На чистому й охайному подвір’ї Світлани Пшиченко, яка мешкає в селі Бабичівці Глобинського району, панує справжній трояндовий рай. Яких тільки квітів там немає – пелюстки білі, червоні, бордові, жовті, рожеві, помаранчеві з червоними краями й ще чимало різних відтінків. Строки цвітіння у них різні, через те радіти своєму розарію господиня може ціле літо. Всього вона плекає близько 70 кущів троянд, і всі вони різні. Словом, справжній трояндовий калейдоскоп!.. Але на цьому любителька розкішних квітів зупинятися не збирається – вже придивляється місце для висаджування трояндового “поповнення”. Сорти пані Світлана не запам’ятовує, набагато важливіші для господині граційність і краса улюблених квітів.
– Квітникарством я захопилася років п’ять тому. Найбільше люблю, звичайно ж, троянди, тому й перевагу віддаю саме їм. Буває, поїду на базар, продам щось із городини і на виручені гроші придбаю якусь сортову новинку. Щоразу думаю: “Ось куплю один кущик, і все”. Та де там – беру одразу три чи й чотири. А вдома потім шукаю місце, куди їх уже висадити, – розказує Світлана Миколаївна. – Ось планую облаштувати коло хати ще один квітник.
Господиня встигає не лише трояндами займатися, а й чималий город порати, адже має вісьмох дітей. І хоч у старших уже свої родини, городиною прагне підсобити всім. На присадибній ділянці радують око помідори й огірки, капуста й баклажани, перець і морква, а ще – буряк, цибуля, часник. Звісно, найбільше площі відводиться під картоплю. Городини вистачає, аби ще й у сусідньому Кременчуці власноруч вирощене містянам на базарі продавати. Також кожного літа жінка заставляє полиці погреба численними банками із консервацією, щоб вистачило великій родині на цілу зиму.
Тримає Світлана Пшиченко й домашню птицю. А ще, як і кожна жінка, на ній щоденні домашні клопоти – прання, прибирання, приготування їжі. Та попри всю цю роботу і щоденну втому господиня знаходить час для догляду за трояндовою розкішшю, що оточує її будинок.
За словами пані Світлани, її улюблені квіти всупереч існуючому стереотипу не надто вимогливі й особливих складностей в догляді за ними немає. Головне, аби їм підійшов ґрунт, тоді ростимуть. Найкраще ж висаджувати їх у чорнозем, а от глинистий та піщаний ґрунти не підходять трояндам. Що ж до вибору місця, то пекуче сонце упродовж всього дня – не найкращий варіант, постійна тінь – теж. Найліпше розмістити трояндові клумби у місцині, де хоча б частину дня буває негуста тінь.
Найпоширеніша проблема у догляді за трояндами – боротьба з борошнистою росою. При ураженні нею зелень вкривається білим нальотом, тому рослини втрачають свою привабливість. Листя, сильно уражене цією грибковою інфекцією, згортається, сохне й передчасно опадає. При появі перших ознак борошнистої роси Світлана Пшиченко використовує такі препарати, як Фундазол або Флінт Стар. Якщо ж під рукою їх немає, то, аби не згаяти дорогоцінний час, користується народними методами. Доволі популярний у садівників і городників мильно-содовий розчин готує так: у 10 літрах води розчиняє 50 г кальцинованої або харчової соди, додає туди трохи рідкого чи натертого мила. Готовою рідиною обпризкує троянди, а через тиждень повторює процедуру. Також радить використовувати розчин гірчичного порошку: 2 столові ложки сухої гірчиці розводить у 10 літрах теплої води й одразу ж обпризкує ним троянди. А ще Світлана Миколаївна радить ретельно знищувати бур’яни в квітнику, адже вони часто стають джерелом небезпечної інфекції:
– Поливаю троянди в міру просихання землі та залежно від погоди. Пелюстки квітів, що вже відцвіли, зриваю, й це стимулює появу нових бутонів. Підживлюю рослини всього один раз протягом року, а саме навесні. Купую препарати тільки у спеціалізованих магазинах, аби не натрапити на підробку.
Висаджувати троянди, за словами Світлани Миколаївни, найкраще восени. До речі, господиня не радить обрізати витку троянду, бо, за її словами, це пригнічує ріст.
Зимують троянди Світлани Пшиченко у квітнику. Під кожен кущ господиня перед морозами сипле одне відро землі, що прикрити вразливі корені. Цікаво, що рослини вона зовсім не обрізає. На підставі власного досвіду говорить, що робити це краще навесні – тоді добре видно, який пагін постраждав від морозу, а який уразила інфекція.
Радують око троянди біля будинку Світлани Пшиченко з травня і аж до настання морозів. Тільки-но господиня почує від синоптиків про наближення морозів, так і береться за ножиці. Усі квіти, що лишилися на кущах до того часу, зрізує й робить із них букети. Частину діти несуть до школи, щоб подарувати вчителям, а рештою прикрашає свою оселю.
Нині ж – літо, й крізь розчинені вікна ніжний трояндовий аромат проникає всередину, даруючи п’янку насолоду від божественної краси й кропіткої роботи з догляду за улюбленим квітником…
Віта КОНОВАЛЕНКО.
[1]