Як розповів заступник генерального директора товариств “Промінь”, “Ланнівська МТС”, приватних підприємств “Ланна-Агро” і “Ланнівський цукровий завод”, депутат обласної ради Юрій Тимоха, загалом ці підприємства орендують землю близько 4 тисяч пайовиків і забезпечують роботою 1240 працівників. За кожним із цих людей стоять родини з їхніми потребами – побутовими, медичними, освітньо-виховними.
Підприємства, що утворені і працюють на рідній землі, зазвичай найбільш соціально орієнтовані. Ланнівська промислова група (так її називають неофіційно) підставляє своє плече навіть до тих проблем, якими, за великим рахунком, мала б опікуватися винятково влада. За словами голови Карлівської районної ради Петра Світлика, промислова група об’єднує одних із найбільших у районі стабільних платників податків до місцевого й Державного бюджетів.
Для громад і громадян
Кілька фактів голова районної ради Петро Світлик навів як приклад соціальної орієнтації місцевого товаровиробника. Будинок культури у Попівці, де живуть пайовики ТОВ “Промінь”, у минулому році вдалося перекрити за фінансової участі сільського бюджету, але всі види робіт виконані коштами базового підприємства. Така ж робота розпочинається у Федорівці: Будинок культури тут великий, на заміну його даху базове господарство корпорації виділяє близько 400 тисяч гривень. У Ланні перекрито дах сільської ради, планується замінити покрівлю Ланнівського сільського будинку культури. Старе приміщення Ланнівської школи також нещодавно отримало “друге дихання” – на запрошення промислової групи бригада з Полтави перекрила його якісно і швидко. Ціна питання – 500 тисяч гривень. У соціальну сферу вкладаються мільйони. Чи не тому й дітей у школі більше трьохсот, тільки першокласників у цьому навчальному році – 38! Чи багато в Україні сільських шкіл, де набирається по два паралельних класи? Певно, що ні. Демографічна проблема не загрожує тим селам, де дбають про молодь, освіту, дозвілля.
[1]Харчуванням, відпочинком, оздоровленням школярів опікуються підприємства Ланнівської промислової групи.
– Сьогодні, на жаль, підтримки потребують не лише інваліди, ветерани (це навіть не обговорюється), більшість сільського населення не може впоратися з найнагальнішими потребами. Наші підприємства ідуть назустріч і пайовикам, і працівникам, і громадам, – говорить Юрій Тимоха. – Щоб родини змогли підготуватися до опалювального сезону, за потреби авансом виплачували заробітну та орендну плати. Люди утеплювали приміщення, міняли котли, вікна. Оце і є реальна соціальна спрямованість. За рахунок підприємств забезпечуються продуктами харчування школи, дитячі садочки у всіх селах, де мешкають наші пайовики і працівники.
Що новенького?
Ідеться не про новини в телевізорі, а про матеріальні речі, необхідні сільським людям і сільським дітям не менше, ніж міським. Ланнівська сільська рада об’єднує 5 населених пунктів: Ланну, Коржиху, Чалівку, Львівське, Куми. Загалом це близько 4 тисяч населення. І якісні послуги їм потрібні у широкому асортименті.
Такі об’єкти, як, скажімо, олійниця чи крупорушка, є у більшості потужних товаровиробників, є вони і в Ланні. І пекарня є – тутешній хліб уже склав добру конкуренцію продукції інших виробників на прилавках магазинів майже усіх населених пунктів району. Люди віддають йому перевагу не лише за відмінний смак, а й за якість, адже всі інгредієнти – “власні”, перевірені, винятково “внутрішнього” виробництва. Хліб, булочки, пиріжки із Ланнівської пекарні впевнено завойовують ринки двох областей – Полтавської і Харківської.
Та чи багато підприємств у сільській місцевості можуть похвалитися власним побуткомбінатом? У Ланні нещодавно запрацював такий заклад у відремонтованому, затишному приміщенні. Систему опалення довелося монтувати заново.
