І хліб, і пісня, й іскрометне слово переплелися в єдиному вінку Різдвяних зустрічей членів Полтавського товариства сільського господарства та прихильників їхньої справи – органічного землеробства. Такі зустрічі 2 роки тому започаткував на благословенній Шишацькій землі визнаний патріарх хліборобської справи, Герой Соціалістичної Праці, Герой України, засновник ПП “Агроекологія” і президент цього товариства Семен Свиридонович Антонець.
На гостини до знаного хлібороба завітали керівники провідних агроформувань Полтавщини, науковці, освітяни, представники інших галузей, причетних до виробництва органічної продукції, збереження наших чорноземів, природи й довкілля і загалом збереження землі. Учасників Різдвяних зустрічей привітав перший заступник голови ОДА Андрій Пісоцький. Він наголосив на необхідності забезпечення органічною продукцією полтавських дитсадків, освітніх закладів. І зараз на рівні області така система відпрацьовується.
Як донести до свідомості людей, що продукти харчування, вирощені на екологічно чистій землі, – це не просто метод господарювання агроформувань, це велика аптека природних, таких необхідних для людини вітамінів та інгредієнтів? Адже “навала хімії” у погоні за надприбутками згубна і для людей, і для всього довкілля. А неповноцінне харчування, коли людина недоотримує білків, вітамінів, мікроелементів, сприяє виродженню генофонду нації. Ці питання лейтмотивом звучали під час спілкування однодумців. А позитивної енергетики та хорошого настрою їм додавали неперевершені українські пісні й російські романси у виконанні соліста Полтавської обласної філармонії Олександра Дубового та поетеси з Миргородщини Аріанни Вишневецької.
– Область в минулому році залишилася в числі лідерів із виробництва зерна в Україні (намолочено 5,8 мільйона тонн) та в тваринництві й молоковиробництві (надоєно понад 6,1 тисячі кілограмів молока від корови). Певні досягнення маємо і в розвитку органічного агровиробництва. Загалом в області 16 підприємств мають відповідні сертифікати, що підтверджують органічність землі й вирощеної чи переробленої продукції, – зазначив директор департаменту агропромислового розвитку ОДА Сергій Фролов. – Відбулися в області й 2 потужні всеукраїнські форуми з питань органічного землеробства, де чимало сільськогосподарських і фермерських підприємств висловили бажання займатися цим соціальним бізнесом. Однак, окрім бажання займатися органічним виробництвом, є певні фінансові труднощі перехідного періоду: це й зниження урожайності, й напрацювання ринків збуту органічної продукції. І тут своє слово має сказати держава. Адже, скажімо, в країнах Європи держава потужно дотує органічне виробництво і водночас здійснює серйозний контроль за якістю такої продукції. Україна ж, за нормами контролю виробництва, наближається до Європи, але в бюджеті, на жаль, не закладено коштів для підтримки органічного землеробства.
Сергій Фролов додав, що в області виробляється достатньо органічної продукції для того, щоб вона не лише експортувалася чи продавалася в магазинах, а й була представлена в дитсадках, лікарнях, геріатричних закладах.
Філософія життя Семена Антонця
Виробництво органічної продукції – це не просто соціальний бізнес, це філософія життя окремих людей, окремих керівників господарств. Це стало нормою життя для Семена Свиридоновича Антонця. Адже ПП “Агроекологія” вже майже 40 років працює за принципом органічного землеробства. Тут панує природне відтворення родючості грунтів без внесення будь-яких гербіцидів чи синтетичних засобів захисту рослин. А пріоритетною галуззю є тваринництво. Оскільки без органічних добрив неможливе ведення органічного землеробства на високому рівні. В “Агроекології” щорічно вноситься до 100 тонн органічних добрив на гектар. Інший напрямок – вирощування сидеральних культур. Це бобові культури, люцерна, еспарцет та інші, які, окрім органіки для землі, ще й забезпечують збагачення грунту азотом.
– Ми маємо сертифіковане тваринництво, а це сертифіковане виробництво молока, м’яса – яловичини та свинини. Виробляємо й мармурове м’ясо. Нині ж сертифікуємо бджільництво. Органічний мед буде своєрідною панацеєю в лікуванні людей, – вважає заступник генерального директора з тваринництва ПП “Агроекологія” Оксана Прокопенко. – Тваринництво – це початкова ланка органічного виробництва. Адже всі добрива, що вивозяться на наші поля, – це органіка від нашої худоби. Навіть солома, яка використовується для підстилки тваринам, – тільки з наших полів. Така продукція використовується для дитячого харчування, реалізується і в супермаркетах Києва.
