Стратегічне значення історичних досліджень
“Не знаючи свого минулого, ми можемо втратити майбутнє” – такі або схожі афоризми належать багатьом діячам культури як в Україні, так і в усьому світі. З часом вони навіть перетворилися на своєрідні штампи, над змістом яких мало хто замислюється, – надто вже приїлися, стали банальними… Проте події останніх років на сході України та в Криму доводять, що якими б звичними та затертими не стали такі висловлювання, їх актуальність, значущість від цього не зменшуються. Адже маніпулювати простіше тими людьми, які забули історію, своє походження, навіть долю родичів останніх кількох поколінь. Подібне безґрунтя, втрата орієнтирів є ідеальними для будь-якого агресора. Таким людям легко нав’язати мову, цінності, світогляд, підмінити терміни і визначення.
Зрештою, як влучно висловилась О. Забужко: “І ніхто не каже, що якщо ви не володієте своїм минулим і не розумієте, звідки ноги ростуть у сьогодення, то як нація ви можете в кращому разі сидіти і дивитися телевізор. І ковтати те, що для вас зварили дорослі дяді в тих країнах, де володіння своєю історією є абсолютно необхідним атрибутом правлячого класу, еліт, […] тих, хто ухвалюють рішення. Європа – це місце, де знають свою історію” (Тиждень. UA за 9 серпня 2017 р.). У таких умовах історичні дослідження мають без перебільшення стратегічне значення і слугують захисту України та її народу.
[1]Кожна знахідка для юних археологів – унікальна.
Археологія є частиною історичної науки з власними об’єктами та методами. На відміну від історії, яка орієнтується переважно на писемні джерела, археологія досліджує рештки матеріальної культури стародавнього населення. Ця наука здобуває матеріал для багатьох хронологічних періодів існування людства, інформація про які вкрай обмежена або взагалі не міститься в писемних джерелах. Територія України здавна залюднювалася великою кількістю різноманітних у культурному та етнічному плані племен і народів, які залишили після себе десятки тисяч різноманітних археологічних пам’яток: городищ та селищ, окремих поховань й некрополів. Не менш багатою на археологічні старожитності є і сама Полтавщина. Щороку на її території працюють археологічні експедиції з Полтави, Києва, Харкова. Серед них і наша Шишацька черняхівська археологічна експедиція, яка із 2009 року досліджує некрополь пізньоримського часу в урочищі Дернова Долина поблизу райцентру Шишаки. Пам’ятка належить черняхівській археологічній культурі і датується в межах IV – початку V ст. н. е. Окрім того, тут зустрічаються й окремі поховання скіфської епохи. Вона була відкрита кандидатом історичних наук, завідувачем відділу палеогончарства Інституту керамології НАН України Анатолієм Гейком у 2008 році й продовжує вивчатись дотепер. Експедицію очолюємо я, Анатолій Гейко і археолог та педагог Полтавської обласної гімназії-інтернату для обдарованих дітей імені А. С. Макаренка, заслужений вчитель України Сергій Сапєгін.
Опановувати науку і вчитися працювати в команді
Людність, що лишила по собі цю та інші пам’ятки, мала кілька етнічних складових, серед яких дослідники виділяють пізньоскіфську, сарматську, гето-дакійську, північногерманську. Імовірною складовою стали також вихідці з римських провінцій та античних центрів Північного Надчорномор’я. На суспільно-політичному терені ця полікультурна спільнота перебувала на етапі чіфдому (від англ. Chiefdom – вождівство), що також сприяло поєднанню різноетнічних компонентів в одному соціальному організмі та формуванню нової синтетичної культурної спільноти. Економіка населення базувалася на приселищному скотарстві та землеробстві. Розвиток отримали також окремі ремесла, наприклад, гончарство та металургія (чорна і кольорова). Велике значення мали й різноманітні контакти з провінціями Римської імперії, в результаті яких у черняхівців з’явилися прикраси (в основному скляні намиста) імпортного походження; відомі знахідки примірників римського тарного (амфори) та столового (скляні кубки, глеки, миски) посуду, римські монети І–ІІ ст. н. е.
[2]У таборі експедиції.
Черняхівська культура як самобутнє явище проіснувала в межах другої половини ІІІ – початку V ст. н. е., залишивши тисячі археологічних пам’яток та численні окремі знахідки, котрі трапляються від Дунаю до Дону. Припиняє своє існування черняхівська культура на початку V ст. н. е., залишивши яскраву матеріальну культуру та можливість пізнання минулого через її дослідження. За вісім років Шишацькою археологічною експедицією було розкопано близько 2500 м2 площі могильника, де виявлено понад 150 поховань, здійснених за різними обрядовими традиціями, притаманними черняхівській культурі. Знахідки, а це вироби із глини, кістки, заліза, бронзи, скла, свідчать про досить високий рівень розвитку тогочасного населення.
Результати досліджень регулярно публікуємо в наукових часописах та збірках. Здобуті колекції із розкопок передаються до фондів Полтавського краєзнавчого музею ім. Василя Кричевського, де реставруються, музеєфікуються та експонуються. У роботі експедиції беруть участь дослідники Інституту археології та Інституту керамології НАН України, співробітники музейних установ Полтавської області. Традиційно в експедицію їздять школярі та випускники Полтавської обласної гімназії-інтернату для обдарованих дітей імені А. С. Макаренка Полтавської обласної ради, учасники археологічного гуртка Полтавського центру туризму і краєзнавства учнівської молоді, учні 18-ї школи Полтави та учні Шишацької гімназії. Загалом за цей час у розкопках взяли участь сотні школярів із різних куточків Полтавської, Харківської, Дніпропетровської областей. І тому не менш важливими за наукові результати, отримані в процесі кількарічних досліджень, вважаємо залучення українського юнацтва до процесу досліджень. Адже саме в археологічній експедиції молоді люди на практиці опановують одну зі сторінок історії своєї землі, долучаються до її дослідження, знайомляться з процесом наукового пізнання, розкривають свої вміння і таланти, вчаться працювати в команді, допомагати один одному.
Але без спонсорської допомоги Шишацька археологічна експедиція навряд чи мала б такі позитивні результати. Відтак за матеріальну і технічну підтримку експедиції на час проведення археологічних розкопок у 2017 році висловлюємо щиру подяку заступнику голови Полтавської обласної ради Анатолію Ханку, президенту благодійного фонду “Відродження добра” Наталії Веревській, помічнику народного депутата Андрію Олефіренку, голові фермерського господарства Анатолію Капустяну, приватному підприємцю Анатолію Мокієнку, голові Шишацької об’єднаної громади Олександру Тутці, начальнику дільниці по благоустрою комунального підприємства “Техкомунбуд” Євгену Шеремету, голові Шишацької РДА Віктору Іваненку, генеральному директору агрофірми імені О. Довженка Вікторові Скочкові, директору Шишацького заводу мінеральних вод Андрію Прасольченку.
Роман РЕЙДА
Науковий співробітник
Інституту археології НАН України
[3]