (начебто на порятунок онука), як знову заговорили про нові та призабуті старі схеми обману.
Легенди телефонних
шахраїв
На своїй сторінці у мережі Facebook начальник відділу комунікації ГУ Нацполіції в області Юрій Сулаєв пояснив деякі з них. Серед нових найбільш поширених телефонних шахрайств (так званого вішингу) – оцінка банківського обслуговування, реєстрація в інтернет-банкінгу, фейкові смс-повідомлення від банку.
Найчастіше шахраї використовують легенди на кшталт “ваша карта заблокована”, “по карті проводяться підозрілі операції”, “потрібно перереєструвати карту і пройти верифікацію” або ж “вам прийшов платіж, але щоб зарахувати гроші, потрібні всі дані карти”. Трапляється, що шахраї телефонують, щоб – нібито – дізнатися вашу думку про банк. Ставлять багато запитань, з-поміж яких просять назвати і секретні дані карти.
Деякі банки, щоб залучити більше людей старшого покоління до он-лайн-операцій, максимально спростили реєстрацію в інтернет-банкінгу. Таким чином у системі досить ввести номер карти і пароль із банківського смс-повідомлення. Як цим користується шахрай? Він прикидається, наприклад, помічником депутата, розповідає про виділення пенсіонеру матеріальної допомоги і питає номер карти, куди можна перерахувати гроші. Отримавши інформацію, починає реєстрацію в інтернет-банкінгу. Розмову при цьому не закінчує, бо ще потрібно вивідати пароль, який прийде в смс-повідомленні на телефон (може попросити назвати його, скажімо, “щоб закінчити процес перерахування грошей”). Як тільки пароль названий, злодій отримує доступ до рахунка жертви.
Як це працює?
У деяких випадках шахраї намагаються зробити так, щоб жертва сама зателефонувала їм, повіривши, що вона насправді спілкується із банком. Спочатку злочинці надсилають повідомлення, яке спонукає людину зв’язатися з “банком”. Найчастіше розсилаються смс-повідомлення про “блокування карти” і вказується номер телефону нібито служби безпеки банку, де можна дізнатися подробиці. Людина телефонує, і шахрай постарається “заговорити” її, щоб змусити розкрити конфіденційні дані карти.
Суть схеми полягає в тому, що жертві телефонують дві різні людини: спочатку, наприклад, “покупець” товару, який хоче дізнатися номер карти, щоб провести оплату за товар. А потім, через деякий час, із жертвою зв’язується вже нібито представник банку і каже, що гроші неможливо зарахувати на карту, якщо людина не назве термін дії карти, тризначний код безпеки на її зворотному боці й пароль із смс-повідомлення від банку.
Дуже часто телефонні шахраї намагаються зіграти на емоціях своїх потенційних жертв.
Корисні поради
У разі, якщо вас просять назвати конфіденційні дані карти, негайно припиняйте розмову. Хто б не питав термін дії карти, три цифри CVV2/CVC2 – коду безпеки на її зворотному боці й пароль із банківського смс, у жодному разі не називайте! Це секретна інформація!
Завжди пам’ятайте: щоб перевести гроші вам, відправнику досить знати номер вашої картки – ніяких інших даних не потрібно! Не слухайте нікого, хто обіцяє перерахувати вам гроші на картку і переконує, що для цього вам треба піти в банкомат. У банкоматі гроші можна перевести тільки зі своєї на чужу картку.
Почули радісну новину – “наш благодійний фонд виділив вам матеріальну допомогу” або “ви виграли автомобіль”, – шукайте інший, офіційний, телефон благодійної організації чи лотереї і дзвоніть туди.
Встановіть ліміти на операції по карті в Інтернеті, а також підключіть функцію смс-інформування про всі операції (в тому числі неуспішні), щоб бути в курсі того, що відбувається з вашою карткою, і вчасно її заблокувати.
Якщо зрозуміли, що видали секретну інформацію шахраям, негайно блокуйте карту, зателефонувавши до кол-центру банку (за номером, вказаним на зворотному боці картки чи на офіційному сайті банку) або через інтернет-банкінг і обов’язково повідомте про інцидент до кіберполіції (через форму зворотного зв’язку на сайті Департаменту кіберполіції Національної поліції України або безпосередньо звернувшись у найближчий відділ поліції).
Підготувала
Ольга ЩЕГЛОВА

Print Friendly, PDF & Email [1]