Незважаючи на дещо вищу ціну, органічна продукція, вироблена в цьому агроформуванні, користується значним попитом. Вона затребувана як на зовнішньому, так і на внутрішньому ринках. Підприємства, що займаються органічним виробництвом, уже зараз мають замовлення на рік наперед. Якщо на імпорт будь-якої української продукції до країн Євросоюзу є квоти, то вітчизняну органічну Європа купує без обмежень. Але ж наші виробники в першу чергу мали б нагодувати якісними продуктами наших співвітчизників?! І тут на перше місце виходить купівельна спроможність українців. Адже не секрет, що високоякісний товар коштує дорожче, й багатьом українцям він не по кишені.
Учасники Різдвяних зустрічей не в захваті й від масового експорту українського зерна. Зерно – це енергія сонця і людей, які його вирощують. Країна, що експортує зерно, ніколи не буде багатою, вважає Семен Свиридонович Антонець. Спілкування однодумців було пронизане й турботою про збереження якості ґрунтів.
– У всіх районах області в останні роки, на жаль, спостерігається тенденція до зниження основного показника, що визначає родючість грунтів, – гумусу. Якщо в 1890 році в Полтавській губернії експедиція відомого ґрунтознавця Василя Докучаєва зафіксувала в карлівських чорноземах 8–10, а на окремих площах і 12 відсотків гумусу, то сьогодні на цих землях залишилося від 4 до 6, а в середньому по області маємо приблизно 3,5 відсотка гумусу, – констатував радник ректора з питань науки Полтавської державної аграрної академії, кандидат сільськогосподарських наук Микола Опара. – Науковцями доведено: аби збільшити вміст гумусу на один відсоток, нашого з вами життя не вистачить. Тому сьогодні так гостро постає питання збереження родючості грунтів, нашої землі для майбутніх поколінь.
– На Різдвяні зустрічі зібралися однодумці. Люди, які цінують, розуміють і хочуть творити добрі справи для підвищення якості життя нашої громади, всіх українців і держави в цілому. Водночас ми не повинні забувати, що на сході нашої країни триває війна і ми маємо зробити все можливе для захисників, – зазначив Семен Свиридонович Антонець. – На фоні високих врожаїв маємо ставити запитання: доки наші діти й загалом українці споживатимуть продукти харчування з отрутохімікатами? Адже таким чином ми фактично знищуємо самі себе й українську націю загалом. Поряд із розвитком сучасних технологій триває подальше спустошення сіл… Між тим з уст урядовців постійно звучить турбота про народ і в питаннях безпечності харчових продуктів.
Збереження довкілля, підвищення добробуту людей
– Полтавське товариство сільського господарства, засноване понад 150 років тому братами Кочубеями, ставило перед собою завдання, як нагодувати полтавців, українців і світ продукцією рослинництва й тваринництва. Сьогодні ж “Агроекологія” піднімає зовсім інше питання – збереження нації через забезпечення українців високоякісною органічною продукцією, – наголосив Герой України, керівник ПАФ “Україна” Великобагачанського району Іван Балюк. – Наше суспільство ще не усвідомлює, наскільки негативно впливають на наше здоров’я неякісні продукти. Ми спостерігаємо нині по суті варварське використання землі. Адже вирощування 140-центнерних урожаїв кукурудзи й 40-центнерних – соняшнику можливе тільки за умов застосування значного обсягу гербіцидів, хімічних засобів захисту рослин. Мабуть, колись суспільство зрозуміє, що потрібно скорочувати обсяги виробництва й вирощувати ту продукцію, яка потрібна нашим людям. І цим питанням перш за все має займатися держава. Якщо будуть розуміння й зацікавлення держави, підтримка органічного землеробства в питаннях цін на високоякісну сільськогосподарську продукцію, у нас все буде добре.
