Історія Полтавського турбомеханічного заводу налічує близько 130 років. У всі часи головним багатством одного з найповажніших машинобудівних підприємств області є і залишаються його трудівники.
Зі студентської лави – у цех
На підприємстві дбають про розширення і зміцнення професійного кадрового ядра, про своїх працівників – нинішніх і майбутніх. Для цього напрацьовані програми роботи з молоддю, професійного наставництва. Приймають на практику студентів технічних та економічних спеціальностей, забезпечують першим робочим місцем. Бажаючі мають можливість безкоштовно освоїти професію безпосередньо на робочому місці, опанувати суміжний фах.
Завод співпрацює з багатьма навчальними закладами, зокрема НТУ “ХПІ” – Харківським політехнічним інститутом, Полтавським національним технічним університетом, Київським національним авіаційним університетом, НТУ “КПІ” – Київським політехнічним інститутом, Полтавським університетом економіки і торгівлі, Полтавською державною аграрною академією, Харківською інженерно-педагогічною академією, Полтавським політехнічним коледжем НТУ “ХПІ”, Полтавським політехнічним ліцеєм, Кременчуцьким професійно-технічним училищем № 26.
– Торік на нашому підприємстві пройшли виробничу практику близько ста студентів і учнів, у цьому році, станом на сьогодні, – 34. Незабаром очікуємо групу з 12 молодих людей, – розповідає начальник відділу кадрів акціонерного товариства “Полтавський турбомеханічний завод” Валерій Волошко. – Завод укладає договори з навчальними закладами. Студентам оплачується харчування за рахунок підприємства, іногороднім – проживання у заводському гуртожитку. Керівниками практики від підприємства є провідні спеціалісти: головний конструктор заводу Володимир Лещенко, начальник технологічного відділу Олексій Іваненко, начальник електролабораторії Володимир Звягольський, головний енергетик Анатолій Омельченко, керівники, майстри виробничих підрозділів, які передають молодим свої знання і вміння.
Практиканти отримують оплату за виконані завдання, мають змогу залишитися на постійну роботу з достойною зарплатою. Замовлення на продукцію підприємство має. Не вистачає робочих рук для їх виконання.
ПТМЗ запрошує на роботу
ПТМЗ запрошує людей із кваліфікацією, а також без досвіду, які хочуть мати затребувану спеціальність. До новачків прикріплюють досвідченого наставника, провідні фахівці викладають теоретичний курс. Є свої учбові класи. Професійне навчання триває 3 місяці. Стажер отримує учнівські гроші і відрядну заробітну плату. По закінченні стажування учень складає екзамен, одержує відповідний кваліфікаційний розряд і може працювати самостійно. Наставник отримує винагороду після складання підопічним іспиту.
На заводі – офіційне працевлаштування, повний соцпакет. Ціни у заводській їдальні – дотаційні, дуже помірні. Є гуртожиток. В оздоровчий табір “Сонячний”, хоча він вже не перебуває на балансі підприємства, путівки для заводчан залишилися доступними – на рівні 20 відсотків повної вартості. А це важливо, оскільки путівки цього літа коштуватимуть близько 5 тисяч гривень, зазначив голова профспілкової організації заводу Дмитро Гарбар. Профспілка влаштовує свята для першокласників – дітей працівників підприємства з врученням рюкзачків із канцелярським приладдям.
Діє корпоративний портал, де нові працівники можуть швидко знайти потрібну фахову інформацію.
Пропонуються хороші умови роботи, підприємство розвивається, нарощує потужності. Збудоване нове виробниче приміщення на Затуринському промвузлі – цех ремонту турбін для електростанцій, де встановлено кран потужністю понад 60 тонн. У заводу є можливість залучити і виконати більше замовлень, дати людям можливість достойного заробітку. А для цього потрібні вправні руки робітників, інженерно-технічних спеціалістів.
Турбомеханічний завод запрошує на роботу: інженера-конструктора, інженера-технолога, головного технолога, начальника планово-економічного відділу, інженера-електронника, слюсаря-ремонтника, слюсаря механоскладальних робіт, фрезерувальника, формувальника машинного формування, обрубувача, слюсаря-сантехніка, майстра дільниці, електромонтера з ремонту та обслуговування електроустаткування, менеджера ЗЕД, менеджера зі збуту, токаря, токаря-карусельника, токаря-розточувальника, оператора верстатів з ПК, шліфувальника, слюсаря-ремонтника, слюсаря-сантехніка, машиніста крана (кранівника).
Кадрова політика
[1]Навчання практикантів проходить на всіх підприємствах компанії “НІкмас”.
АТ “Полтавський турбомеханічний завод” входить до складу ТОВ “НІКМАС” – багатопрофільної компанії, котра координує виробничі процеси низки підприємств, на яких активно впроваджуються передові технології й обладнання.
Компанія високо цінує працівників, адже надійна команда професіоналів, здатних виконувати сучасні виробничі завдання, формується роками. Можливості кар’єрного та професійного зростання надаються всім, хто має бажання і прагнення працювати, вчитися, розвиватися як фахівець.
