Ім’я Тетяни Веркалець, учительки історії Полтавського НВК №16, стало відомим на всю країну 18 вересня, коли в прямому ефірі телеканалу “1+1” куратор загальнонаціонального конкурсу “Global Teacher Prize Ukraine 2017”, телеведуча Наталя Мосейчук назвала в Одесі фіналістів проекту. Серед достойників – наша землячка! Утім колеги, друзі з Полтави, школярі та їхні батьки вболівали за успіх Тетяни Ярославівни на той момент уже протягом місяця – відколи на сторінці конкурсу в “Фейсбуці” її ім’я з’явилося у двадцятці півфіналістів. Наскільки палкою була ця підтримка, педагог відчула, зокрема, й під час оголошення найуспішнішої п’ятірки: “Я стояла з сумкою на плечі, а в ній – телефон, то вона від дзвінків просто стрибала!” – розповідає вчителька.
“Нобелівка” для педагогів
Конкурс “Global Teacher Prize” новий не тільки для України. Його історія бере початок від 2014 року, відколи арабський мільярдер Сані Варкі заснував однойменну премію для найкращого вчителя планети – за інноваційну, ефективну, нестандартну методику навчання. Розмір премії просто запаморочливий – 1 мільйон доларів, тож її швидко прозвали “Нобелівкою” для вчителів. Розмахом щедрості східний багатій взявся підкріпити відому всьому світові істину, що внесок вчителів у розвиток людства зовсім не менший за відкриття вчених та шедеври митців. Отож професія вчителя заслуговує на визнання та повагу.
У десятках країн почали проводити національні версії конкурсу. В Україні це стало можливим після того, як у березні 2017 року громадська спілка “Освіторія” підписала меморандум про співпрацю з фондом Варкі (Varkey Foundation). Серед нагород для п’ятірки фіналістів конкурсу – поїздка, допомога в оформленні заявки та участь у Міжнародному освітньому форумі в Дубаї навесні наступного року. І хто знає, можливо, звання кращого вчителя планети (а до конкурсу допускаються і педагоги, які не брали участь у національних версіях змагання) дістанеться саме комусь із наших співвітчизників. Принаймні вболівати нам точно є за кого.
Переможець української національної версії конкурсу отримає рік безлімітного навчання від ГС “Освіторія”, а також грошову премію у розмірі 100 тисяч гривень. Авжеж, і змагання, і призи для пострадянських теренів досить незвичні. Ми звикли обмежуватися оспівуванням і прославлянням праці педагогів. То, можливо, нарешті настає час справді підтримати наших кращих “сівачів доброго, мудрого, вічного”. Нехай і з ініціативи арабських шейхів.
Ніколи не вимагати від учнів того, що не зможеш показати на власному прикладі
Тетяна Веркалець – вчитель вищої категорії, вчитель-методист. Має чотирнадцять років педагогічного стажу. Вчить дітей історії України, всесвітньої історії, історії Полтавщини, художньої культури. Очолює методичну творчу групу НВК № 16. Працює в організаційному комітеті з проведення міської олімпіади з історії, адмініструє сайт “Інформаційний простір вчителів історії міста Полтави”, є постійним суддею інтелектуальної гри “Дебати”. У скарбничці професійних здобутків – перемога в І етапі Всеукраїнського конкурсу “Учитель року-2008”. У 2016-му вона не тільки здобула перемогу в І та ІІ етапах цього конкурсу, а й стала дипломантом ІІІ, заключного, етапу.
У “штрихах до портрета” Тетяни Веркалець на сторінці конкурсу в “Фейсбуці” читаємо: “Для пані Тетяни оцінки не головне, вона вважає і доносить до дітей, що можливість реалізувати себе та свій талант – це успіх! Мудра вчителька використовує та поєднує педагогічні технології, спираючись на вподобання й темперамент класу. Наприклад, при вивченні національно-визвольної війни під проводом Б. Хмельницького в одному класі ефективніше використати технологію розвитку критичного мислення як основну (учні полюбляють працювати з різними джерелами, порівнювати, аналізувати, самостійно робити висновки). А інший клас засиджуватися за джерелами не любить, тоді ігрова технологія стає провідною, а технологія критичного мислення – додатковою. Учні такого класу охочіше самі розіграють Переяславську раду, ніж просто прочитають про неї.
Ця надзвичайна вчителька взяла собі за правило ніколи не вимагати від учнів того, що не зможе показати на власному прикладі, не тільки в навчанні, а й у творчості. Тому вона разом із учнями бігає крос, співає в шкільному хорі, танцює на конкурсах…
А ще вона постійно проводить майстер-класи для колег міста, області, студентів, слухачів курсів Інституту післядипломної освіти. Обмінюється досвідом завдяки участі в міжнародних освітніх програмах: стажуванні в університеті Яд Вашем (Єрусалим), освітньому проекті “Усна історія” (Прага)”.
Учні Тетяни Веркалець – переможці багатьох міжнародних і всеукраїнських конкурсів, олімпіад, проектних робіт. Вона – депутат Щербанівської сільської ради, голова методичного об’єднання вчителів суспільно-гуманітарних дисциплін Полтави. І, уявіть собі, що перелік царин, у яких вчителька засвідчила свій талант та ентузіазм, можна продовжувати ще на кілька сторінок!
