- Зоря Полтавщини. Громадсько-політична газета - http://www.old.zorya.poltava.ua -

Дорожня карта розвитку бджільництва

“Національний продукт. Кооперативний рух. Експортний потенціал” – такою була тема Всеукраїнської конференції з бджільництва, що відбулася в Полтаві. У роботі зібрання взяли участь заступник міністра аграрної політики України з євроінтеграції Ольга Трофімцева, заступник голови ОДА Роман Товстий, директор департаменту агропромислового розвитку ОДА Сергій Фролов, бджолярі з різних регіонів країни, представники обслуговуючих кооперативів, органів виконавчої влади та місцевого самоврядування, галузеві фахівці.
Гості та учасники конференції мали нагоду оглянути виставку-продаж продукції бджільництва, обладнання та інвентарю для пасічників.
Відкрив конференцію Роман Товстий. Він зазначив, що загалом на Полтавщині в усіх господарствах різних форм власності налічується понад 145 тисяч бджолосімей. Із них 141 тисяча – в індивідуальному секторі. Бджолярі нашого регіону виробляють приблизно 3800 тонн меду на рік. Область займає провідне місце
в Україні з виробництва продукції бджільництва. В зв’язку з цим виникає нагальна потреба зі створення кооперативів, які б вели пошук не тільки внутрішніх ринків збуту, а й експорту.
– Формуючись в окрему галузь народного господарства, бджільництво потребує комплексного підходу до розвитку галузі. Тому одним із пріоритетних напрямків Програми розвитку та підтримки агропромислового сектора Полтавщини до 2020 року є розвиток бджільництва. Зокрема увага має зосереджуватися на підтримці пасічників-початківців та створенні провідних пасік. Сподіваюся, що ми зможемо напрацювати дорожню карту розвитку галузі бджільництва в області, виробити конструктивні пропозиції та вирішувати їх на державному рівні, – наголосив Роман Товстий.
Учасники конференції обговорили проблеми галузі, здобутки й перспективи. Вони окреслили подальші напрямки створення й розвитку кооперативів, формування справедливої ціни на мед безпосередньо від виробника та збільшення його експорту.
Основними імпортерами вітчизняного меду нині є країни Євросоюзу. Чи не найбільше купує Німеччина. Поставляємо його й до Північної Америки, Канади, Японії, констатувала Ольга Трофімцева. Вона відзначила, що торік Україна експортувала 56 тисяч тонн солодкого продукту. А прибуток від його продажу за кордон склав майже 100 мільйонів доларів США.
Український мед належить до класу преміум-продуктів. Їх можна реалізовувати на так званих високомаржинальних ринках Західної Європи, Північної Америки, Середнього Сходу та Азії. Найголовніше, що інтерес до українського меду в світі щороку зростає. Деякі потенційні імпортери готові інвестувати кошти в промислові потужності з виробництва цього продукту, щоб продавати його на іноземних ринках.
– У галузі бджолярства Полтавщина має великий потенціал. Згідно з обласною Програмою розвитку аграрного сектора на 2016–2020 роки на розвиток бджільництва у цьому році передбачено 520 тисяч гривень, – зазначив Сергій Фролов. – Також передбачено виділити 15 мільйонів гривень на розвиток кооперативів (протягом періоду дії програми). 40 відсотків цих коштів виділять із обласного, а решту забезпечать місцеві бюджети.
Тривалий час бджолярів області турбує питання щодо можливого закриття Гадяцького аграрного училища, в якому навчають бджолярів.
Заступник міністра зазначила, що в бджільництві досить нагальна проблема кадрів, тому навчальний заклад потрібно зберегти.
– Йдеться не про закриття, а про можливе переформатування, переведення у сприятливіші умови. Училище фінансується з обласного бюджету, і ніхто від нього не відмовляється, – підсумував Роман Товстий.
Спектр питань, винесених для обговорення, був широким і різнобічним. Серед основних, які цікавили більшість пасічників, – поліпшення медоносної бази, налагодження співпраці із сільгоспвиробниками в питаннях застосування гербіцидів, налагодження роботи лабораторій із дослідження меду, ефективне використання ветеринарних препаратів та їх залишки в медові, рекомендації для аграріїв з використання бджолиних сімей для запилення ентомофільних культур, новітні технології отримання перги та інші.
За словами організаторів, це перша конференція такого рівня у Полтаві, де обговорювалися сучасні підходи в розвитку галузі бджільництва, посиленні ролі Асоціації пасічників, мотивації об’єднання бджолярів у кооперативи та захисту місцевого виробника.
За результатами роботи конференції її учасники прийняли заключну резолюцію.

Людмила ДАЦЕНКО
“Зоря Полтавщини”

Print Friendly, PDF & Email [1]