Пам’ять священномученика Даміана, життя якого в 1937 році обірвала куля знавіснілих комуністів-богоборців, віряни молитовно вшановують 3 листопада.
Майбутній новомученик Дмитро Воскресенський (світське ім’я) був уродженцем Курської губернії, сином сільського священика. В 1894 році закінчив Курську духовну семінарію. Спочатку служив псаломщиком, потім учителем у Старооскольському духовному училищі. В 1897 році висвячений у сан ієрея і призначений кліриком церкви села Миколаївка Путивльського повіту.
Далі сталася особиста трагедія – смерть дружини. Невдовзі після цього отець Дмитро вступив до Петербурзької духовної академії й водночас до археологічного інституту. Під час навчання в академії був пострижений у ченці з ім’ям Даміан.
Жовтневий більшовицький переворот застав його на посаді ректора Смоленської духовної семінарії. 1918 року Воскресенський хіротонізований на єпископа Переяславського, вікарія Володимирської єпархії. Владика не міг залишатися байдужим до розпочатих більшовиками гонінь на Церкву, до розправ над священнослужителями, оскверніння святих мощей. Його відкриті виступи в оборону християнства призвели до того, що в серпні 1920-го Володимирський ревтрибунал засудив владику до ув’язнення, яке мало тривати до повного завершення громадянської війни. Утім невдовзі Воскресенського звільнили, однак тавро “контрреволюціонера” закріпилося за ним міцно.
Наступний арешт відбувся в 1923-му, владику вислали на два роки в Туркестан. Після повернення він був возведений у сан архієпископа й призначений на Полтавську кафедру. З травня 1927-го Воскресенський – архієпископ Полтавський і Переяславський. Однак через рік подвижник знову повернувся на батьківщину й очолив Курську єпархію. Арешт влітку 1932-го став для новомученика вже своєрідним сходженням на Голгофу. Звинуваченого в керівництві церковно-монархічною організацією, його засудили до розстрілу. Надалі покарання замінили десятьма роками виправно-трудових таборів.
Майже половину терміну він перебував у Соловецькому таборі особливого призначення. А 1937-го Особлива трійка при УНКВС СРСР по Ленінградській області винесла Воскресенському черговий смертний вирок. Розправу над нескореним архієпископом вчинили 3 листопада 1937 року в сумнозвісному урочищі Сандормох (Карелія, РФ). Пам’ять про подвижника зберегли його вірні прихожани, їхні теплі спогади передавалися у родинах із покоління в покоління. Канонізований священномученик Даміан 20 серпня 2000 року.
Підготувала Вікторія КОРНЄВА.
[1]