“Ми дуже-дуже хвилювалися за неї”
– Ми всі під враженням від того, як успішно Тетяні Ярославівні вдалося показати на конкурсі свій професіоналізм, вміння, навички, ініціативу – власне все те, що вона проявляла кожного дня, місяця, року роботи в нашому закладі, – каже директор НВК № 16 Віктор Явтушенко. – Зараз, коли журі визначається з головним переможцем національного конкурсу, сподіваємося, що ним стане саме вона. Про участь у педагогічному турнірі Тетяна Ярославівна розповіла, коли увійшла в двадцятку кращих і треба було їхати до Одеси. Так що оформили їй відрядження. Ну а коли повернулася у п’ятірці фіналістів, привітали її колективом, виділили невелику премію. Звернулися до учнів, батьків, колег-педагогів, щоб підтримали нашу вчительку в народному інтернет-голосуванні за кращого вчителя, яке відбувається на сайті ТСН.
“Слава!” – по-доброму зауважує одна з колег Тетяни Веркалець, коли після інтерв’ю з директором я запитую, де знайти 8-Б, у якому переможниця – класний керівник. У дітвори цікавлюся найемоційнішим – як уболівали за свою вчительку. У відповідь клас буквально підстрибує! До “узагальнюючого слова” запрошуємо двох чепурненьких дівчаток – Іру Котляр та Аню Верховську:
– Ми дуже-дуже хвилювалися за неї. І не сумнівалися, що вона увійде в “п’ятірку”, бо вона в нас найкраща і на її уроках дуже цікаво.
– Вона – креативна, весела! Ми за неї раділи!..
Зупинятися немає коли
Із шістнадцяти хвилин інтерв’ю із Тетяною Веркалець можна підготувати окрему й доволі розлогу публікацію. Все, про що говорили, – легко й невимушено, – і важливе, і цікаве.
– Дізнавшись про цей конкурс, відразу вирішили взяти участь чи сумнівалися?
– Хотілося спробувати. Але відкладала до останнього. Постійно щось відволікало. Заявку потрібно було подати до 15 серпня. То я подала 14-го близько десятої вечора. Але надалі з’ясувалося, що багато конкурсантів зробили це майже в останні хвилини.
– Із кимось радилися вдома?
– Обов’язково. Це завжди і в першу чергу. З мамою, чоловіком, сестрою, донькою, тому що їм же прикривати тил… Надіслала і, якщо чесно, “потонула” у своїй роботі – воно ж кінець серпня, підготовка до навчального року, а в мене донька в перший клас іде. Колись зазирнула на сторінку конкурсу в “Фейсбуці”, а там – тиша. Згадала інформацію в кінці анкети, що тим, хто не пройшов, нічого не повідомлятимуть. А згодом гуляла ввечері з донькою містом, якраз вулицю переходили, – дзвінок. Голос приємний, як у тих, хто телефонує з опитуваннями з банків. Аж раптом: “Ви запрошені до топ-20”. Питають, чи приїду. Кажу, що так. А додому прийшла, чоловік розпитує, куди й коли їхати, а я навіть не пам’ятаю від радощів.
– Що в Одесі було найцікавіше?
– Спілкування. Це був дійсно нестандартний формат. Вікова категорія – від 27 до 71 року. Мені, до речі, пощастило, що з Полтави нас було двоє і ми одне одного знали. Це заступник директора спеціалізованої школи №39, вчитель української мови Сергій Зайцев. Із колег з інших регіонів цікаво було спілкуватися з істориком, молодим директором Благовіщинської школи на Кіровоградщині Олександром Чучаєвим – мегапозитивна людина, з учителем математики з Хмельницького Оксаною Ратушняк. У журі – кожен цікавий по-своєму. Із заступником міністра паном Хобзеєм говорили на професійні теми, з Наталею Мосейчук – про виховання дітей. А ще ж у журі – двоє хлопців: школяр, переможець олімпіад з фізики, і студент, який за віком мав би бути ще школярем, – на два роки раніше закінчив школу…
– Для вас це прийнятно?
– Звісно. Це ж і є сучасні діти, яким потрібен сучасний учитель. Кому, як не їм його обирати? Надзвичайний член журі також Майк Вамайя – учитель танців із Найробі (Кенія), який минулого року увійшов до топ-10 кращих учителів світу. (Його учні – діти з 42 різних племен, які ворогують між собою. На уроках Майка вони об’єднуються і вчаться протистояти щоденним викликам життя. “Я не вчу танцям, я вчу щастю!” – говорить Майк”. – Із “Фейсбука”)”. Ми розмовляли про культурний розвиток його країни й нашої, про навчання дітей, взагалі про те, як живуть вчителі у них і в нас. То ви знаєте, дивлячись на світлини, які він показував, розумієш, що в нас не так все погано, як ми часто говоримо.
– Що вам уже на цьому етапі дав конкурс?
– Безсонні ночі (сміється). Багато нового. У кожного вчителя, знаєте, настає період, коли ми підходимо до професійного вигорання. Тому що вже, здавалося б, всьому навчився, багато досягнуто. А приїхав на цей конкурс – і розумієш: “А ні!”. Ще скільки ми не знаємо, ще скільки всього потрібно зробити, ще скільки всього цікавого є. Тим паче, що сучасна освіта дає багато можливостей і учням, і вчителям завдяки різним міжнародним проектам. Так що маю поштовх працювати далі. Зупинятися немає коли.
Від редакції. Оголошення остаточних результатів конкурсу “Global Teacher Prize Ukraine 2017” відбудеться 7 жовтня. “Зоря Полтавщини” зичить нашій землячці удачі.
Вікторія КОРНЄВА.
[1]