Кадрова політика ґрунтується на створенні сприятливих умов для професійного зростання працівників. Керівництво підприємства зацікавлене в пошуку, підготовці, працевлаштуванні молодих і перспективних фахівців технічних, економічних спеціальностей, адаптованих до виробничого і соціального середовища роботодавця. В основі кадрової програми компанії – прийом на практику і навчання студентів ВНЗ, професійно-технічних навчальних закладів із подальшим працевлаштуванням. На заводі готують представників робітничих професій за кількома напрямками.
За деякими з напрямків видана ліцензія, яка дозволяє слухачам курсів після проходження навчання отримати свідоцтво державного зразка. Такий підхід до освітньої сфери став вагомим мотиваційним чинником для співробітників, які хочуть освоїти суміжну або перекваліфікуватися на іншу професію.
Більше вмієш – більше заробляєш
Валерій Волошко наводить кілька прикладів. Молодий працівник Віталій Грисенко проходив на заводі виробничу практику і залишився працювати. Став фрезерувальником, нині опановує суміжну спеціальність – оператора верстатів з ЧПУ. Такий же фах вирішив освоїти і модельник Андрій Савченко. Оператор Віталій Черненко вже опанував споріднений фах. Сергій Матковський на робочому місці навчається другій професії – налагоджувальника верстатів і маніпуляторів.
– Це дає змогу більше заробляти, тому люди охоче приймають пропозиції підвищити кваліфікацію чи перенавчитися, для них це безкоштовно. Суміжна професія – ще й передумова професійного зростання, більш творчого підходу до роботи. Разом з досвідом і кваліфікацією росте й зарплата людини. А ми даємо можливість отримати й досвід, і кваліфікацію. Контактуємо з навчальними комбінатами з вивчення питань техніки безпеки й охорони праці, – зазначає Валерій Петрович.
На заводі працюють молоді начальники цехів та інших підрозділів, інженерно-технічні працівники. Створюються заводські сім’ї. Приміром, нещодавно одружилися Оксана й Антон Сапельникови. Молоді люди, закінчивши різні ВНЗ Харкова, познайомилися, прийшовши на роботу в технологічний відділ енергозапчастин ПТМЗ. Ще одна молода пара – Олена і Дмитро Абрамови – працює в ковальському цеху: чоловік – коваль, дружина – диспетчер.
Потрібні ті, хто втілить у життя нові проекти
– Тісно співпрацюємо з центрами зайнятості, кадровими рекрутинговими агентствами, – розповідає менеджер з підбору персоналу Юлія Асланова. – Тепер за законом агентства беруть оплату з роботодавців. За нових умов договір наразі на погодженні у керівництва, думаю, будемо й надалі працювати. Розміщуємо оголошення про вакансії у пресі, на сайтах пошуку роботи, беремо участь у ярмарках вакансій, “круглих столах” з іншими роботодавцями. Офіційне оформлення у нас з перших днів роботи. Найбільша потреба у робітничих спеціальностях. Запрошуємо робітників 3–6-го розрядів, але у кого нижчі чи немає розрядів – навчаємо на виробництві.
Зараз обсяги виробництва збільшилися, є нові замовлення, нові проекти, місячна зарплата зростатиме. Оплата праці відрядна. Готові взяти випускників навчальних закладів, аби людина могла орієнтуватися в темі, читати креслення – всьому іншому навчать на заводі. Запрошуємо й пенсіонерів, які хочуть працювати і є кваліфікованими спеціалістами. Рішення про прийом на роботу приймається після співбесіди.
– Ставлення до молоді на нашому заводі доброзичливе, зарплата й умови праці влаштовують, – говорить 22-річний робітник Віталій Грисенко, один із тих, для кого турбомеханічний став місцем виробничої практики і першим місцем роботи. – Навчався на токаря у Полтавському політехнічному ліцеї (колишнє професійне училище № 9), прийшов на завод на практику, за яку отримував оплату. Потім взяли сюди на роботу. Працював до армії, відслужив строкову і через два тижні після повернення знову влаштувався на завод. Зараз працюю в компресорному цеху фрезерувальником, навчаюся ще одній професії. Моїми наставниками на робочому місці були досвідчені майстри, на жаль, вже покійний Григорій Луценко і Максим Московець, які навчили професійним премудрощам.
Любов Григорівна Богдан – токар-револьверник компресорного цеху – нинішнього року відзначить 40-річчя роботи на підприємстві. Пригадує, коли прийшла у 17 років на завод, там була жіноча дільниця, де токарями працювали дівчата. Тепер це чоловіча професія, і численними учнями наставниці протягом її трудової біографії були лише юнаки.
– Вважаю, необхідно поєднувати теорію, яку молоді люди отримують на студентській лаві, і практику безпосередньо тут, за верстатом, де видно всі нюанси роботи, – говорить жінка.
– У зв’язку з впровадженням проектного управління виробничими процесами заводу потрібні спеціалісти. Оновлюємо колектив грамотними, перспективними кадрами для вирішення виробничих завдань, участі в проектах, презентації власних проектів і розробок. Перед нами стоїть завдання підбору кадрів – інженерно-технічних і робітничих. Оскільки запрошуємо людей, то повинні забезпечити роботою. Тож робота є, робота буде, і є перспектива розвитку підприємства, – підсумував начальник відділу кадрів ПТМЗ Валерій Волошко.
Ганна ЯЛОВЕГІНА
“Зоря Полтавщини”
[2]