У щорічному шкільному марафоні час щодуху біжить від старту до фінішу: через осінній багряний парк, із засніженої, рипучої від морозу гірки, побіля повних теплим весняним дощем калюж… Мчить без упину. Весело йому і цікаво змагатися з тисячами юних школяриків, які не відстають ні на крок. Вони впродовж року помітно дорослішають – розумнішають, підростають. Малята нарешті звикають до неспокійної шкільної родини, старанні старшокласники радують учителів першими здобутками-перемогами.
Не злічити, скільки всього вміщає калейдоскоп одного-єдиного навчального року: новий предмет, який несподівано став улюбленим; знайомство з тією книжкою, яку буде потреба перечитувати все життя; випробувана дружба; перша симпатія…
Від самого Дня знань шкільний дзвінок не запізнився на жоден урок, терпляче привчав непосид до дисципліни й пунктуальності, винагороджував за працю веселими перервами. І ось нарешті довгоочікуваний фініш – Свято останнього дзвоника, яке минулої п’ятниці, 26 травня, з радістю зустріли майже 129,5 тисячі школярів на Полтавщині. Для переважної більшості хлопчиків та дівчаток це ніби чарівні ворота в чудесну країну літніх канікул. А от для понад 7 тисяч випускників триває напружена й відповідальна пора – ЗНО, вступна кампанія до вишів…
У Полтавській загальноосвітній школі І–ІІІ ступенів № 11 цьогоріч 33 випускники. “Дуже сумно в мене на серці, що настав час розставатися з цими дітьми, – не приховувала емоцій перед початком Свята останнього дзвоника класний керівник 11-А класу, вчителька української мови та літератури Ольга Кирилівна Митько, для якої нинішній випуск – третій у педагогічній біографії. – Вони всі в мене особистості, всі “зірочки”, кожен має якийсь талант. Завдяки їм школа посідала перші місця на різних конкурсах, багато учнів були постійними переможцями учнівських олімпіад. Це, зокрема, Жанна Лазебник. Дуже обдарованою творчою особистістю є наш Артем Гончаренко, який був чудовим ведучим на численних шкільних літературно-мистецьких вечорах. Серед кращих також Женя Мотрій”.
Поділилася Ольга Митько і хвилюваннями випускників про ЗНО: “Ми наполегливо готувалися і на уроках, і після уроків. Але все одно переживають страшенно. З української мови та літератури ЗНО вже написане, чекаємо результатів. Писали в Полтавському університеті економіки і торгівлі. Я їх туди відвела, потім зустрілися в Каштановій алеї, обговорили всі відповіді – хтось задоволений, хтось, на жаль, не зовсім. Вступати збираються переважно до полтавських вишів, але є інтерес, зокрема, й до львівських – це ж у певному сенсі ближче до Європи”.
Випускницю Жанну Лазебник вчителі будуть ставити в приклад ще не одному поколінню школярів – був такий рік, коли дівчина отримала перемоги в інтелектуальних змаганнях відразу з 12 навчальних предметів. “У нас такий хороший клас, я так усіх люблю, що не знаю, що без них і робитиму, – каже Жанна. – Але з іншого боку – радію, що починається новий етап у житті. Хочу стати студенткою Київського національного університету імені Шевченка. Є плани й щодо одного з харківських вишів. Спеціальності цікавлять різні – “міжнародні відносини”, “журналістика”, “філологія”. Дуже люблю мовознавство, хотіла б вивчати і східні, і європейські мови”.
На Святі останнього дзвоника директор школи № 11 Валентина Олександрівна Олійниченко урочисто повідомила, що 64 учні 2–8-х та 10-х класів уже отримали свої табелі з відмінними оцінками, а також вручила дипломи й сертифікати переможцям олімпіад, творчих конкурсів. На знак вдячності за мирне небо випускники поклали квіти до пам’ятного знака воїнам антигітлерівської коаліції, які брали участь у військовій операції “Френтік”, та до меморіальної дошки герою АТО Валерію Боняківському. Прикметно, що традиційних букетів учителям учні не дарували. Замість витрат на квіти педколектив закликав батьків спрямувати кошти на благодійність, щоб підтримати наших воїнів – захисників Вітчизни на буремному сході та врятувати життя хворого хлопчика.
За доброю традицією були в сценарії свята кумедні віршики від першокласників і поетичні подяки вчителям від одинадцятикласників, прощальний шкільний вальс і співучий останній дзвоник…
Під оплески всіх гостей випускники випустили в небо жовті й блакитні кульки зі своїми задуманими бажаннями і вийшли зі шкільного подвір’я через “коридор” із вишитих рушників-оберегів.
***
Свято останнього дзвоника пройшло в усіх школах Полтавського краю.
Вікторія КОРНЄВА
“Зоря Полтавщини”
[1]