– Якщо є такі люди, як Семен Свиридонович Антонець, інші аграрії, які працюють на забезпечення продовольчої безпеки держави, а не на власний достаток і високі прибутки, то це вже дуже добре. Саме життя й обставини змушують нас об’єднуватися. Добре, що є люди, які заглядають в історію і вміють брати приклад із тих, хто був здатний об’єднуватися довкола спільної мети, спрямованої на збереження довкілля, підвищення добробуту людей. Позитив є й у тому, що до процесу залучилися науковці, – вважає Герой України, віце-президент громадської спілки “Полтавське товариство сільського господарства” Тетяна Корост. – Наше сільськогосподарське товариство ставить за мету розвивати діяльність, спрямовану на захист людини, природи й усього світу, в якому ми живемо, підняти свідомість людей на новий рівень відповідальності. Перш за все – перед власним здоров’ям. Пріоритети має визначити й держава: що нам потрібніше – розвивати фармацію та будувати лікарні, чи, можливо, вести системну роботу зі збереження здоров’я людей? Мене найбільше тривожить несвідоме ставлення людей до органічної та натуральної продукції. Адже натурального молока в раціоні українців дуже мало. Ми споживаємо білий напій, замість масла їмо спреди. Китайці вже виробляють штучні яйця. Оце і є ті бар’єри, які ми маємо здолати. Перший – перейти на виробництво й споживання органічних продуктів, у яких буде щонайменше шкоди здоров’ю.
До органічного виробництва нині долучаються й потужні агропромхолдинги.
– Наша агрофірма – представник АПХ “Астарта-Київ”. Ми рухаємося двома векторами агровиробництва: розвиваємо як інтенсивне, так і органічне землеробство. Починаючи з 2015 року, ми виділяємо 1200 гектарів під органічне виробництво і в цьому вбачаємо перспективу. Це складно, бо потрібно змінити філософію господарювання й підхід до агровиробництва. Потрібен власний досвід і чи не найголовніше – віднайти ринки збуту органічної продукції. Адже сьогодні великою проблемою є бідність населення, яке віддає перевагу дешевим і неякісним продуктам. А мало б обирати якісні й більш дорогі. Ми повинні це враховувати й працювати над створенням нових робочих місць, підвищенням заробітної плати та розвивати органічний ринок, який зародився на Шишаччині завдяки Семенові Свиридоновичу Антонцю, – наголосив генеральний директор ТОВ “Агрофірма “Імені Довженка”, заслужений працівник сільського господарства України, депутат обласної ради Віктор Скочко.
Виховання дітей і профілактична медицина
Дуже важливо сьогодні дитині з самого малечку відчувати й знати, що таке рідна земля, любити її і розуміти, якою тяжкою працею дається усе, що ми маємо. Нині департаментом освіти й науки проводиться чимало заходів у цьому напрямку. Один із прикладів – відкриття зимової науково-предметної школи, яка нещодавно запрацювала на базі табору “Еколог”. Діти протягом трьох тижнів можуть спілкуватися тут із науковцями полтавських вузів, отримувати відповіді на всі запитання. Дитина має розуміти, що людина повинна жити в гармонії з природою. Тільки таким чином можна виростити справжнього патріота, справжнього інноватора. Людину, яка буде критично мислити й передасть майбутнім поколінням те, що ми маємо сьогодні, вважає директор департаменту освіти й науки ОДА Олена Харченко.
Про негативний вплив окремих чинників на людей говорила професор кафедри онкології та радіології Української медичної стоматологічної академії Вікторія Почерняєва:
– Сучасна людина підлягає комбінованій дії несприятливих екологічних чинників, що призводить до виникнення вільнорадикальної патології. За даними Київського інституту гігієни харчування, кожен українець за рік з’їдає від 2 до 5 кілограмів несумісних із життям речовин. Також експертами ВООЗ встановлено, що 80 відсотків випадків онкологічних захворювань зумовлено канцерогенами зовнішнього середовища. Тобто токсикантами. Відтак питання споживання продуктів, які не містять канцерогенів, стабілізаторів, консервантів і є екологічно чистими або органічними, є дуже актуальним. Про те, що продукт містить чужорідні для організму речовини, свідчить наявність у його складі інгредієнтів на літеру “Є”. Якщо, скажімо, у складі того чи іншого продукту є 5 так званих “єшок”, його взагалі не варто купувати, навіть попри найліпшу рекламу. Але, на жаль, люди мало свідомі того, що таке органічна продукція. Загалом же охорона здоров’я і виробництво органічних продуктів харчування – це два паралельних світи. Семен Свиридонович Антонець працює в площині профілактичної медицини – медицини майбутнього, яка запобігає захворюванням і не вимагає значних фінансових затрат. Бо наразі лікарі працюють, як “швидка допомога”, як пожежники, які гасять пожежі. Але ж згарище (побічні реакції) залишається. Відтак органічне землеробство – доступна альтернатива медицині.
Така зустріч однодумців – аграріїв, науковців, медиків – вкотре стала і приводом для роздумів, і закликом до дії. Не лише пересічних громадян, а й вищих ешелонів державної влади.
Людмила ДАЦЕНКО
“Зоря Полтавщини”
[1]