– Чому саме побуткомбінат? Так багато сільських жінок хочуть мати манікюр-педикюр? – запитую у керівника.
– Ну не в райцентр же їздити, щоб постригтися! – відповідає Юрій Тимоха. – І хто сказав, що сільській жінці не потрібна гарна зачіска чи педикюр? А тутешня швейна майстерня приймає замовлення на пошив та ремонт одягу від населення.
Новенький дитячий майданчик, встановлений коштами сільської ради, потребував огорожі, освітлення і твердого покриття. Такі роботи профінансували базові підприємства, і тепер є де побавитися малюкам, а батьки можуть не хвилюватися за їхню безпеку.
І зовсім новенький у селі спортивний майданчик зі штучним покриттям. Відтепер діти зможуть грати у міні-футбол, волейбол на свіжому повітрі.
Дороги новенькими не назвеш, будувалися вони, як і скрізь, у часи розквіту колгоспів. Та, щоб побороти дорожню розруху, при ПП “Ланна Агро” створили спеціальну бригаду, закупили зріз – зняті з розбитих доріг залишки асфальту. Для вторинної переробки цього зрізу місцеві фахівці зробили спеціальну техніку, на якій варять матеріал для латання дірок. Тому всі дороги відремонтовані.
Найновішим буде в Ланні потужний елеватор, від цього будівництва на соцрозвиток громада отримає за угодою додаткові кошти. Сам же елеватор, зведення якого вже розпочалося, це додаткові робочі місця в селі.
Для духовних потреб прихожан – величний і красивий храм Святого Благовірного Князя Олександра Невського, що будувався також за прямої фінансової участі базових підприємств.
Моє житло – моя фортеця
Тільки у 2016 році на роботу на підприємства корпорації прийнято 12 молодих спеціалістів. Кожен спеціаліст має і перспективи, й гідні умови для роботи. Менше року пропрацювала зоотехніком Тетяна Білан, яка була призначена головним зоотехніком ПП “Ланна-Агро”.
Для таких, як вона, у перепланованому, відремонтованому й утепленому колишньому гуртожитку (радянського зразка з “коридорною” системою) були введені в експлуатацію три квартири для сімей і шість “малосімейок”. До реконструкції у приміщенні не було елементарних зручностей, навіть воду носили знадвору відрами. Тепер його перетворили на комфортне житло – обладнали квартири індивідуальним опаленням, сантехнікою, побутовими приладами.
Молоді спеціалісти одразу отримують квартири з усіма зручностями, побутовою технікою, меблями і навіть посудом у красивому будинку на двох господарів. Молодь таке ставлення цінує, адже далеко не кожному щастить у молодому віці вирішити житлові проблеми. Вишукуються ж такі цінні кадри із залученням викладачів Полтавської державної аграрної академії.
Для амбулаторії загальної практики – сімейної медицини приміщення реконструйовано коштами базових підприємств спільно із сільською радою, відремонтована система опалення. Завідуюча амбулаторією Марина Загороднікова теж отримала житло за сприяння промислової групи.
Якщо господарства соціально спрямовані, як у Ланні, вони не лишаються осторонь літнього оздоровлення дітей (це і безкоштовне харчування, і гроші), ремонтів шкіл, будинків культури. Базові підприємства фінансують проведення днів села.
Наша бесіда із депутатом обласної ради Юрієм Тимохою закінчилася на оптимістичній ноті:
– Хочу розширювати виробництво, більше створювати, щоб люди, які мешкають у селах, не були нічим обділені. Щоб дорослі мали роботу, діти – затишні виховні та навчальні заклади, щоб було де відпочити. Врятуємо села від руйнації: Україна матиме шанс стати справді цивілізованою європейською державою.
Ольга ЩЕГЛОВА
“Зоря Полтавщини”
[2]