Такою була тема зустрічі Прем’єр-міністра України Володимира Гройсмана з представниками регіональних ЗМІ. Журналісти мали нагоду поставити запитання також віце-прем’єр-міністру – міністру регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства Геннадію Зубку, в. о. міністра охорони здоров’я Уляні Супрун, міністру освіти і науки Лілії Гриневич, міністру соціальної політики Андрію Реві.
Реформовані, значить самодостатні
Прем’єр-міністр України нагадав журналістам, як у 2014 році складно було навіть пояснити, що це таке, децентралізація.
– Але коли ми почали отримувати результати – нові дороги, школи, садочки, шкільні автобуси – це був результат децентралізації. З 2014 по 2016 рік місцеві бюджети зросли на 100 мільярдів гривень. Це колосальний ресурс, який раніше місцеві бюджети не могли собі дозволити, – сказав Глава Уряду.
Він розповів, що бачення реформи було сформоване всього за кілька тижнів лютого-березня 2014 року, і вже
1 квітня 2014 року реформа була представлена на засіданні Уряду та в парламенті. Активно втілювати законодавчі ініціативи вдалося з новим складом Верховної Ради, сформованим наприкінці 2014 року.
– Хочу, щоб ми завершили створення самодостатніх громад – на добровільній основі, адже децентралізація – це реформа, що відроджує країну, – підкреслив Володимир Гройсман.
Він додав, що наразі країна стоїть на порозі значних перетворень, передусім у соціальній сфері, в охороні здоров’я та освіті. І сприяння місцевих громад у проведенні цих реформ дуже важливе для Уряду.
Об’єднання громад – це додаткові кошти
За словами віце-прем’єр-міністра Геннадія Зубка, мешканці областей, де не створюються територіальні громади, втрачають можливість отримання величезних коштів для розвитку цих територій. В Україні існує 366 об’єднаних територіальних громад, третина з них – у Дніпропетровській, Тернопільській, Житомирській областях.
За словами віце-прем’єр-міністра, громади, що не поспішають об’єднуватися, за два роки уже недоотримали і величезні кошти у вигляді податків, які б залишалися безпосередньо в громадах, і додаткову бюджетну субвенцію. Наприклад, за рахунок утворених на Житомирщині двох громад область додатково отримала на цей рік 160 мільйонів гривень на субвенцію ОТГ.
Медична децентралізація
Як пояснила в. о. міністра охорони здоров’я Уляна Супрун, законопроект “Про державні фінансові гарантії надання медичних послуг та лікарських засобів” дасть змогу встановити чесні правила співпраці між державою та пацієнтом у питанні оплати. Щорічно фіксуватимуться конкретні медичні послуги, які будуть компенсуватися за єдиними правилами будь-якому громадянину України. Держава гарантуватиме повне покриття вартості послуг екстреної, паліативної, первинної допомоги, і звуження цього пакета не допускається законом. Також частково покриватиметься вартість платних послуг на вторинному (спеціалізованому) та третинному (високоспеціалізованому) рівнях. Повній або частковій оплаті за рахунок медичного страхування підлягатимуть ліки, включені до Національного переліку основних лікарських засобів. Страховиком і єдиним замовником із централізованої закупівлі медпослуг стане новий орган – Національна служба здоров’я України.
Окремою статтею законопроекту встановлюються єдині тарифи для оплати медичних послуг та лікарських засобів, а також для відшкодування ціни ліків. Вони поділятимуться на тарифи покриття (100 відсотків покриває держава) та тарифи співоплати (покриває держава разом із громадянином). У подібний спосіб оплачуються медичні послуги в Норвегії, Канаді, Італії, Іспанії, Великій Британії.
З 1 квітня в Україні стартувала програма “Доступні ліки”, яка дозволить громадянам отримувати низку препаратів безкоштовно або з невеликою доплатою.
Суспільство сильне освіченим загалом
Саме загалом, а не освіченою елітою, про це говорила міністр освіти і науки Лілія Гриневич. Вона зазначила, що 2017 рік є підготовчим до реформування, а вже у 2018 році до першого класу підуть діти, які навчатимуться по-новому.
За словами міністра, наразі в Україні 33 відсотки десятикласників сільської місцевості навчаються у школах, де менше 10 (!) учнів, а педагоги викладають по 3–5 предметів. Діти отримують малопридатні знання замість уміння їх застосовувати, мислити аналітично, відстоювати власну позицію. У середньому майже 60 відсотків сільських школярів навчаються в малих школах. Особливо проблематично це для старшокласників, які не мають можливості визначатися з профільними предметами, майбутньою професією тощо. У презентації міністра йшлося про опорні школи, дороги, шкільні автобуси, професійно-технічну освіту, середню зарплату педагогічних працівників (на рівні трьох прожиткових мінімумів). Метою української школи повинен стати випускник – особистість, патріот, інноватор. Для цього потрібні зміни за чотирма напрямками: перегляд змісту і стандартів освіти; нова підготовка вчителя; нове освітнє середовище; нова модель управління школою.
Пенсійна реформа й монетизація субсидій
Міністр соціальної політики Андрій Рева зазначив, що Україна стоїть на порозі кардинальної пенсійної реформи: пенсія повинна бути заробленою, в залежності від того, як сплачувалися внески, а не наслідком досягнення пенсійного віку.
Крім того, Андрій Рева вважає, що монетизацію субсидій можна буде здійснити не раніше наступних чотирьох-п’яти років. Водночас він додав, що ставити це питання варто тоді, коли кількість субсидіантів знизиться до двох мільйонів, інакше органи соціального захисту не впораються зі своїми функціями.
Як повідомлялося, станом на початок березня субсидії для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг отримало 6 мільйонів 356 тисяч 127 сімей.
Ольга ЩЕГЛОВА
“Зоря Полтавщини”
[1]