Вона народилася на Покрову, а в народі кажуть, що тим, хто приходить у цей світ у такі великі свята, доля завжди готує непрості випробування. Нашій видатній землячці, незабутній Раїсі Кириченко, і справді доля випала особлива. Але свої важкі випробування вона пройшла із честю, бо на її життєвих терезах переважили щасливі дарунки Небес: її великий талант співачки, її любов до рідної пісні, її вірність рідному краю. І за те вона мала найщедрішу прижиттєву винагороду: палку любов і справжню шану її прихильників в усій Україні й у зарубіжжі, а вона об’їхала півсвіту зі своїми піснями.
Співала і своїм гостям напередодні Покрови, коли вони прийшли до пам’ятника Чураївні з її улюбленими хризантемами, зі своїми печалями за нею і світлими спогадами про неї, про її концерти, про співпрацю зі співачкою. Адже серед шанувальників таланту Раїси Кириченко були і працівники культури, і митці, зокрема політик і поет Леонід Вернигора, заступник начальника управління культури облдержадміністрації Валентина Вождаєнко, директор обласної філармонії Олег Тищик. Має що згадати про спілкування зі співачкою і нинішній куратор музею Раїси Кириченко при Полтавському національному педагогічному університеті імені В.Г. Короленка, кандидат наук із соціальних комунікацій, доцент Гліб Кудряшов, який провів цей захід із вшанування видатної землячки – Героя України, народної артистки, лауреата Національної премії України імені Т.Г.Шевченка, повного кавалера орденів княгині Ольги, Берегині української пісні Раїси Кириченко. Він говорив про народну любов до неї під тихі мелодії її пісень, адже маємо в центрі Полтави пам’ятник, який “співає” її голосом, на вулиці з її ім’ям. І квіти знову їй – за те, що була, за те, що лишається з нами у своїх піснях.
Лідія ВІЦЕНЯ
“Зоря Полтавщини”
[1]