Великої рогатої худоби на 10-ти фермах СТОВ “Воскобійники”, що має статус племгосподарства, утримується близько 6 тисяч. Із них дійного стада – 2150 голів. Свиней – до 2 тисяч, є 70 овець та 60 коней. Тільки багаторічних трав на корм худобі посіяно 1200 гектарів.
Загалом на території Шишацького та Зіньківського районів агропідприємство, яке очолює заслужений працівник сільського господарства України, депутат обласної ради Валерій Капленко, обробляє 8 тисяч гектарів ріллі. З пасовищами – 10 тисяч. Сільгоспформування забезпечує роботою 700 селян, середньомісячна зарплата за минулий рік склала близько 5 тисяч гривень. Із наявних 2030 гектарів озимої пшениці всього триста гектарів довелося пересіяти ячменем, решта – у доброму стані. Як розповів агроном відділку Віталій Савченко, восени господарству допоміг Сам Бог та потужна техніка: трапився- таки дощ, і, щоб зерно ухопило вологи та “виприснуло” добрими сходами, сіяли за добу по 300 гектарів. Пересівати довелося саме те, що через посуху сходило під снігом. Навесні ж із сівбою кожної культури впорувалися за лічені дні. До речі, соняшник, як і годиться за правилами сівозміни, на поле раніше, як через 8 років, не повертається. Попередниками під озиму пшеницю є соя, горох. Тому і грунти покращуються, і врожаї підвищуються. А завдяки потужному тваринництву щороку на поля вноситься по 84 тисячі тонн органіки.
І найсучасніша техніка, й кінна тяга
[1]Механізатори телескопічного навантажувача й кормозмішувача Віталій Мушта та Юрій Кийко.
На подвір’ї МТФ №1 у Воскобійниках дядько вправно “кермує” возом, без якого на фермі, особливо після рясного дощу, не обійтися. На різних етапах виробництва у тваринництві використовуються як найпотужніша техніка, так і зручні маневрові механізми, й кінна тяга. На момент нашого приїзду якраз відправляли молоко. Із ємностей тутешньої холодильної установки механік доїльного залу Віталій Воскобійник саме перекачував близько 30 тонн продукції у величезні цистерни молоковоза на завод Білоцерківської агропромислової групи.
У травні в силосній ямі, яка вміщувала 20 тисяч тонн якісних кормів для молочного поголів’я та відгодівлі молодняку, ще лишалося близько чверті минулорічних запасів. Худобу годують двічі. Зручним телескопічним навантажувачем Олексій Заяра, чию добру роботу відзначали під час спілкування кілька керівників, завантажує силос в кормозмішувач під орудою Бориса Лубенця, розвозить його кормороздатчиком Анатолій Юшко.
“У нас такий голова, що все встигати мусимо!”
[2]Доярки Наталія Додух, Оксана Нос, Надія Волик, Леся Дахно.
За словами головного зоотехніка Галини Євченко, поголів’я нарощується, тому для відгодівлі будуватиметься ще один сарай. Головний зоотехнік час від часу відволікається на телефон: “Ви мені не в євро – кажіть у гривнях на один кілограм! А чиє воно? Німецьке? Ну добре, я вам адресу есемескою скину…” І, звертаючись уже до нас, продовжує розповідь про висаджені на фермі у минулому році садочки – навесні тоненькі лозинки вже порадували яблуневим та грушевим цвітом.
Розповідає, що на фермах із молокопроводами коров устигають випасати два рази. На першій фермі, з доїльним залом, вони випасаються “конвеєром”. У першій декаді травня всі телиці переведені у загони. Будуть там аж до кінця літа, поки не вигорить під сонцем трава. На запитання, як між трьома доїннями можна встигнути двічі вигнати худобу на випас, жінка усміхається: “У нас такий голова, що все встигаємо!”
– А який це “такий”?
– Наш Валерій Ілліч за день стільки всього встигає, що якось чужі люди перепитували, чи не має він двійника, – головний зоотехнік сміється. – Доки вони з одного поля на інше переїхали, наш голова польовими дорогами заскочив у контору, пересів на іншу машину та ще й піджак поміняв! До сьомої ранку, коли починається наряд, він уже все про всіх знає: що в полях і на фермах робиться, як сіно сохне, скільки молока доїться. І пісні любить, і розсмішити, й побалакати. Пишіть, що у нас голова – найкращий!
Телятка, мов дітки
[3]Помічник завфермою №1 Тамара Нелін з улюбленицями.
У племгосподарстві розводиться українська чорно-ряба молочна, голштинізована порода ВРХ – на МТФ №4 наразі дорощується до парувального віку 600 теличок для поповнення дійного стада. Ця порода і удоями славиться, і на відгодівлі дає гарні прирости. Про теличок віком від 7 днів помічник завфермою №1 Тамара Нелін говорить лагідно: “Малі діти, то й миття багато, увесь посуд ошпарювати треба”. Їжу цим “дітям” доставляє молочне таксі, де молоко нагрівається до заданої температури автоматично, згідно з нормами через “пістолет” відпускається у відра. Відповідають за увесь процес доглядачі теляток: вчасно заповнюють молоком, водою, сухим кормом відра, роздають сіно, вичищають, підстилають солому.
Тамара Нелін показала нам двох унікальних “сестричок”, улюблениць усього персоналу. Тут їх називають “наші карлівни” – по імені бичка шведської породи Карла. Вони ростуть невеликі, але дуже симпатичні, славляться не удоями чи приростами, а жирністю молока – до 6 відсотків. Балують їх усі гуртом. Одна така теличка вже переведена на відгодівлю, але на кличку “карлівна” відзивається й досі: як розповідає головний зоотехнік Галина Євченко, відбивається від стада й біжить до “Ниви” на голос, по гостинчик.
Ними пишається господарство
[4]Доглядач телят Михайло Микитич.
На центральній молочно-товарній фермі №1 технік штучного осіменіння Неля Крупко несе відповідальність за 1800 корів. І показник запліднення становить 95 відсотків. На совість працює молодий ветеринарний фельдшер Олександр Гребеник: у “Воскобійники” свого часу прибув на практику, одружився, набрався досвіду та тут і прижився. Справжньою хазяйкою цього чималого господарства є завфермою Ольга Карпенко. Поважають колеги керуючу стадом Ларису Сулим, телятника Михайла Микитича.
На фермі №4 у селі Носи Шишацького району у числі кращих працівників – доярка Наталія Кшижак, доглядачі теляток віком від
7 днів Марина Нос та Олена Крамарєва.
На фермі №9 у Новоселівці Зіньківського району старанно трудяться доярки Оксана Педченко, Ірина Гаврильєва, Олена Бобровська, доглядачі телят Віктор Коростіленко, Наталія Стеценко, В’ячеслав Тихонович.
На МТФ №10 у Бірках Зіньківського району утримується 550 корів, гарні показники мають доярки Ольга Бойко та Надія Слинько.
Тільки найкращих слів заслуговує робота доглядача телят Валентини Горбатій з МТФ №7 у Загрунівці Зіньківського району, доглядачів свиней Оксани Зуй та Раїси Притико з ферми №5 у Воскобійниках.
Ольга ЩЕГЛОВА
Анна ВАСЕЦЬКА (фото)
“Зоря Полтавщини”
[5]